Львівський гамбіт та інші історії. Схеми медичної мафії напередодні епідемії

Завдяки корупції вони заробили сотні мільйонів. Епідемія коронавірусу зробить їх ще багатшими. Здоров'я нації — це здоров'я економіки; хворі громадяни — колосальні збитки для країни. Саме тому навіть деякі людожерські режими, скрепя серце, виділяють немалі суми на охорону здоров'я, пише у своїй статті для «ОРД» Оглядач проекту [Гучні справи] Віктор Ліканчук. Отже, медицина — це багато грошей, мільярди. Якщо говорити про Україну, то йдеться про 72 млрд грн — саме стільки уходящее правительство Гончарука мало намір витратити на охорону здоров'я в найближчі роки (Кабмін Шмигаля навряд чи переглядатиме порядок цифр). Левова частка цього «бабла» йде не на лікування хворих, зарплати лікарям і медсестрам. Вона йде в тінь. Де розподіляється на потоки й струмочки, частина яких тече в кишені корумпованих чиновників від медицини, решта — на офшорні рахунки спритних дельців, яким вдалося скомпрометувати «слуг народу». Епідемія — це ще більше грошей. Оскільки країні потрібно ще більше ліків, більше медичного обладнання. Це зоряний час для мафіозних кланів від медицини.Кордони закриті, італійці й іспанці вмирають сотнями на добу, міністри західних країн самоізолюються через підозру на небезпечну хворобу, коронавірусна драма розгортається в Україні. Тут для деяких вона може закінчитися могилою, але є невелика група пройдисвітів, які витягнуть з того, що відбувається, багатомільйонні прибутки (якщо самі вижити). Афери з медичними масками й антисептиками для рук — це лише перші дзвіночки. Історію, яка буде викладена нижче, автор цих рядків почав розробляти ще минулого року. Коли про коронавірус ще ніхто не чув — тоді лікарі з китайського міста Ухань лише почали підозрювати, з якою заразою вони зіткнулися. Але ця історія не про епідемію, а про тих, хто наживається на нашому здоров'ї. І про те, як вони це роблять.Одного разу у Львові. Дуже цікаві схеми й тенденції можна виявити, відстежуючи тендери на поставку медпрепаратів і обладнання. Особливо показові в цьому плані так звані гемодіалізні торги — закупівлі ліків і витратних матеріалів для лікування хворих на нирковою недостатністю. Сума коштів, виділяємих із держбюджету на гемодіалізну програму, давно перевалила за мільярд на рік, а частка «відкатів», за найпесимістичнішими оцінками, тут може досягати 40% від обсягу тендерів.У цій ніші пасуться особливо великі й нахабні «акули» від медичної мафії, час від часу вступаючи в запеклі сутички за найсмачніші шматки. І, повірте, ці поважні дами й панове хижаки (або особисто, або їхні партнери) поживуться й на коронавірусній епідемії теж. Буквально днями, 12 березня, була поставлена крапка в боротьбі за тендер на суму без малого 95 млн грн Львівської обласної клінічної лікарні на поставку витратних матеріалів для гемодіалізу. При очікуваній вартості в 98,116 млн грн перемогу здобуло ТОВ «Лінк-Медитал». Єдиним конкурентом цієї фірми було ТОВ «Індекс». Останнє вийшло на тендер з пропозицією в 97,782 млн грн, але не торгувалося, тому переможцем став «Лінк-Медитал», зменшивши «хотілку» до 94,824 млн грн — з ним і був підписаний 12 березня договір на поставку матеріалів. Економія в 3,292 млн грн на перший погляд здається суттєвою, але насправді це трохи більше 3% від очікуваної вартості закупівлі. І той факт, що єдиний допущений до конкурсу конкурент переможця особливо не торгувався, вказує, що з цим тендером щось не так.І ми знаємо що. Оскільки рівно рік тому у Львові на гемодіалізному тендері провернули практично такий же «фінт вухами». Спочатку на останньому тендері присутствував третій учасник — київське ТОВ «Діавіта». Проте очевидно, що його намірам було не взяти участь у тендері, а його зірвати, оскільки «Діавіта» навіть не внесла 2 млн грн тендерного забезпечення. Цілком очікувано фірму не допустили до тендеру, що дало їй формальний привід скаржитися в відповідні інстанції. І не тільки. Напередодні початку торгів, 25 лютого, генеральний директор «Діавіти» Сергій Христенко звинуватив головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні у вимаганні «відкату», а своїх конкурентів із «Лінк-Медитала» у нечесній грі. Проте весь пар пішов у свисток.