Президент Зеленський нарешті ввів до складу Координаційної ради з протидії поширенню COVID-19 Голову СБУ Івана Баканова. Тепер вірус точно буде переможений. Лейтенант Баканов відправить «Альфу» на штурм борделів як головних осередків коронавірусу. Заразом відібравши фінансові потоки у міліціонерів. А потім спрямує армію оперів, які нудьгують від безробіття, на боротьбу з наркотрафіком. З цією метою вилучені DEA в Україні сотні кілограмів першокласного кокаїну будуть пущені в роздріб за допомогою створених СБУ телеграм-каналів. А ледачі опери оволодіють новою професією закладників. Наркомафія та проституція будуть очолені, а значить — знищені. Не все ж під час карантину лише Ермаку купувати люксові Мерседеси. Ваня ж теж не простак, а Голова. А вже й 25 березня на носі — день СБУ. І щоб відзначити грандіозні успіхи бакановської СБУ на ниві боротьби з самогоноварінням та проституцією, Іван Баканов надіслав в ОП подання на нові звання та посади.
До звання генерал-лейтенанта представляються: генерал-майор Дублик за видатні успіхи в боротьбі з зеленим змієм (що вже відзначено відомим пам'ятником біля будівлі СБУ на Володимирській). А також за високі професійні досягнення в якості «торпеди» та провокатора. Також до звання генерал-лейтенанта представляється генерал-майор Баранецький. За видатні успіхи у справі боротьби з коронавірусом, що виразилося в феєричному спектаклі в Нових Санжарах та безперешкодному пропуску в Україну десятків тисяч «італійських» заробітчан. До звання генерал-майора представляються Руснак з ДКР, заступник голови Андрущенко, улюблений заступник Баканова та його спільник, який перебуває під слідством, голова ГУВБ Наумов, колишній смотошник Фараджев, нині кадровик, чоловік співачки Бужанської, начальник апарату голови. І деяка жінка з ДКІБ, мабуть, організуюча роботу ботів, які хвалять Баканова. Що примітно. За положенням про проходження військової служби, ці люди повинні перебувати на посадах, що відповідають їхнім званням — не менше одного року і не повинні перебувати під слідством. Як головний вебешник Наумов, проти якого є мінімум 3 (три) кримінальні провадження за масштабне розкрадання в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Але… кого це хвилює, якщо сам нинішній Голова Іван Баканов колись сумно ходив на допити за казнокрадство?
Продовжує цей цирк ще одне подання Баканова. На призначення заступником голови СБУ деякої працівниці «95-го кварталу» Хоменко Олени Володимирівни. Жінка — типу маркетолог за освітою. Нині народна депутатка, «Член Комітету Верховної Ради з питань зовнішної політики та міжпарламентського співробітництва Голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та ефективного використання міжнародної допомоги». Зрозуміло, так? Буде «ефективно використовувати міжнародну допомогу». У світлі того, що сьогодні Зеленський ліквідував Центр міжнародного співробітництва СБУ, призначення жінки стає ще більш очевидним. Але все ж таки, не вистачає в керівництві СБУ Юзика. Дайте посаду хлопцю, тим більше «заточка» у нього цілком бойова. Крім того, ходять чутки про призначення заступником деякого Волохи. Якщо це хлопець з Броварського МРО — то гарне контрабандне призначення. Жгіть далі. Хоча можна ж укази просто засекретити, щоб не турбувати суспільство?
Що ще цікавого. Виявляється, в СБУ досі служать Анатолій Матіос та Олег Валендюк. Зарплату отримують. Мабуть консультують. Хоча Зеленський ніби обіцяв зняти Баканова, якщо він Матіоса не звільнить. Але як же зняти такого відданого милашку, який щодня на вухо Зеленському розповідає плітки, половину з яких сам же й вигадав? Особистий психотерапевт і за сумісництвом голова СБУ. Зрозуміло ж, що Зеленський досі не розуміє, що таке СБУ і навіщо вона потрібна. А Баканов його переконує в тому, що це та сама поліція, тільки крутіша. Ось тільки в нинішній трагічний час СБУ явно не дотягує до поліції. Хоча за ідеєю повинна була б і запобігати вивезенню тих же масок. Запобігати крадіжці тестових систем. Запобігати безконтрольному в'їзду в Україну заражених громадян. Забезпечувати, як нині «Шабак» в Ізраїлі, пошук зв'язків заражених громадян. Розбиратися з тим, чому завод «Буревісник» не може випускати апарати ШВЛ і хто їх може випускати. Але ні… Пріоритети — боротьба з проституцією та самогоноварінням. І божевільний піар Баканова, який заявляє про те, що СБУ два або три бюджети України повернула… в бюджет. Зеленському з такими друзями дитинства можна лише посочувати.
Явно до цугцванга доведуть. Або до російської окупації. Про що свідчить, наприклад, нинішній стан ключового департаменту СБУ — ДКР. Ось що пише джерело щодо одного з фігурантів подання Баканова на звання генерал-майора.
