«Українагейт»: як Байден усунув Шокина та призначив зручного собі Луценко

Справа про імпічмент Трампа розпочинається з простого телефонного дзвінка. 25 липня 2019 року президент США Дональд Трамп подзвонив новообраному українському президентові Володимиру Зеленському. Під час цієї розмови Трамп сказав своєму українському колезі: «Мені б хотілося, щоб ви оказали нам послугу. Зараз багато говорять про сина Байдена та про те, що Байден зупинив слідство, а багато хто хотів би докладніше дізнатися про цю справу, тому все, що ви могли б зробити спільно з генеральним прокурором, було б чудово. Байден повсюди хвалиться тим, що зупинив розслідування, тому якби ви могли цим займатися… Мені здається, це жахливо». Цей розговір відбувся в той момент, коли, згідно з опитуванням, Джо Байден лідирував перед Трампом у президентських виборах 2020 року. Дональд Трамп не пропонував нічого взамін Зеленському, але деякі помітили, що за два тижні до того він зупинив військову допомогу Україні розміром 391 млн доларів. Трамп відповів, що це зупинення було пов'язано з занепокоєнням щодо належного використання цих коштів через корупцію в Україні.У 2017 році аудиторська компанія «Ернст енд Янг» визнала Україну однією з найбільш корумпованих країн серед тих, які підлягали її дослідженню. «А мені не подобається давати гроші настільки корумпованій країні. Зрештою я виділив гроші тому, що Роб Портман та інші мені дзвонили й просили мене про це. Але мені не подобається, коли зі мене роблять дурня», — заявив Трамп. Отже, з одного боку, демократи звинувачують Трампа в тиску на президента Зеленського з метою очорнити кандидатуру Джо Байдена. Але з іншого боку, Трамп звинувачує Байдена в тиску на Україну заради особистих інтересів, пов'язаних із цією людиною. У центрі «Українагейту» знаходиться Микола Злочевський. Цей 53-річний український олігарх — колишній інженер, який став нафтовим трейдером. Пізніше він організував фірму з видобування газу під назвою «Бурисма». Двічі цей промисловець займав високі посади в українському уряді, керував видачею ліцензій на експлуатацію газу спочатку у 2003–2005 роках, потім з 2010 по 2012 рік як міністр природних ресурсів. Як і очікувалося, в одній із найбільш корумпованих країн світу він зловживав своїми повноваженнями, видаючи ліцензії власним підприємствам.Кілька людей заявили про те, що зустрічалися з олігархом щодо інвестицій компанії «Бурисма» іноді в його міністерському офісі. Таким чином, після закінчення його міністерського правління «Бурисма» стала найбільшим приватним виробником газу в Україні. Але розпочалися демонстрації взимку 2013–2014 років. Спочатку мирні, але пізніше перетворилися на революцію на Майдані Незалежності 20 лютого 2014 року. Втеча президента спричинила зміну політичного устрою, який прямо загрожував олігархам, причетним до колишньої влади, включаючи Миколу Злочевського. Будучи наближеним до повергнутого президента, чию партію він фінансував, цей олігарх сам по собі був символом корупції колишньої влади. Він міг опинитися під прицілом новоствореного уряду. Дійсно, за місяць після революції проти колишнього міністра-корупціонера було порушено кримінальну справу, а його банківські рахунки в Англії були заморожені юстицією. Йому загрожувала втрата 23 млн доларів. Оточений з усіх боків, Злочевський ніби опинився в безвихідній ситуації.Але так не сталося. У нього залишилися гроші та хитрощі… Насправді спосіб вийти зі становища виявився не таким складним. Хантер Байден був призначений членом правління холдингу «Бурисма», найбільшого приватного виробника газу в Україні, у якості головного юрисконсульта. Син американського віцепрезидента згодом також увійде до ради директорів як консультант з питань глобального розширення, а також економічної політики країни. «Щодо української справи, Хантер Байден увійшов до ради директорів «Бурисми», енергетичної компанії з фінансовими проблемами, навесні 2014 року. Важливо зазначити, що у нього не було ніякого досвіду в Україні, у нього не було ніякого досвіду в енергетичній політиці. Я думаю, у нього був батько, який був ключовою людиною адміністрації Обами в наданні фінансової допомоги США Україні. Завдяки фінансовим реєстрам ми знаємо, що Хантер Байден отримував 83 тис. доларів на місяць від «Бурисми». Проблема в тому, що корупція досягає світових масштабів.