Довідка. Раніше належала до нині розпавшейся групування «Бакмед» (крім однойменної флагманської компанії, туди входило ще кілька фірм). Власники фірми — Сергій і Дмитро Ледини (батько й син). Зареєстровано на Олексія Баришевського — сина Миколи Баришевського. Баришевський-старший колись був співзасновником компанії «Бакмед», правління якої спочатку очолював Сергій Ледин, потім його син Дмитро.«Бакмед» до «Діавіти» поставляв продукцію компанії Baxter. Згодом Баришевський-молодший перейшов на торгівлю препаратами Fresenius. Директором «Лінк-Медитала» є Геннадій Нерсесян, який за часів Януковича працював фахівцем у Управлінні моніторингу державних цільових програм і державних закупок Мінздрава під керівництвом одіозного Романа Богачева. Частково сутичка Баришевського з Лединими є відголоском стички між транснаціональними фармацевтичними гігантами — Baxter International Inc. і Fresenius Medical Care AG. Обидві ведуть непримиренну боротьбу за ринки збуту, не гребуючи крайньо нечесних методів. Наприклад, рік тому кримінальний відділ Міністерства юстиції США заявив, що «Fresenius роздав мільйони доларів хабарами по всьому світу, щоб отримати перевагу в сфері медичних послуг». У результаті Комісія з цінних паперів і бірж наказала компанії виплатити штраф у розмірі $147 млн. Що стосується американської Baxter — на батьківщині її начебто не звинувачували у даванні хабарів, але її українські офіційні дистриб'ютори не раз гримали в корупційних скандалах.Той же «Бакмед», у якому довгий час мирно уживалися Баришевський і Ледини, у 2016–2017 роках почав йти на дно під тягарем кримінальних справ про розтрати й хабарництво. Однойменне акціонерне товариство в Києві було ліквідовано, його правонаступником стало харківське ТОВ «Бакмед», єдиним бенефіціаром якого нині зазначений нігерієць Мадуако Грантсон Чібіке. Малоймовірно, що корпорації-виробники не в курсі «художеств» своїх офіційних дистриб'юторів. Але їх, як і будь-яке комерційне підприємство, передусім цікавлять прибутки, а питання етики — на другому плані, й задаються вони ними лише під тиском суспільства й держструктур. Наприклад, витратні матеріали для гемодіалізу Fresenius несумісні з обладнанням Baxter і навпаки. І це пов'язано не з якимись виробничими нюансами. Виробники так роблять спеціально, щоб не пустити на «намолене місце» продукцію конкурента. Причому в Україні й Fresenius, й Baxter не дозволяють дистриб'юторам торгувати обладнанням і «витратниками» один одного (хоча дистриб'ютори — це самостійні структури з третіми бенефіціарами).Ця не зовсім чесна конкурентна «фішечка» в українських реаліях посилює корупцію в медицині, дозволяючи мафіозним кланам створювати на тендерах видимість конкурентних торгів і наживатися на хворих по максимуму. Приклад Львівської обласної клінічної лікарні показовий. Десь у 2014–2015 роках «Лінк-Медитал» Баришевського вийшов на чиновників з, здавалося б, крайньо щедрою пропозицією: абсолютно безплатно замінити всі гемодіалізні апарати на новенькі апарати від Fresenius у кількості 52 штук. Вартість такої партії, виходячи з пропозицій на ринку, може досягати 20 млн грн (хоча компанія-виробник могла поступитися апаратами взагалі за дешевою ціною, і зараз ви зрозумієте, чому). Повторюся, «Лінк-Медитал» за апарати не взяв із львівських медиків ні копійки. Але лише в цьому й минулому роках отримав від львів'ян (вірніше, із держбюджету) за витратні матеріали для гемодіалізу (магістралі, катетери й т. д.) виробництва Fresenius понад 180 млн грн. Де в цій сумі відпускна ціна виробника, податки й інші відрахування, де дозволена державою десятивідсоткова надбавка, а де відкати й чистий «навар» — можна лише здогадуватися.