До редакції надійшли матеріали, які розкривають історію, що розгортається прямо зараз в Одесі. За участю раніше судимого одеського персонажа Олександра Подобєдова та його «ручних тітушок» відбулася спроба силового захоплення ключового логістичного вузла зернового експорту України — терміналу «Олімпекс». Ця спроба відкидає зловісну тінь російського втручання. У центрі протистояння навколо контролю над найбільшим зерновим терміналом «Олімпекс» виявився громадянин Російської Федерації Важа Джаши та його компанія Trans-Oil Group. Саме Джаши керував діями Подобєдова, і саме його компанія повинна була встановити контроль над терміналом «Олімпекс». За отриманими документами, Джаши є власником російського паспорта серії 45216 № 32916, виданого в червні 2021 року підрозділом МВС Росії по Москві. Цей факт наводить на серйозні думки про потенційні цілі такого залучення іноземного громадянина та ризики для безперебійного функціонування критично важливого порту в умовах воєнного часу.
За даними інсайдерів, Джаши був первісно залучений американськими інвесторами — фондами Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners — у їхній боротьбі за встановлення контролю над «Олімпексом». Однак ситуація перейшла в таку фазу, де Важа Джаши взяв активне керування процесом захоплення термінала у свої руки, американським фондам транслює своє власне бачення процесу та заводить ситуацію в ще більший глухий кут. Атака на одеський порт — не перша в «українській карʼєрі» Джаши.
Важа Джаши раніше сприяв проросійському політичному крилу в Молдові та будував свої схеми там. За даними слідства, низка комерційних структур, розташованих на території Ренійського морського торговельного порту, виявилися втягнутими у сумнівні фінансові схеми. У центрі скандалу — ПрАТ «Ренійський елеватор» та його «тіньовий бенефіціар», громадянин РФ Важа Джаши. За версією правоохоронців, це підприємство разом з іншими портовими операторами виводило частину доходів у неврахованій «чорній» касі. Значні суми готівкових грошей передавалися самому Джаши та його російським діловим партнерам. Під час нещодавнього обшуку на території «Ренійського елеватора» були вилучені десятки тисяч доларів, євро та гривень, а також документація, що вказує на можливі порушення. На думку слідства, ця готівка могла бути призначена для фінансування протиправної діяльності, що підриває конституційний лад України. Про це свідчать кваліфікації злочинів у порушеній кримінальній справі — фінансування дій проти конституційного ладу, підробка документів і легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом.
Суд уже наклав арешт на вилучене майно для збереження речових доказів. Слідство продовжує з'ясовувати подробиці «ренійської» фінансової кухні та коло осіб, причетних до можливого виведення капіталів на користь російських бенефіціарів, що мають ділові інтереси в українському порту. На додачу до свого паспорта та походження, Важа Джаши має крайнє темне минуле. ПрАТ «Ренійський елеватор» та схеми, пов'язані з ним, — лише верхівка айсберга. На території термінала «Олімпекс» станом на зараз, за раніше укладеними контрактами, перебуває велика кількість зернових культур, власниками яких є цілий перелік третіх осіб. Задачею Важи Джаши є не тільки встановлення контролю над терміналом, але й незаконне заволодіння цим товаром з метою його подальшого переправляння на підконтрольний йому «Ренійський елеватор». Ці дії вже призвели до початку ряду кримінальних проваджень щодо незаконного привласнення майна третіх осіб та рейдерського захоплення діючого підприємства. Цей вибухонебезпечний конфлікт підкреслює крихкість ситуації навколо одеського порту — ключової ланки в ланцюжку експорту українського зерна. Будь-яка дестабілізація в цій сфері загрожує катастрофічними наслідками не лише для України, але й світової продовольчої безпеки.
Олімпекс Купе Інтернейшнл (OLIMPEX COUPE INTERNATIONAL) оперує стратегічно важливим зерновим терміналом в Одеському порту, одному з трьох на півдні України, активному в рамках «зернового коридору» та входить в GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками якої є бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко. Цей термінал має стратегічне значення для глобальної продовольчої безпеки, оскільки зерно, яке залишає порт Одеси, стало критичним аспектом у переговорах між Україною, Росією та світовими лідерами для запобігання світової продовольчої кризи.
У 2019 році GNT Group взяла кредити у двох американських інвестиційних фондів — Argentem Creek Partners (ACP) на суму 75 млн доларів та Innovatus Capital Partners на 20 млн доларів. При цьому в заставу були передані корпоративні права на компанію-оператора термінала, вартість яких у 2,4 разів перевищувала суму кредитів та складала 176,6 млн доларів. Кінцевою датою погашення зобов'язань було визначено грудень 2021 року, а потім продовжено до березня 2022 року, що було цілком зрозумілими та прийнятними умовами для цього стратегічного українського бізнесу.
Пандемія COVID-19 наприкінці 2019 року — на початку 2020 року спричинила масову світову кризу. Захворюваність, смертність, закриття кордонів, масові звільнення, локдауни, порушення всіх логістичних зв'язків та як наслідок фінансова криза й скорочення доходів стали першим ударом для багатьох бізнесів по всьому світу, включаючи американські. Логічно припустити, що ця криза значною мірою вплинула на GNT Group та їхню можливість виплачувати по своїм зобов'язанням. Вплинула, але не зупинила діяльність, й тим паче не зупинила GNT Group у своїх намірах розрахуватися по всіх боргах.