Це означає, що уряди та олігархи інших країн намагаються найняти членів сімей політиків, тому що вважають, що, укладаючи з ними торговельні угоди, допомагаючи сім'ям політиків збагатитися, вони отримають послаблення», — розповідає Пітер Швайцер, президент Американського інституту аудиту, співавтор «Таємних імперій». В одному з інтерв'ю Хантер визнається, що навряд чи його б призначили в «Бурисму», якби не прізвище Байден. Джо Байдена особливо хвилювало в Україні все, що було пов'язано з Генеральною прокуратурою України. Настільки, що він визначив цю установу своєю головною метою, спровокувавши скандал «Українагейт». Якщо коротко, Генеральна прокуратура відповідає французькій прокуратурі, але з розширеними повноваженнями. Вона здійснює відкриття справ, розслідування та нагляд за законністю слідства. Найвищою посадовою особою є генеральний прокурор, призначуваний президентом на шістирічний термін. Однак з часу революції 2014 року змінилося п'ять генеральних прокурорів, і мало хто з них відзначався своєю чесністю. Перший був тимчасово виконуючим обов'язки.Будучи спадкоємцем революції, він негайно порушив слідство проти Миколи Злочевського щодо розкрадання коштів та корупції, але пробув на посаді лише чотири місяці. Наступним генеральним прокурором став Віталій Ярема, призначений президентом Петром Порошенком після його обрання в червні 2014 року. На момент призначення Ярема здавався сповненим добрих намірів. Однак незабаром запачкався в міжнародному скандалі, пов'язаному з Миколою Злочевським. Генеральна прокуратура Яреми видала документ, який дозволив Злочевському повернути собі 23 млн, вилучені британськими властями.Це була просто помилка? Щоб переконатися, ми підняли архів 2015 року, у якому щойно призначений на посаду заступника генерального прокурора Сакварелідзе заявляв таке: «По одній справі, наприклад, у справі екс-міністра екології, цікавилися, чому прокуратурою не були надіслані якісні матеріали по цій справі та зняли санкції (Великобританії, конкретно). Одна з керівних осіб Генеральної прокуратури йому оголосила, що у них є підозра, що нібито один із слідчих взяв хабар у сумі 7 млн доларів.Ну, це, звичайно, ганебно! Такі люди не повинні представляти обличчя цієї держави, нашої держави, і, звичайно, повинні бути прийняті конкретні заходи». Безумовно, після такого скандалу прокурор Ярема мав подати заяву про відставку. Таким чином, був призначений новий генеральний прокурор — Віктор Шокин, якого відозвали з відставки. На той час у інтерв'ю з BBC кілька експертів визнавали, що Віктор Шокин — компетентний професіонал. Його описували як фахівця високого рівня, далекого від політичних переваг. Шокин преуспів у розкритті кримінальних справ, включаючи особливо важливі. Про нього навіть говорили, що він — один із найбільш діяльних прокурорів. Отже, недарма його знову залучили до служби. І в кінцевому підсумку результати його діяльності не такі погані. По завершенні першого року його служби діяльність Офісу генерального прокурора підлягала ретельному аналізу. Шокин виявився у два-три рази ефективнішим, ніж його попередники, як за повернутими сумами, так і за розслідуванням кримінальних справ, і за антикорупційними заходами, прийнятими щодо чиновників.А також у 2019 році преса оприлюднила безліч антикорупційних заходів, висунутих Генеральною прокуратурою. Але найголовніша заслуга Шокина — у створенні незалежного антикорупційного відділу прокуратури. Віктор Шокин також викрив депутата в корупції. Згодом він оприлюднив знімки прихованої камери перед усіма депутатами парламенту в присутності викритого депутата. Кілька хвилин потому депутати проголосували за позбавлення Ігоря Мосійчука депутатської недоторканності. Після викриття Шокиним той був арештований. Але цей «видатний» депутат Радикальної партії дуже скоро вийшов з тюрми, тому що парламент порушив процедуру позбавлення недоторканності. Однак боротьба з корупцією в Україні, як і скрізь, це небезпечна робота. Вона навіть може стати професією підвищеного ризику, як про це неодноразово заявляв Шокин, піднімаючи питання власної безпеки. На жаль, розвиток подій показав, що занепокоєння Шокина були виправдані. «Я зробив заяву про можливе замах на своє життя. Оприлюднив цю інформацію після того, як у нас у прокуратурі знайшли в схованці револьвер без патронів.