Але, варто припустити, в збитку не залишився ніхто. Крім Сергія й Дмитра Лединих, звичайно (платників податків у подібних «схемах» взагалі не беруть до розрахунку). Альянс Баришевського й Лединих, як і загалом деякий status quo у сфері розкрадання державних грошей у медичній сфері, зберігався рівно доти, поки при владі знаходилися «риги». Після Революції Гідності й втечі в Росію Януковича й більшої частини його свити медичні мафіозо стали кожен сам за себе. Хто першим далі й вище добіг договорюватися, у того й був «профіт». Судячи з усього, Олексій Баришевський виявився трохи спритнішим і розторопнішим за Лединих. Як сказано вище, фірмою «Лінк-Медитал» Баришевського керує Геннадій Нерсесян — колишній підлеглий Романа Богачева, екс-заступника міністра охорони здоров'я часів Януковича Раїси Богатирьової. Колись найкращий економічний журналіст країни Олександр Дубинський, «еволюціонував» у незрозуміло що, минулого року стверджував, що деяка Наталія Лісневська співживає з упомянутим Богачевим. Звичайно, будь-яка людина, знайома з новою репутацією Дубинського, не повірила б йому на слово, але.Факт залишається фактом: Лісневська справді курувала тендери в Мінздраві часів Мусія, і саме в той період Баришевський застолбив за собою Львів на шкоду Лединим. Вірніше, одна групування фармацевтичних «схемщиків» обійшла іншу, адже Баришевський і Ледини — аж ніяк не самостійні гравці. Протистояння цих двох шаєк незабаром досягло гротескного накалу. Потрібно розуміти, що вони «кормляться» не тільки у Львові, але й в інших регіонах, і практично везде, де зіткнулися «Лінк-Медитал» і «Діавіта», траплявся скандал. Своїми скаргами один на одного у 2017–18 роках конкуруючі групування зірвали кілька гемодіалізних тендерів, поставивши під загрозу життя хворих на нирковою недостатністю. У результаті обома «конторами» зацікавилася третя — СБУ. Проте спецслужбісти почали копати під «Діавіту» з більшим завзяттям, ніж під «Лінк-Медитал» (що, чесно кажучи, не зовсім справедливо). Тодішній начальник економічної контррозвідки СБУ (Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки) Сергій Семочко розсилав потенційним «клієнтам» фірми Лединих «телегу», у якій попереджав їх від співпраці з «Діавітою».Мовляв, є тут у нас кримінальне провадження № 42016101070000154 від 28.06.2016 року, яке ведуть Київська місцева прокуратура №7 за «можливими порушеннями» закону чиновниками Мінздрава й облздравів при закупівлі витратних матеріалів для перитонеального діалізу. Семочко відзначав, що в цих закупівлях замовники нібито встановлюють дискримінаційні вимоги до поставщиків. Йшлося про те, що в предмет закупівлі включають продукцію, яку може запропонувати лише один виробник, що володіє патентом на неї. Йшлося про продукцію для перитонеального гемодіалізу компанії Baxter, якою на той момент «барижила» лише «Діавіта» Лединих. Семочко цілком прозоро натякав, що «для запобігання корупційним діям і зловживанням варто забезпечити добросовісну конкуренцію». Ну, тобто, пускати на тендери не «Діавіту», а когось іншого з продукцією альтернативного виробництва. У результаті «поперло» Баришевському й його союзникам. У «Діавіті» в боргу не залишилися й звинуватили Сергія Семочко у вимаганні великого хабара, залучивши в якості викривача нині скромного залізничника Сергія Лещенка.Паралельно вийшла серія відеосюжетів незалежних журналістів-розслідувачів, яких злопиханці нині презирливо називають «соросятами», про розкішний спосіб життя Семочка, явно не відповідний рівню його заробітної плати. Бенефіціари з іншого боку потужно відповіли, всіляко «піарячи» кримінальні процеси з участю «Діавіти», при тому що «Лінк-Медитал» сам у кримінальних справах, як у шовках (наприклад). Останнім часом фірма Баришевського в якості «торпеди» в інформаційному просторі залучала досить «ватного» журналіста Васю Апасова, за сумісництвом члена Ради Громадського контролю при Держбюро розслідувань (як він туди потрапив — окрема історія). Василій почав викривати не тільки корупцію Лединих, але й нібито причетність до неї «соросят» і особисто громадянина Сороса. Загалом, повна «жаба гадюку», треш і угар. І під прикриттям шумихи, спровокованої в інформаційному просторі окремо взятими махінаторами, інші більш упиті картелі медичної мафії завзято осилюють бюджети. Це добре помітно, якщо відстежити решту медичних тендерів, у яких беруть участь фігуранти львівської історії й їхні партнери.