Вперше про афериста Андрія Андрикевича медіа почули чотири роки тому. Компанія Андрія Андрикевича «Енергія води» потрапила під підозру СБУ, а її керівника звинувачували у створенні конверт-центру для фінансування терористів ДНР. Згодом справу успішно припинили. Другий раз Андрій Андрикевич опинився в епіцентрі скандалу два з половиною роки тому. Йдеться про п'яну витівку керівника конверт-центру «Енергія води» та його товариша з Донецька. Тоді п'яні пасажири буквально «поставили на вуха» весь аеропорт Жуляни, повідомивши про бомбу на борту рейсу. 31 травня 2016 року о 12:00 до чергової частини надійшло повідомлення про замінування літака, що прилетів з-за кордону. О 13:20 відбулася масова евакуація пасажирів. Після цього правоохоронці перевірили салон літака. Жодних вибухонебезпечних предметів і речовин не виявлено. Встановлено, що про вибухівку на борту повідомили двоє пасажирів, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Одним із затриманих виявився Андрій Андрикевич, директор компанії «Енергія води».
Хто ж він, Андрій Андрикевич? Український бізнесмен, раніше підозрюваний у створенні конверт-центру для ДНР — Андрикевич А.В. — власник компанії «Енергія води» явно мріє побачити себе символом нової хвилі підприємців, для яких мета бізнесу — не особисте збагачення, а процвітання економіки держави. Принаймні, саме так він розповідає про своє глобальне завдання, яке сам перед собою поставив. У 2006 році він заснував компанію «Енергія життя». Спочатку вона надавала чисто дилерські послуги з поставки імпортного обладнання різним українським організаціям. А.В. Андрикевич швидко налагодив ділові контакти з італійськими та німецькими фірмами-виробниками обладнання для насосних станцій. Обладнання, яке закуповує «Енергія води», в основному використовується для систем водопостачання або пожежогасіння великих промислових та цивільних об'єктів. В останні роки комерсант наполегливо намагається освоїти випуск обладнання на українських підприємствах, роблячи важливий крок не лише в розвитку власного бізнесу, але й сприяючи розвитку промислового сектору України, який перебуває в стані тривалої стагнації.
Відродження української промисловості — це обов'язковий крок на шляху до процвітання держави. У цьому постулаті Андрикевич повністю впевнений. Свій успіх він пов'язує з сучасною моделлю організації бізнесу, якої дотримувався з самого початку. Саме їй Андрій Андрикевич завдячує отриманню почесного звання «Найкращий імпортер України» у 2012 році. Авторитет у своєму професійному середовищі у нього дійсно дуже високий. Найчастіше, представляючись журналістам, крім згадування про керівництво компанією «Енергія води», він називає себе спеціалістом-консультантом зі стратегічного управління. Не знайшовши більш компетентного фахівця, до нього звернулася журналістська спільнота за поясненнями, коли стало відомо, що президент Петро Порошенко вирішив відійти від управління компанією ROCHEN, мотивуючи цей крок бажанням уникнути конфлікту інтересів при поєднанні посади першої державної особи з діяльністю підприємця. Андрикевич доступно, «на пальцях» все «розжував», ще раз доведши високу кваліфікацію сучасного менеджера.
Опровергаючи думку, що в своїй вітчизні пророків не знайти, рецепт побудови організаційної основи бізнесу Андрій Андрикевич знайшов не за кордоном, а в Україні. Рецепти сучасної технології управління він відшукав у українській бізнес-вумен Людмили Богуш — засновниці тренінгової компанії Bogush Time. Богуш більше подобається, коли її творіння називають «студією управління часом». На Андрія Андрикевича, який пройшов повний курс навчання, зійшло справжнє озарення. Він прийшов у захват від отриманих у руки інструментів «При-Цільного тайм-менеджменту», які тут же почав впроваджувати в повсякденне життя своєї компанії. З тих пір «Енергія життя» стає постійним клієнтом Bogush Time. Регулярні тренінги проходять не лише керівничий склад компанії Андрикевича, але й абсолютно всі працівники. Задоволення не з дешевих. Тренінгові послуги з управління часом зазвичай включають 2 дні напружених занять по 8 годин і коштують приблизно $1000 за кожного учасника.