«Скоріш за все, призначаючи у вересні 2019 року начальником Департаменту контррозвідки СБУ Олександра Руснака, Президент України Володимир Зеленський керувався глибокою мудрістю слів — «AQUILA NON CAPTAT MUSCAS», які є лозунгом найважливішого підрозділу вітчизняної спецслужби. Але замість ОРЛА, про якого йдеться у філософському висловлюванні, нашому гаранту в черговий раз підсунули звичайну жирну МУХУ. Більшість офіцерів «контори», які тим чи іншим способом мали можливість працювати з О. Руснаком, вважають його безкомпромісним майстром з присвоювання чужих результатів, своєрідним паразитом, який існує та розвивається за рахунок інших, мародером, котрий не цурається зняти «чоботи» з убитого товариша. Так Руснак у якості звичайної сірої маси все своє офіцерське життя проходив службу виключно в центральному апараті — Департаменті контррозвідки СБУ.
Завжди панічно боявся переведення на «землю» (регіональний орган), ще більший страх викликали «біжучі» підрозділи, такі як ГУ «К» чи КЗЕ. Тому з 2004 по 2014 він не поспішаючи відточував майстерність у підвішуванні так званих «контррозвідувальних яєць» по лінії протидії спеціальним службам США. Ну це зрозуміло, де ми і де США, тим більше де Руснак і де ЦРУ. Тому керівництво до його безрезультатної роботи ставилось спокійно, ніхто ніколи не переймався тим, що цей працівник реальних особистих результатів з викриття діяльності спецслужб США не мав. Усі його контррозвідувальні розробки були паперові, надумані та порожні. За десять років він не викрив жодного американського агента чи шпигуна. Заведені ним кілька безглуздих контррозвідувальних справ були лише плодом його фантазії, які починалися в кабінеті та потихеньку закривалися в тому самому кабінеті, не маючи жодного дотику до реальності. Були необхідні лише для статистики (опер повинен заводити справи).
Але вже з того часу Руснак, позиціонуючи себе працівником центрального апарату, навчився паразитувати на здобутках регіональних органів, видаючи чужі результати за свої, майстерно використовуючи фразу: «мною, спільно з УСБУ в ХХХХХ області…», так би мовити, «присоседелся» або «подмазався». До речі, це легко перевірити звичайною інспекторською перевіркою, адже всі знають, що архіви, як і рукописи, — не горять. Промайнувавши таким чином десять років, на початку 2014-го у кар'єрі Руснака відбувся стрибок. Наразі достеменно невідомо, може його вдарило струмом, а може вночі його відвідав здоровий чорний негр, який запропонував вибрати одну з двох таблеток, і він вибрав червону, в результаті почав знати кунг-фу, вміло стріляти та бачити матрицю. Але насправді все може бути набагато простіше. Так, на завершальному етапі Революції гідності тодішнє керівництво ДКР СБУ розуміло, що їх згодом змете вир подій, тому їм вкрай було необхідно залишити в конторі своїх людей. Беручи до уваги, що в цей період в Україні значно посилився вплив США, кандидатура Руснака виявилась вкрай підходящою для зростання.
По-перше, незважаючи ні на що, він був СВОЇМ, ніколи ніде не світився, тихенько плив за течією. По-друге — він беззаперечно підходив американцям, оскільки де ще знайти такого бездаря, якого не треба вербувати, підкупати чи шантажувати, він і так десять років своєю неефективною роботою по протидії їм насправді зовсім не перешкоджав і навіть тільки сприяв у нарощуванні присутності Заходу в Україні. Зрозуміло, що в очах спецслужб США Руснак є посміховиськом, але такі їхні принципи роботи в країнах із високим рівнем корупції та слабкою демократією. Тому з початку 2014 року здобутки всього Департаменту контррозвідки СБУ почали розподіляти між визначеною кількістю «перспективних» фахівців. За основу було взято принцип, який запроваджувався при створенні образу радянського гірника Стаханова, коли на нього працювала вся зміна, а результати видавали як його особисті. Пам'ятаємо, з якою метою. Одним із таких Стаханових став і Руснак. Так, приписуючи йому чужі здобутки, штучно створювався образ могутнього контррозвідника та формувався потужний послужний список.
Усе це видно в деталях: Березень 2014 — достроково присвоєно звання підполковник; Травень 2014 — грамота Служби безпеки України; Червень 2014 — підвищення по посаді; Серпень 2014 — Орден Данила Галицького; Серпень 2014 — достроково присвоєно звання полковник (нонсенс, у попередньому званні він був усього п'ять місяців). Крім того, протягом 2014 року його неодноразово заохочували персональними грошовими преміями. Коротше кажучи, майже щомісяця якась бубочка. Насправді такий темп заохочень суперечить здоровому глузду, вимогам дисциплінарного статуту (не можна оголошувати кілька заохочень за одне й те саме досягнення) та просто совісті, якої у Руснака немає. За 2014 рік він отримав більше заохочень, ніж за весь період служби, адже протягом десяти років йому було оголошено кілька усних подяк (ну таке) та видано кілька ювілейних значків, які видають майже всім нагоди державних свят та просто за певні періоди служби (за 5 років, за 10 років і т.д.), відслужив — отримай. Звісно багато хто скаже: у 2014 почалося АТО, він у ньому приймав участь, героїчно воював.