Брати Фісталь поспішають на допомогу. На «Лінк-Медиталі» особливо зупинятися не будемо. Згідно з його «Карточкою» у сервісі Dozorro, його основний «конкурент» на тендерах — ТОВ «Ренарт». Ця фірма, записана на киян Сергія Сумина, згідно з її тендерною історією, часто влаштовує «міжусобійчики» з, крім «Лінк-Медитала», дочірним підприємством (ДП) «Діасервіс Плюс». Кінцевим бенефіціаром якого через компанію «Палма груп» записаний швейцарець Франсуа Зюшер. У «Лінк Медитала», «Ренарта» й ТОВ «Діасервіс Плюс», крім фіктивної конкуренції на тендерах, є ще дві спільні деталі. По-перше, всі вони є дистриб'юторами продукції компанії Fresenius. По-друге, всі троє разом фігурують у деяких кримінальних справах.І ще одна деталь. У матеріалах кримінальних проваджень, де мелькають назви українських фірм-дистриб'юторів продукції Fresenius, присутнє одне примітне ТОВ — «Гамбрамед», бенефіціарами якого є Леонід і Сергій Файблаци, протеже досі впливової «ватної» подруги олігарха Ахметова — Татяни Бахтеєвої, яка вважається «хрещеною матір'ю» медичного «схематозу».Татяна Бахтеєва й Ринат Ахметов. І ось тут ми перейдемо до гравця, який на львівському тендері тихенько допомагав «Лінк-Медиталу» Баришевського взяти «приз» у 94,5 млн грн. ТОВ «Індекс» й раніше потрапляло в поле зору автора — під час минулорічного гемодіалізного тендеру у Львові. І вже тоді було зрозуміло, хто за ним стоїть. Згідно з даними сервісу Opendatabot, цією прописаною в Рівному фірмочкою з уставним фондом у 11,8 тис. грн володіє громадянин Німеччини Едуард Клепфер (до речі, вона встигла «відсвітити» у кримінальному провадженні на іншому кінці країни — у Полтаві). На батьківщині, в ФРН, повний однофамілець цього громадянина є директором фірми Good Look GmbH. За даними проекту «Наші гроші», цю німецьку фірму використовує в якості «прокладки» не тільки записане на Клепфера ТОВ «Індекс», але й ТОВ «Білімед» (це важлива деталь). А тепер подивимося, з ким і як «Індекс» торгувався на інших медичних тендерах. За цим посиланням видно, що записана на Клепфера фірма найчастіше «конкурує» лише з двома іншими — упомянутим «Білімедом» і ТОВ «Артоніка».Причому очевидно, що «Індекс» виходить на торги лише для створення видимості конкуренції, оскільки практично всі тендери він «злив» цим двом фірмам. Зареєстровано на Ярослава Тарасюка з Софіївської Борщагівки, що під Києвом. Але, як відзначили «Наші гроші», складські приміщення «Білімеда» розташовані за тією ж адресою, що й склади ТОВ «Топсервіс-медтехніка». Ці нежилі приміщення знаходяться у приватній власності ТОВ «Виробнича компанія Диспомед», а земля під ними належить фірмі «Регіон-2002». Бенефіціарними власниками обох фірм є брати Володимир і Герман Фісталь, сини світила медицини «ДНР» Емілю Фісталю. Тепер подивимося на ТОВ «Артоніка». Згідно з даними з реєстру, його засновником і до недавнього часу директором була зазначена деяка Кучеренко Світлана Миколаївна. Відстежуючи, що ще заснувала й чим керує Світлана Кучеренко, автор одразу ж натрапив на ТОВ «Автоспецпром». Бенефіціарами якого є все ті ж Фісталь Володимир Емільєвич і Фісталь Герман Емільєвич. До речі, незважаючи на те, що в реєстраційних даних «Автоспецпрома» в якості основного виду діяльності зазначено виробництво автотранспортних засобів, він теж частий учасник медичних тендерів.