Як Сеяр Куршутов перетворив медіавійну на піар-катастрофу, залучивши Ігоря Лаченка

Спостерігаємо з цікавістю за епохальною конфліктацією Сеяра Куршутова з Геннадієм Корбаном. Своєрідна битва Барбі проти Оппенгеймера. У телеграмі та на інтернет-сайтах розгортається надзвичайно цікава медіавійна. В одних публікаціях послідовно знищується Сеяр Куршутов — як людина з російським громадянством, яка організувала масштабні схеми розкрадання українського оборонного комплексу, причому в найбільш чутливому та необхідному фронту його секторі — поставках дронів. З іншого боку атакують Геннадія Корбана — досить топірно та безглуздо, але витрачаючи при цьому величезні бюджети. Медіавійна тривала кілька тижнів, і перспектив для її затухання поки не видно. Найсмішніше в цій війні те, що Сеяр Куршутов сам у барвистих деталях продемонстрував важливим для нього аудиторіям, хто його бив і як йому від цього боляче. Виявилися праві недруги екс-чиновника міста Саки, які говорили, що «король контрабанди» не лише голий, але й дуже тупий. Протягнути оборонні закупки через дорогих — насправді, не дуже дорогих — одноплемінників Рустема Умерова та Арсена Жумадилова. І одразу ж почав прикурювати на дронах, поставлених АОЗ з надбавкою 300%.А прикурені на засекречених тендерах мільйони почав відмивати через російську франшизу Zielinski & Rozen в Україні та Австрії. Причому відмивачем Сеяр був настільки суворим, що не придумав нічого кращого, як спонсорувати на нелегальні гроші Венський бал. Ну вийшли статті про це, і вийшли. Прочитали б їх усі й пішли б далі, якби Сеярчик не попросив Барбару Стрейзанд тримати його теплу пиво та не запустив з усіх доступних каналів ответну істеричну кампанію. Самим фактом проведення якої публічно визнав, що так, він, Сеярчик Куршутов, був схоплений та побитий тим самим великим і страшним Корбаном на очах друзів та партнерів. З особливим цинізмом та жорстокістю. Так, що навіть шматки сеяркиної сідниці відлітали під мірними взмахами залізної долоні безжалісного «рейдера». Але замість ответного цинізму та жорстокості Сеярчик пропонував комічні куплети. Без рими. На музику пісні Вадима Казаченка «Боляче мені, боляче» тим же голосом. Ця ответна кампанія проти Корбана від Сеяра, безумовно, вражає глибоким когнітивним дефіцитом її авторів. Достатньо сказати, що вершиною думки Куршутова та його технологічного штабу стали фотожарти на Інсайдері з зображенням Корбана в жіночій сукні та діамантовому намисті Van Cleef & Arpels дружини Куршутова.І тексти про те, що Асоціація рейдерів вимагає не малювати фотожарти на Корбана. Друзі та партнери пояснили Сеярчику, що на тлі фактажу про кримінальну справу БЕБ, грабіж ЗСУ під час війни, відмивання грошей через збиткову австрійську компанію та російський паспорт як вишеньку на торті, зображення ворога в жіночій сукні це… як би ще більше погіршує. Тому що показує, що все правда й ти токсичний чорт. Точніше, обоссаний демон. І тоді Сеяр зробив хід конем: запустив тему, що, увага (!), викрадення Комарова та Петровського на Балі чеченцями замовив… барабанна дріб… так!