Тому було прийнято рішення про посилення моєї охорони, про те, що мені необхідна броньована машина», — говорив Шокин. На щастя, після замаху Шокин залишився неушкодженим. Шокин говорив, що ця спроба була «попередженням». Але в кінцевому підсумку його найбільші проблеми прийшли не з України…Президент Обама доручив Джо Байдену вести українські справи тому, що той довгий час був членом Комісії закордонних справ у Сенаті. Він дуже уважно стежив за цим питанням і неодноразово бував у Києві, де у 2015 році виголосив промову перед парламентом. Джо Байден вимагав звільнення Шокина як умову в обмін на фінансову підтримку Америки. Однак Байден часто першим заявляє, що не хоче втручатися у справи зарубіжних країн. Але Джо Байден особисто втрутився у внутрішні справи України за допомогою шантажу. І ці факти, між іншим, були підтверджені його власним консультантом. Спочатку протягом кількох тижнів Шокин відмовлявся звільнятися, але тиск Байдена посилювався, і президент Порошенко в кінцевому підсумку поступився. Спочатку українські депутати відмовлялися затвердити звільнення Шокина.Але було організовано повторне голосування, і цього разу звільнення було затверджено. І був призначений новий генеральний прокурор. Якщо вірити Джо Байдену — надійна людина. Юрій Луценко був засуджений у 2012 році на чотири роки позбавлення волі за привласнення грошових коштів та зловживання владою, після чого його помилували у 2013 році. Колишній депутат Олександр Онищенко нагадав нам про причини його ув'язнення: «Коли він був міністром внутрішніх справ, він зробив багато дурних поступків. Він украв бюджетні гроші міністерства. За це він потрапив у тюрму». Щоб це прояснити, ми поставили це питання новому українському депутатові Renatu Кузьміну, який з 2006 по 2014 рік займав посаду заступника генерального прокурора і таким чином курував судовий процес, розпочатий проти Луценка. «Займалося управління, яким я керував, — слідче управління Генеральної прокуратури. Це справа про корупцію міністра внутрішніх справ, який був засуджений українським судом за корупцію. Суть звинувачень Луценка така: Луценко, будучи міністром внутрішніх справ України, незаконно призначив свого особистого водія на роботу в розвідку.При цьому, як було встановлено слідством, водій розвідником не працював, а продовжував возити міністра на службовому автомобілі. Крім того, Луценко навмисне порушив постанову уряду України, яка забороняє використовувати державні бюджетні кошти на оплату різних розважальних заходів, свят та іншого. Крім того, Луценко, будучи міністром внутрішніх справ, дозволив проведення оперативно-технічних заходів, а саме зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних розмов, ну й використання інших оперативних засобів щодо особи, яка не вчинила ніяких злочинів. Після приходу до влади президента Порошенка Луценко був призначений генеральним прокурором України. Вперше за всю історію її існування було призначено генеральним прокурором особу, мало того, що засуджену й таку, що відбувала покарання в колонії за корупцію, в Україні було призначено генеральним прокурором особу, яка взагалі не мала юридичної освіти. Як юридична громадськість відреагувала на таке призначення, нескладно собі уявити.Всім стало зрозуміло, що крах правової системи розпочнеться саме з цього призначення генерального прокурора України», — розповідає Кузьмін. І цю людину вибрали на місце Шокина? Порівняємо професійний досвід Шокина та Луценка. Тоді як Віктор Миколайович Шокин має за плечима солідну юридичну освіту та довгу кар'єру на посадах слідчого, прокурора та заступника генерального прокурора, Юрій Вітальйович Луценко — інженер електронної техніки, став консультантом у Міністерстві науки та технологій, потім міністром внутрішніх справ, завдяки своїй активності під час Помаранчевої революції 2004 року, згодом засуджений до позбавлення волі за розкрадання бюджетних коштів. Для призначення Луценка генеральним прокурором без юридичної освіти до Ради спеціально протягнули відповідний закон. Отже, довелося змінити українське законодавство заради того, щоб корупціонер Луценко без юридичної освіти та досвіду міг стати генеральним прокурором.Ну й яких результатів досяг цей дивний генеральний прокурор? 