На підприємстві братів Фісталей, грубо кажучи, за допомогою молотка, зубила й напилка перетворюють вантажівки на деякий аналог карет «швидкої допомоги» й з величезною надбавкою продають медичним установам. Але це окрема історія. Чому брати Фісталь регулярно відправляють свою підставну фірму «Індекс» на тендери у Львів і створюють Олексію Баришевському видимість конкуренції на нечесних торгах, цілком пояснюється. Оскільки, згідно з даними інтернет-видання «Олігарх», сім'ї Баришевських і Фісталей пов'язує не тільки давнє знайомство один з одним, але й спільна «крыша» часів Януковича — Татяна Бахтеєва. Володимир Фісталь і Татяна Бахтеєва. Незважаючи на те, що в епоху «торгівлі на крові» фірми Фісталей часто ставали фігурантами кримінальних справ про розтрати на держзакупках, самі брати-комбінатори залишалися недоторканними. Після приходу до влади «видатних лідерів сучасності» вага цих воротил різко зросла. Оскільки через пару рукостискань вони пов'язані з далеко не останньою людиною в «Слузі народу» — Михайлом Радуцьким, головою Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги й медичного страхування (докладніше про це й не тільки читайте у статті «Людиноцентризм з корупційним оскалом. Кому дістануться 72 мільярди Гончарука»).Дуже дивні справи. І кримінальні теж. Дмитро й Сергій Ледини, чия «Діавіта» у протистоянні з Баришевським виглядає жертвою, самі такими не є. Оскільки й вони, й їхні союзники (а такі у них є) за медичними тендерами, незважаючи на негаразди, дуже непогано стоять на ногах і теж мають серйозні зв'язки. Але почнемо не з друзів Лединих, а ворогів, які разом з Баришевським час від часу псують їм малину. Адже тут теж цікаво. Візьмемо недавній тендер Державного підприємства «Укрмедпроектбуд» (куратор добудови багатостраждального «Охмадета») на закупівлю апарата для екстракорпорального фотофорезу, сепаратора клітин крові, плазмоекстрактора й іншого обладнання. На кону стояло без малого 9,5 млн грн. «Діавіта» теж сунулася на ці торги — до кінця незрозуміло, чому: щоб спробувати щастя й срубати грошей, або ж щоб зірвати тендер і насолити недругам. Але фірму Лединих не допустили, залишивши лише двох учасників: ТОВ «Дайджест груп» і ТОВ «Сервісмед». Їхня конкурентна боротьба була більше схожа на гру в поддавки.«Дайджест груп» зайшов на тендер з пропозицією, до копійки рівною очікуваній вартості в 9.391.315 грн, «Сервісмед» запросив «аж» на 82 тис. грн менше. «Дайджест груп» опустив цінник до 9,203 млн грн і був оголошений переможцем. Як бачите, у результаті «принципових» торгів бюджету заощадили якихось 2% «з хвостиком» від очікуваної вартості. Хоча тут очевидна «договірка», тобто «Дайджест груп» і «Сервісмед» мають бути якось афільовані, на поверхні очевидного зв'язку між ними не спостерігається. Тому ми копнемо глибше. Пошук через Google видав суто крупиці, але цікаві. Зокрема, у 2015 році ТОВ «Дайджест груп» було ідентифіковано проектом «Наші гроші» як один із «тендерних тролів» групування «Трейд Коммодіті» одіозних воротил Олександра Гранівського й Андрія Адамовського. Тоді ця фірма добилася часткової відміни великого тендеру «Укрзалізниці» на покупку дизельного палива, на якому перемога була віддана конкурентам «Трейд Коммодіті». До лютого минулого року, згідно з даними реєстрів, кінцевим бенефіціаром «Дайджест груп» була Євгенія Козиліна (яка також числилася співзасновником ще однієї фірми з пулу «Трейд Коммодіті»), після чого ТОВ переписали на деяку Наталію Криворучко.Бенефіціаром ТОВ «Сервісмед» зазначений деякий Дмитро Власенко. Директором фірми до липня 2018 року була пані Юлія Капась, тепер керує фірмою Наталія Ліференко. Що примітно: Наталія Ліференко до літа 2018-го числилася засновником ще однієї фармацевтичної фірми — ТОВ «Медівей». Після чого її змінила Юлія Капась. Якщо вивчити тендерну історію «Дайджест груп» і «Сервісмеда», то перетини між ними крайньо рідкі. Але дуже показово, з ким і на тендерах вони таки зустрічаються. «Дайджест груп», згідно з його «Карточкою» в Dozorro, в якості «спарингу-партнера» найчастіше зходиться з ТОВ «Сучасна лікарня», яке, за даними з реєстрів, належить киянці Світлані Спиридоновій. Причому всі 143 тендери, на яких «Дайджест груп» нібито конкурував з цією фірмою, він тупо «злив». «Сервісмед» — не частий учасник тендерів. Але в його тендерній історії простежуються два цікаві нюанси. По-перше, його основною «кормушкою» є Одеський національний медичний університет. По-друге, на тендерах він найчастіше перетинався з ТОВ «Медгарант».