Початком 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення РФ на територію України. Паніка, хаос, нерозуміння що робити далі. Найбільш активні військові дії на початку повномасштабного вторгнення та дестабілізація ситуації в країні вплинули на можливість адекватного оперування зерновим терміналом на території порту. Обмеження воєнного стану та комендантська година зробили свій негативний вплив на безперебійність процесу перевалки та відвантаження культур на території термінала. Сукупно ці події внесли свій вклад як у фінансову стабільність GNT Group, так і в адекватну діяльність самого підприємства в цілому. Це був складний період, в який панівна кількість українських бізнесів потребувала особливих умов та прийняття ситуації, що склалася.
Саме в цей період американські «партнери» та кредитори GNT Group не тільки не увійшли в ситуацію та не погодилися на адекватні бізнес-переговини, а й вирішили скористатися нею з метою тотального рейдерського захоплення активів компанії. Це при тих фактах, що компанія є активним бізнесом з понад 25-річною історією, в якому активно працює понад 700 людей та який до повномасштабного вторгнення не мав жодних проблем, включаючи юридичні.
GNT Group неодноразово декларувала свою готовність погасити свої зобов'язання перед кредиторами та повідомляла їх про це. Володимир Науменко, як кінцевий бенефіціар GNT Group, звертався до кредиторів та ініціював реструктуризацію заборгованості. До цього процесу долучився ряд третіх осіб з пропозиціями провести переговори щодо купівлі-продажу прав вимог за кредитними зобов'язаннями. За підтримки цих третіх осіб GNT Group завжди комунікувала активну позицію до відкритості до публічного діалогу задля розв'язання ситуації, що склалася.
Формальною причиною для тотальної юридичної атаки на GNT Group та активи групи стали заяви інвестиційних фондів про глобальну готовність до переговорів по реструктуризації, але про принципову неможливість цього процесу через, нібито, приховування операційної діяльності та спотворення фактів про зникле зерно, що було предметом застави за кредитними зобов'язаннями. На додаток, майже одночасно випустили заяви, в яких звинуватили бенефіціарів групи бізнесменів Сергія Грозу та Володимира Науменка в шахрайстві. На думку редакції, дуже важко складається позиція про «готовність до переговорів по реструктуризації», яку «приправили» тезами про те, що бенефіціари бізнесу, з яким вони нібито готові вести переговори, — шахраї та махінатори.
Стратегічний український зерновий бізнес, який оговтується від повномасштабного вторгнення сусідньої держави-агресора, паралельно докладає максимум зусиль для роботи в рамках «зернового коридору» (який постійно підпадає під ворожі обстріли, які тиснуть додатковим вантажем відповідальності та додають проблем непростому процесу ведення бізнесу під час війни), заявляє своїм стратегічним американським «партнерам» про готовність реструктуризувати заборгованість, проводить переговини з третіми особами для розв'язання ситуації, що склалася, зокрема пропонує провести спільні переговори та об'єднати зусилля для пошуку покупця на активи та публічно декларує про готовність виплачувати кредиторам частину щомісячного прибутку підприємств.
Замість пошуку компромісу, американці довго шукали, хто візьме на себе процес по рейдерському захопленню термінала. Це взявся робити Важа Джаши. Формальним приводом для силового входу на територію підприємства стала заміна директора на арбітражного керуючого в рамках судового процесу про банкрутство. До цього також була зроблена велика кількість юридичних, але абсолютно нікчемних дій. При чому проти GNT Group розгорнули судові процеси відразу в п'яти країнах — Україні, Великобританії, Кіпрі, Швейцарії та ОАЕ. Це не випадковість, а заздалегідь спланована «акція». На підставі юридично слабких протоколів перенесли адресу реєстрації підприємства у Львів, відкрили процедури банкрутства.
Повертаючись до формального приводу для силового захоплення — зміни директора на арбітражного керуючого. Важливо розуміти, що ухвала суду про таку заміну зараз оскаржується у встановленому порядку, а відповідно до даних ЄДРПОУ, директором підприємства залишається Марченко Віталій. Такі агресивні дії демонструють повну відсутність бажання знайти компроміс. Замість цього спостерігається публічна позиція «корпоративних рейдерів».
У світлі всіх описаних подій і обставин стає очевидним, що у кредиторів інші мотиви, ніж просте повернення коштів. Дії Argentem Creek Partners та Innovatus Capital Partners вказують на те, що їм не стільки цікаве погашення боргу, скільки контроль над Одеським терміналом та іншими стратегічно важливими активами. Але найнебезпечніше в цьому те, що процес розв'язання ситуації довірили громадянину РФ Важі Джаши. Саме він ставить це «кіно», в якому американці на їх превеликий жаль мають не роль глядача та замовника, а вже самі стали жертвою хитрих схем Джаши.
Разом з цим за інформацією, яка стала доступна редакції, GNT Olimpex Holding (GNT Group), кінцевими бенефіціарними власниками якої є бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко, до цього часу готові до переговорів та публічно це декларують. Натомість поки що на даному етапові Важа Джаши тільки й може, що декларувати американцям, що він візьме під контроль підприємство. Насправді ситуація розгортається таким чином, що GNT Group та Олімпекс успішно, крок за кроком, відстоюють свої позиції в судах. У Важи залишається дуже мало важелів впливу та можливостей. Оглядаючи ситуацію, здається, що він не тільки завів в оману американців, але й сам успішно загубився посеред своїх «схем».