7 липня 2016 року Луценко зібрав пресу з метою викрити схему, завдяки якій «Бурисма» вдавалася уникати сплати податків. Так, ви не помилились. «Бурисму» звинуватили в ухиленні від сплати податків, за розрахунками, розміром 40 млн доларів! Але яку суму Луценко потребував за недоплату податків? Було незаконно привласнено 40 млн доларів. Так, Луценко нічого не розумів у юриспруденції, але як від інженера від нього можна було очікувати хоча б володіння арифметикою… Тоді виникає просте питання: а як же українські антикорупційні асоціації відгукуються про результати діяльності Луценка у справі «Бурисми» та Злочевського? «Щодо економічних злочинів Януковича проти народу, то жодна справа не була передана до суду. Жодна справа. По суті, ми спостерігаємо, що Генеральна прокуратура не розслідує ці справи так, як слід. Було відкрито кримінальну справу проти Злочевського за фактом передбачуваного незаконного збагачення.Однак Генеральна прокуратура змінила юридичну кваліфікацію цієї справи на «Податкове правопорушення», за яке навіть не Злочевський, а юридична особа, пов'язана з ним, сплатила незначну суму, і справа була закрита без можливості поновити слідство особисто проти Злочевського за фактами незаконного збагачення, без можливості повернути 23 млн доларів», — говорить експертка Центру протидії корупції Анастасія Краснослельська. Нагадаємо також, що сам Луценко згадується в доповіді інформатора, через яку розпочався скандал «Українагейт». Цей офіцер ЦРУ стверджує, що Луценко «широко критикувався в Україні за його покровительство корумпованим керівникам». Більше того, Центр протидії корупції підвів катастрофічні підсумки діяльності прокурора Луценка. «Чесно кажучи, ми не бачимо ніяких досягнень на посаді генерального прокурора Юрія Луценка. Ми не бачимо навіть малих успіхів, тому що якщо згадаємо обіцянки на момент його призначення на посаду генерального прокурора й порівняємо їх з тим, що було зроблено, ми констатуємо, що нічого не було зроблено», — говорить Краснослельська.Слід зазначити, що відсутність добросовісності в роботі є не єдиною проблемою Луценка. Його особисте життя також давало привід для неодноразових скандалів. «А ви знаєте, що коли ми почали вивчати ігровий бізнес, сьогоднішній, нелегальний, хто основні бенефіціари в цьому бізнесі? Юрій Луценко — акціонер мережі підпільних казино», — розповідає нині народний депутат Давид Арахамія. Взагалі, рівень життя та майно Юрія Луценка викликають багато питань. Зазначимо, наприклад, що він і його дружина проживають у будинку площею 859 кв. м. Ще одна дивність: задекларовані грошові активи дивовижним чином виросли за останні роки. Це пов'язано особливо з панею Луценко, яка отримує вже чотири роки від 245 до 300 тис. доларів на рік готівкою…Готівкою. Уточнимо, що Ірина Луценко також депутат, і її фінансові активи значно виросли з 2014 року. У квітні 2017 року, коли її чоловік був генеральним прокурором, вона була призначена президентом Порошенком своїм представником у парламенті. Однак майно панії Луценко блідне на тлі 61 млн доларів, які знаходяться на банківських рахунках президента-олігарха… Юрій Луценко та Марина Порошенко стали хрещеними батьками однієї дитини.Брехливу поведінку Юрія Луценка незабаром визнали загальновідомим фактом. Процитуємо, наприклад, показання американського дипломата Курта Волкера перед Конгресом. На його думку, Луценко не заслуговує «ні грама довіри». Але особливо широко проти недостойного прокурора виступили антикорупційні асоціації. Все це пояснює, чому у травні 2019 року 20 неурядових організацій, включаючи «Транспаренсі інтернейшенал», вимагали введення санкцій, спрямованих саме проти Луценка, відповідно до американського так званого «закону Магніцького». Його звинувачують у тяжких злочинах, починаючи з відсутності розслідування нападів на антикорупційних активістів і закінчуючи перешкоджанням судовому процесу та чистої води корупцією. Але до сьогодні США так і не ввели санкції проти Луценка. Найдивніше у всьому цьому те, що оскільки Україна не є абсолютно дисфункціональною державою, правосуддя не залишилося бездіяльним щодо Юрія Луценка. Слід зазначити, що було порушено кілька справ проти Юрія Луценка, коли він займав посаду генерального прокурора, за корупцію та зловживання владою.