У своїй попередній статті я писав, що власником «Медгаранта» зазначений деякий Олександр Островський. За даними проекту, у 2015 році керівником цього ТОВ була родичка Олександра — Яна Островська. Ця баришня, принаймні раніше, була бізнес-партнеркою Ірини Валітової, дочки Татяни Бахтеєвої й дружини Тимура Валітова, ділового партнера Михайла Радуцького — нині голови парламентського Комітету з питань здоров'я нації. Усі згадані тут юридичні особи разом фігурують в одних і тих же кримінальних справах. Наприклад, візьмемо кримінальне провадження №1201800000000765 за фактом розтрати посадовими особами Одеського національного університету бюджетних коштів (там фігурують дев'ятизначні цифри) під час державних закупок у 2016–2018 роках.У фабулі справи сказано, що «протягом 2016–2018 років група осіб за попередньою домовленістю з посадовими особами Одеського національного медичного університету й інших державних установ, що знаходяться під управлінням Міністерства охорони здоров'я України, при здійсненні державних закупок, використовуючи ряд підконтрольних суб'єктів господарювання, вчинила неправомірні дії, спрямовані на створення колективної антиконкурентної діяльності й завищення ринкових цін, що, як наслідок, привело до розтрати бюджетних коштів у особливо великих розмірах». Згідно з одним із визначень у документі за цим кримінальним провадженням згадуються ще й ТОВ «Протек солюшнз Україна», «Сучасна лікарня» й «Альянс-2013». Нам відомо, що за «Медгарантом» стоїть родина Татяни Бахтеєвої й бізнес-партнери «слуги народу» Радуцького, а за «Білімедом» і «Альянс-2013» — Герман і Володимир Фісталь, які мають спільні справи як із самою Бахтеєвою й її сім'єю, так і з оточенням і сім'єю Михайла Радуцького (наприклад, вони мають спільний бізнес з його кузеном Олександром Добровським — докладніше див.Малоймовірно, що ці благородні дони могли запросити до розпилу бюджетних грошей через Одеський медуніверситет менш благородних панів зі сторони. Тому очевидно, що всі перелічені у кримінальному провадженні фірми входять в одну групування. Фармацевтичні монстри й інші дивовижні «звірі». Повернемося до «Діавіти» Сергія й Дмитра Лединих. Вірніше, перейдемо до їхнього союзника, з яким час від часу ці сварливі мафіозо грають на тендерах у поддавки. У лютому Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА провів тендер на закупівлю розчину для перитонеального діалізу. Очікувана вартість — 2 млн грн. Саме з такою «хотілкою» на тендер зайшла «Діавіта». Але тут же з'явилося ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» з дешевшою пропозицією в 1,708 млн грн. «Діавіта» торгуватися не стала, тому перемогу присудили «Медичному центру «М.Т.К.». На перший погляд може здатися, що конкурент тут задавив фірму Лединих демпінгом. Оскільки здешевлення від очікуваної вартості більш ніж на 14% на подібних торгах — велика рідкість і може вказувати на жорстку конкуренцію.Але автор вивчив пару інших медичних тендерів, на яких перетинались «Діавіта» й «Медичний центр «М.Т.К.», і побачив знайому тенденцію. Наприкінці минулого року, у грудні, Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Склифосовського провела тендер на закупівлю розчину для перитонеального діалізу. Ціна питання — майже 2,7 млн грн. На торги прийшли «Діавіта» й «Медичний центр «М.Т.К.». Причому пропозиція «контори» Лединих була лише на 150 грн (сто п'ятдесят гривень) дешевша від цінника, виставленого «конкурентом». Але той не торгувався взагалі. У результаті 2,692 млн грн дісталася «Діавіті». Подібна історія сталася в листопаді 2019-го на тендері на закупівлю такого ж розчину Департаментом охорони здоров'я Київської ОДА. На торги подалися ті ж дві фірми, не торгувалися. Пропозиція «Медичного центру «М.Т.К.» була «аж» на 981 грн нижча, ніж у «Діавіти», у результаті йому перепав майже мільйон (949977 грн 60 коп.). «Медичний центр «М.Т.К.», з яким Ледини почали обстряпувати свої тендерні делішки, — солідна фірма з уставним фондом у понад 1,5 млн грн.Її основний бенефіціар, згідно з реєстраційними даними, — відомий у фармацевтичних колах воротила Микола Гуменюк, доктор медичних наук, працівник Інституту фтизіатрії й пульмонології ім. Яновського. Микола Гуменюк. Щороку за кошти держбюджету у «Медичного центру «М.