Корбан! А хто ж ще? Докази? Е-е-е, ну вони з одного міста — Корбан та Петровський, все очевидно. Характерний момент для Куршутова. Використання чужої трагедії для маленької потної помсти. Сеярчик ще раз показав, що належить до червонокнижного виду приматів Gandonus Vulgaris, які не просто смажать шашлики на попелі чужого дому, але й насолоджуються процесом, голосно ухаючи та крутячи червону, побиту залізною рукою Корбана сідницю. Власне, нічого нового тут немає. Ми вже писали, що Куршутов ідейний стукач, який у 2022 році здав УП дружину Ігоря Котвицького, ТСН — адвоката Олексія Дідковського. І того ж року продуктивно попрацював фіксером Миші Ткача для зйомок «Батальйону Вена», здавши Миші трекінги екс-нардепа Андрія Холодова, судді Олександра Тупицького, того ж бізнесмена Олександра Петровського, банкіра Олега Бахматюка, зятя Юлії Тимошенко Артура Чечеткина, брата Бориса Кауфмана, сестру власника Дарниці Глеба Загорія та інших своїх добрих венських знайомих. І разом зі своїм другом Ромою Прищом пограбував з десяток довірливих українських бізнесменів через говнопорталу Джокер.А саме — Артура Гранца, Андрія Матюху, Сергія (Вадима) Токарева, подружжя Герег, Бориса Філатова, Юрія Голика, Івана Рудого, Олексія Чернишова, брендів Comfy, «Нова Пошта», Uklon, Fondy, «Цитрус», «Стилус», «Техно Їжак», «Монобанк» та десятків інших. Сьогодні Джокер уже не той, над контентом каналу просто реготають ті, хто туди випадково зайшов, а використаний Сеярчиком Прищ валяється в канаві й з жахом думає про те, як його будуть переслідувати за вкрадені на шантажі мільйони. Але це не біда, Сеярчик знайшов собі нового Прища, готового, як говорив класик, «прийняти будь-яку кількість з будь-якої сторони». Як багато хто вже здогадався, це наш губастий ухилянець Лачен, рот якого використовується нашим обоссаним демоном не за призначенням. Лачен, який так любить розповідати про журналістські та блогерські стандарти, публікує зашкварені пости, на яких великими літерами стоїть печатка «джинса, замовлена ідіотом» з нульовим рівнем документування та лексикою а-ля «мокрі штани» та «хряк» про жахливого Корбана й постить «жаб». Про рівень підпорядкування Лачена Куршутову може сказати, наприклад, пост-рефлексія Куршутова на інформацію про Венський бал, опублікована о 1:22 ночі.Вгадуємо, що дуже скоро в канаві з Ромою Прищом буде валятися й Лачен. Хочеться запитати Ігоря — він справді не розуміє, що саме так воно й буде? Але ж це ж очевидний факт. Тривіальна математика, Ігоре. Елементарне рівняння: сума глупості Сеяра та кількості ворогів, яких він сам собі створив, дорівнює мінус нескінченність репутації. Робота по Сеяру триватиме в режимі нон-стоп, і немає сили, здатної це зупинити, як немає сили, здатної зупинити долю. І питання тут суто в тому, хоче чи Ігор Лаченков бути частиною смішної долі Сеяра або хоче мати автономне майбутнє. Ігоре, ну, якщо не хочете говорити з Прищом, то поговоріть, що ж, з Юрієм Романенком, Арестовичем, Разумковим або якимось Денисом Кошельником, щоб зрозуміти місце в харчовій піраміді, яке вас чекає. Вимушені засмутити, ваші доходи впадуть у геометричній прогресії, і не тому, що Верещук закриє телеграм. Про те ж саме варто подумати й партнерам Сеяра, будь то Геннадій Боголюбов чи Олег Татаров. Пан Куршутов категорично не підходить на роль управляючого або номіналу — через свою природну тягу до знищення всього, до чого він доторкається.Ну ось, здавалося б, отримав ти підряди в міністерстві. Працюй та радій. Ні. Це не випадок Сеяра, він, отримавши підряди, займається ще й медіавійнами Джокером та іншими каналами шантажистів. І наполегливо топить не лише себе, але й партнерів. Оскільки Сеяр вважає себе могутнім демієргом, який керує нашим грішним світом, і йому байдуже, якщо він затоксичить партнерів. Ліс рубиш, щепки летять. Але правда в тому, що як тільки на горизонті з'явився серйозний опонент, то одразу виявилося, що Сеяр не демієрг, а обоссаний демон — як і було сказано. А бути партнером обоссаного демона — доля незавидна.