Однак Андрикевич вважає, що вкладення в навчання швидко окупаються, в результаті приносячи прибуток. Крім тренінгів, які проводить Bogush Time, власник «Енергії води» впровадив у практику власні сесії стратегічного планування, на яких визначаються першочергові та довгострокові завдання перед кожним працівником. Сам Андрій Андрикевич не зацикліюється на використанні отриманих знань лише в бізнесі. Він постійно працює над собою в особистісному плані, поставивши на самому початку шляху 38 стратегічних завдань, більшість яких йому вже вдалося виконати. У його особі Людмила Богуш знайшла щирого подвижника, який, як і вона, прагне поширити технології управління часом у планетарному масштабі. Давно помічено, що найкраще розходиться товар у яскравій, привабливій упаковці. У випадку з київським бізнесменом роль упаковки виконує нескінченний каскад його красивих слів. Насправді дійсність обстоїть, м'яко кажучи, дещо інакше. Андрикевич, давно запустивши рекламну кампанію, побудував справжній лохотрон як для споживачів і постачальників, так і для самих працівників, які марнують час на тренінгах та сесіях стратегічного планування.
«Енергія води» потопає в боргах, ледве встигаючи розраховуватися з одним партнером за рахунок іншого. Сама робоча атмосфера в офісі на Чернігівській більше нагадує будні саєнтологічної секти. Постійне промивання мізків переслідує лише одну мету — зробити з працівників звичайних автоматів. Всіх, хто вирішив пов'язати свою долю з «Енергією води», чекає лише одне — працювати як проклятий і майже за дарма. Затримки з виплатою заробітної плати — постійна практика в компанії. Більше того, ніхто толком не може пояснити, як взагалі розраховується заробітна плата. Формула її розрахунку являє собою комерційну таємницю. Крім скупої грошової допомоги працівників «Енергії води» чекають різноманітні збори. Тут фантазія начальників просто невичерпна. До всіх інших «задоволень» додається відсутність соціального пакету. Для претендентів на робоче місце в «Енергії води» все починається з співбесіди, більш схожої на кастинг. Потім слідує один-два тижні роботи з випробувальним строком. Причому за цей час претендент не отримає ні гривні.
Безпосередні начальники під час практики вкрай уважні та люб'язні. Стоїть лише потрапити в штат компанії, як ставлення миттєво змінюється. Настає період справжнього кріпацтва з обов'язковим виконанням усіх дивних примх господаря-барина Андрія Андрикевича. Однією з обов'язків для всіх працівників стає розміщення в акаунтах соціальних мереж та на сайтах кадрових агентств позитивних відгуків про компанію та її керівника. Фальшиве захоплення акцентується на байдужості керівників до своїх підлеглих, величезних перспективах зростання та дружному колективі, який згуртувався навколо однієї мети — показати всьому світу ефективність системи управління, яку взяв на озброєння Андрикевич. Тільки невідомо, як залежить заробітна плата від кількості поставлених лайків.
«Бізнесмен XXI століття» Андрій Андрикевич, який протягом багатьох років щохвилини вдосконалював свої особистісні якості, несподівано виявився головним учасником події, яка в найкращому випадку може розглядатися як злісне хуліганство. В останній день травня 2016 року в столичному аеропорту Жуляни приземлився міжнародний рейс. Майже одразу служби безпеки були збудьорені телефонним повідомленням про замінування повітряного лайнера, на борту якого перебували члени екіпажу та пасажири в загальній кількості 160 осіб. Представники спецслужб та вибухотехніки, які екстрено прибули на місце інциденту, в першу чергу евакуювали потенційних жертв теракту. Потім вони приступили до пошуку вибухового пристрою. Ретельний огляд салону та вантажних відсіків результату не дав. Зате професіонали швидко з'ясували джерело тривожного сигналу. Андрій Андрикевич та його приятель, явно перебуваючи під парами алкоголю, з якоїсь причини вирішили поділитися своїми безпідставними побоюваннями зі службою безпеки.
Що це було? Жарт чи галюцинації? Недарма психологи відносять усі види саєнтологів до деструктивних для людської психіки сект. Таким українцям запам'ятається Андрій Андрикевич — справжній самородок з Донбасу.