Т.К.» закупляються медпрепарати на сотні мільйонів гривень. Її загальний виторг через систему Prozorro стрімко наближається до мільярда. Ця «контора» періодично стає фігурантом крайньо поганих історій. Наприклад, за дивним збігом обставин, запропоновані нею медпрепарати при закупівлі за рахунок держбюджету часто обходяться в півтора–два рази дорожче, ніж вони коштують в аптеках. Микола Гуменюк є основним бенефіціаром більшої фармацевтичної монстри — ТОВ «Юрія-Фарм». На відміну від більшості згаданих у цій статті фірм, «Юрія-Фарм» — не просто «куплю-продам», це фармацевтична компанія з власним виробництвом, науковою частиною, клінічними дослідженнями. На цей час «Юрія-Фарм» придавила під себе не менше 60% ринку госпітальних розчинів.І не тільки. Ця компанія є великим поставщиком (передусім для комунальних і державних медустанов) за напрямками пульмонології, туберкульозу, онкології, інвазійних розчинів, шприців і систем для переливання інфузійних розчинів і крові. Більше того, в Україні важко знайти аптеку, в якій немає продукції ТОВ «Юрія-Фарм». «Медичний центр «М.Т.К.» часто заходить на медичні тендери як офіційний дистриб'ютор продукції виробництва «Юрія-Фарм». Причому вартість одного й того ж препарату в однаковій дозуванні на різних тендерах може відрізнятися в рази. Найбільш імовірно, що ціна на таких торгах залежить лише від бюджету медустанови й совісті корумпованих чиновників, а не від ринкової вартості. «Медичний центр «М.Т.К.» й «Юрія-Фарм» виросли на базі Інституту фтизіатрії й пульмонології, де Гуменюк отримав докторський ступінь. Тому багато спостерігачів схильні вважати, що директор цієї установи академік Юрій Фещенко дуже навіть «причому», хоча він завжди всі підозри категорично заперечує. Але, за даними Likileaks.com.ua, саме Юрій Фещенко лобіює реєстрацію фармновинок від «Юрія-Фарм» й сприяє їх просуванню на ринок.Юрій Фещенко. «Юрія-Фарм» не преминула скористатися епідемією коронавірусу. Коли паніка дісталася й до наших широт, 11 березня в інформаційному агентстві «УНІАН» під егідою Інституту фтизіатрії й пульмонології була дана прес-конференція, на якій, до речі, був заявлений і Юрій Фещенко. За її результатами був опублікований прес-релиз, суть якого зводилася до наступного. Мовляв, не варто панікувати через цю заразу, оскільки вітчизняний виробник (тобто «Юрія-Фарм») розробив ефективний препарат для профілактики nCov-2019 — «Декасан»; робіть з його застосуванням регулярні інгаляції — і будете здорові. Вслід за тим на телеканалі «1+1», який, як і «УНІАН», належить одному й тому ж олігарху, запустили масовану рекламну кампанію цього «чудо-снадобля». Незабаром послідував серйозний скандал: фармкомпанію звинуватили у брехні й проштовхуванні на ринок «фуфломіцину».Адже відомих препаратів від коронавірусу насправді не існує, розрекламований «Декасан» толком не випробовували не тільки для лікування й профілактики nCov-2019, але й взагалі (Фещенко протовкнув його на ринок, користуючись особистими зв'язками), а активна речовина препарату — антисептик декаметоксин — при інгаляції може зашкодити вашим легенями ще більше, ніж страшний і жахливий коронавірус. Чи був хтось покараний за цю аферу?Ви щось чули про те, що поліція або СБУ нагрянула з обшуками в головний офіс компанії «Юрія-Фарм»? А академіка Фещенка на допит у НАБУ щодо його афер й надмірного збагачення викликали? Звичайно, ні. Петро Багрій. Шайка Фещенка-Гуменюка входить в Асоціацію «Виробники ліків України», президентом якої є Петро Багрій. Ця впливова лобістська структура досягла свого розквіту, коли Мінздрав очолювала висунженка Януковича Раїса Богатирьова. Проте й до приходу до влади Віктора Кривавого групування Багрія теж почувало себе непогано. Зокрема, через фірми цього матерого комбінатора у 2009 році уряд Юлії Тимошенко «утилізував» $19 млн на препарат «Тамифлю» під час спалаху «свинячого грипу». Причому препарат купувався по 251 грн за упаковку або 22 євро за тогдішнім курсом, при цьому офіційна ціна на сайті виробника становила 5–6 євро. З постреволюційною владою у групи Багрія спочатку також все складалося непогано. У 2014 році лише структури президента Асоціації, без урахування прибутків інших учасників «концесії», «підняли» майже півмільярда гривень.