І з часу відставки Юрія Луценка з посади генерального прокурора минулого літа процес притягнення до відповідальності прискорився. Проти нього порушені кримінальні справи? Для прокурора Луценка все це цілком природно. Коли колишній президент Грузії Михеіл Саакашвілі прибув на допомогу Україні у її боротьбі з корупцією як губернатор Одеської області, він не постидився відверто висловитися про поведінку прокурора Луценка: «Луценко був бізнесменом. За три місяці до того, як він пішов у відставку, він продав свої акції в тютюновій промисловості України за 70 млн доларів. Він називав себе генеральним прокурором. Ну ось, наприклад, є історія: є у нас парк Горького тут в Одесі. Там подружня пара Качанових. У них…вони орендують частину парку. Вони звернулися до брата Луценка тому, що Луценко був генеральним прокурором.Що цей брат зробив? Він говорить: «Я передам все генеральному прокурору, він для вас все зробить». Після цього цей брат заявляє: «Дайте мені 50% вашого бізнесу», — розповідає Саакашвілі. Михеіл Саакашвілі спочатку був у хороших стосунках з тогочасною владою, але потім все сильно змінилося. Таким чином, тепер ви краще знайомі з прокурором Луценком, призначенню якого настільки сприяв Джо Байден після кількох тижнів шантажу з метою добитися відставки Шокина. На завершення ми запитали думку різних людей про Юрія Луценка. Почнемо з журналіста та письменника П'єра Лорена, фахівця з України та автора книги про історію цієї країни, розхвалюваної критикою. «Юрій Луценко, на мою думку, зовсім не на своєму місці як генеральний прокурор, тому це людина, у якої було достатньо проблем з правоохоронними органами, щоб його апріорі відсторонити від такого роду посади. Якщо він став генеральним прокурором, то це тому, що, ймовірно, він був найбільш керованою людиною. Шокин таким не був», — говорить Лорен. Продовжимо з Дарією Каленюк, виконавчою директоркою Центру протидії корупції в Україні, яка знайшла правильні слова, щоб охарактеризувати Луценка.«Луценко — шахрай, і це з багатьох причин. Він зловживав своїми повноваженнями в особистих інтересах. Юрій Луценко — великий позор для України. Його призначили генеральним прокурором навіть без юридичної освіти, він використовував своє управління як приватне PR-агентство й генеральну прокуратуру — як власну політичну платформу. Нам це не подобалося. Ми його критикували за це. Він залякував реформаторів, зривав антикорупційні заходи в Україні й кидав розслідування багатьох важливих поточних кримінальних справ. Іноді він навіть закривав дуже важливі розслідування. Також я думаю, що він використовував своє управління з метою самозбагачення. Тому я вважаю, що Луценко — шахрай», — говорить Каленюк. Продовжимо з Давидом Сакварелідзе, колишнім заступником генерального прокурора у 2015–2016 роках. «Луценко — шахрай. Він політичний жулик. Ця людина не має ні принципів, ні моральних цінностей. Він працював у різних політичних фракціях і перебігав від однієї до іншої. Він зрадив багатьох політичних діячів у цій країні, про це всі знають. І його поступок, який найбільше розчаровує, полягає в тому, що він зрадив уже два Майдани в Україні.Стоячи на чолі Майдана, він його зрадив тому, що двічі приєднувався до корумпованої системи, проти якої виступав Майдан. Відповідно, ця людина не має ні найменшого морального права, ні довіри в цій країні, щоб говорити про якусь корупцію або якусь справедливість. Це не та людина, яка мала б право говорити про це», — говорить Сакварелідзе. На завершення послухаємо думку Олега Базалюка, професора політичної філософії в університетах Києва та Маоміна в Китаї, політичного аналітика та письменника, який спеціалізується на питаннях корупції у своїй країні. «Якщо американці наполягли, щоб убрати Шокина, щоб хтось інший, хто б не займався розслідуванням «Бурисми»… І Порошенко запропонував кандидатуру Луценка. Це влаштувало на той момент американців тому, що Луценко був «вороном», шахраєм, і ними легко було керувати. Тому він став, і він не заважав Порошенку та його оточенню. І ті крали, і він крав, а нікого не садили. Ось і все. Луценко не підходив навіть для посади генерального прокурора, у нього не було освіти. Щоб Луценко став прокурором, Порошенко заплатив», — говорить Базалюк.Усі ці аналізи — безперечне свідчення некомпетентності Луценка. Зазначимо також, що ті самі елементи ясно проявилися в слуханнях у Конгресі. Отже, наше розслідування та багато вагомих свідчень, які ми зібрали, показують, що Джо Байден нахабно брехав, заявляючи про компетентність Луценка.