Однією з головних «фішечок» Петра Багрія, Миколи Гуменюка й інших, що до них примкнули, — освоєння грошей стратегічних програм. Як, наприклад, з протидії поширенню туберкульозу, раку, гепатиту. Починаючи з 2016 року, з приходом у міністерство охорони здоров'я Ульяни Супрун, закупівлі під такі програми почали здійснювати через міжнародні організації — ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agents. Щоб ви розуміли, який жирний пиріг відняли у комбінаторів: лише у 2016 році з-під носа Багрія, Гуменюка й інших мафіозо пішло 3 млрд грн. Звичайно, ці громадяни залишилися дуже невдоволеними.Але з «кінцем епохи корупції» Порошенка, тобто з приходом до влади «зе! команди», дуже швидко зазвеніли дзвіночки, що попереджають, що в медичну сферу почала повертатися корупція гірша. Корупція зразка часів Януковича. Наприклад, вже у вересні минулого року, після формування комітетів у дострокових виборах парламенту, до Комітету з питань здоров'я нації надійшла прохання звернутися до Рахункової палати для проведення аудиту діяльності Мінздрава часів Ульяни Супрун. У такій проханні, як і в проведенні аудиту, немає нічого ганебного, проблема в її авторі. А це — Петро Багрій. Тобто лобіст, причетний до багатомільйонних «схем» у сфері держзакупок для потреб медицини, звернувся до Верховної Ради з проханням пошукати компромат на людину, яка обломала йому багато «схем». Далі — більше. У січні цього року при Комітеті ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги й медичного страхування була сформована Експертна рада з 20 осіб, багато з яких, скажімо так, дуже непрості. Зупинимося на найбільш «мутних». Олена Алексєєва — директор Асоціації «Виробники ліків України».До гадалки не ходи — це людина з групування Петра Багрія, Миколи Гуменюка й до них примкнулих. Дмитро Таранчук — директор з правового забезпечення АО «Фармак» фармацевтичної баронеси Філі Жебровської; компанія також входить в Асоціацію. Олексій Соловйов. Очолював Державну службу з лікарських засобів при Раїсі Богатирьовій у 2013 році, тобто так чи інакше замішаний у багатьох «схемах». Через власні бізнес-інтереси був пов'язаний із фармацевтичним олігархом Глібом Загорієм, власником компанії «Дарниця». Ще один «експерт» — проректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика Олександр Толстанов працював у Раїси Богатирьовій заступником. А ще, за спостереженнями народної депутатки Ольги Стефанішиної, на засідання Комітету з питань здоров'я нації часто заходив відомий у вузьких колах лобіст Дмитро Подтуркін. Він — колишній штатний радник ще одного заступника Раїси Богатирьової — вскользь згаданого вище Романа Богачева, а також його бізнес-партнер (докладніше про «художества» Подтуркіна й Ко в Мінздраві читайте).І зараз він ходить до Ради явно не з праздного цікавості. Але це не остання «зрада». Починаючи з цього року закупівлі за напрямками стратегічних програм переходять від міжнародних організацій до держпідприємства «Медичні закупівлі України». Тендери будуть проводитися виключно через систему Prozorro. Але ось незадача: практично всі «підставні» торги, описані в цій статті, також проводилися через Prozorro. Всього в цьому році на закупівлю ліків державою передбачено 10 млрд грн. Через епідемію, скоріше за все, ця цифра буде скоригована в бік збільшення. За найоптимістичнішими підрахунками, мільярд піде в «тінь» (але може бути й більше). Скільки хворих могла б спасти частка, яку забирає медична мафія, — питання суто риторичне. У викладеному матеріалі згадані далеко не всі клани від медичної мафії й їхні боси. Автор також опустив деякі корупційні «схеми» у сфері закупок з метою скоротити затягнуте повістування. Але продовження буде. Віктор Ліканчук, оглядач проекту, спеціально для Littoria82.