Так, дійсно приймав, але у якості «військового туриста». У 2014 році цілих 20 днів (кінець червня — початок липня, щоб не мерзнути і не місити багнюку) їздив по звільненим населеним пунктам Донбасу та багато фотографувався. При цьому в бойових зіткненнях участі не приймав, ворожих танків не палив, Донецький аеропорт не захищав, міста не звільняв, на відміну від звичайних мобілізованих солдат чи добровольців, яких потім часто забували не лише заохотити, а просто надати пільги. Протягом 2015–2017 темп Стаханова не втрачався: два рази підвищили по посаді, нагородили ще одним Орденом За мужність III ступеня, медаллю за сумлінну службу, заохочувальною вогнепальною зброєю, нагрудним знаком «За доблесть», зразу після нього знаком «За відвагу», безліч грошових премій і супер приз — квартиру. Так у 2017 році, більш за все за підказки та сприяння третіх заокеанських сил, в ДКР було створено ціле управління по протидії Росії. Тому, як колись на двобій козаки запорізького війська виставили найсильнішого, всі вже здогадались, що в аналогічному сучасному випадку начальником цього управління призначили найпотужнішого Руснака, який свого часу просто душив американців, тому звісно легко поборить і росіян.
Маючи обмежене коло осіб у своєму оточенні, Руснак розставляє на керівні посади в новоствореному управлінні кількох своїх друзів-земляків та однополчанців з американського відділу здебільшого негідників, підлабузників, ледарів та алкашів, більшість з яких за кваліфікаційними вимогами навіть не могли бути призначеними на ці посади, зокрема: НАСТЮК В.В. — заступником начальника управління, призначено у порядку виключення, оскільки не мав оперативного досвіду, працював у допоміжних підрозділах, поняття агент, об'єкт, явка, актив та багато інших для нього невідомі, але земляк, вмілий підлабузник, тонко відчуває настрій керівництва, зручний, завжди погоджується з думкою Руснака, легко маніпулюється преміями та дрібними преференціями; ГАНЧУК І.В. — найбільш непорядний, негідник та брехун. Ще більший фахівець з присвоювання чужих результатів. Позиціонує себе фінансово потужним «олігархом», нібито за межами контори побудував серйозний бізнес. Насправді мильна бульбашка, просто дружина відкрила два нелегальних ларька з торгівлі кавою за окружною у м. Вишневому та Софійській Борщагівці.
При цьому Ганчук І.В. не гребує заробляти на торгівлі трафіками телефонних з'єднань, прослуховуванням комерсантів в інтересах інших комерсантів, звісно також за гроші. З 2018 року цей «олігарх», перебуваючи на різних керівних посадах, налагодив схему дрібного збагачення, зокрема примушував підлеглих виписувати грошові кошти на так звані «оперативні витрати» (дев'ятка), які насправді присвоював, пояснюючи, що це потрібно для Руснака. Ці факти легко перевірити, адже як і в реформованій медицині — гроші ходять за пацієнтом, так і в СБУ — гроші ходять за агентом. Тому, якщо у фінансовій службі взяти всі звіти списання таких коштів підрозділами Ганчука за період з 2018 по т.ч., стане зрозумілим, у якій сумі і якому агенту вони видавались. Потім із банку даних дізнатися, яку саме цінну інформацію надав цей агент, за яку власне отримав державні кошти. І на сам кінець представникам внутрішньої безпеки провести зустріч з цими джерелами, установчі та контактні дані про які взяти у відповідних облікових підрозділах, запитати про отримані кошти та взагалі дізнатись, чи відомо їм, що вони є цінними агентами чи резидентами, яку інформацію надавали, чи знають вони хоч когось з СБУ.
Ось такий собі «олігарх», впевнено стоячий на ногах, навіть незважаючи на щоденне вживання алкоголю на службі, ніхто не розуміє, як можна кожного дня пити. А після того як за статусом у нього з'явився службовий автомобіль, то взагалі пити не перепити. Але водій уже намагається кудись перевестись, тому що не витримує такого навантаження попівночі возити «шефа» та його друзів по кабакам Києва. Знову ж таки на державному автомобілі та за державні кошти. ГУНЬКОВСЬКИЙ С.Л. — той самий вмілий підлабузник, з самого початку з Руснаком, боїться сам себе, ботан, пише від імені Руснака статті, наукові праці, не маючи власних здобутків та сторонньої підтримки, легко маніпулюється преміями та дрібними преференціями. Взагалі досить багато можна написати про всіх цих МУХ, які думають, що вони ОРЛИ. Таке враження, що вихідці з «американського» відділу та ті, хто йде по життю з Руснаком (Примачок В.М., Кошарний А.М., Нужний І.В., Пухальський Б.В., Гриценко І.М. і т.д.), є звичайні бездарі, алкоголіки та дармоїди. Звісно хтось скаже: це все неправда, Руснак кандидат наук, він грамотний.
Так, дійсно кандидат якихось наук, але це фікція, цю роботу він провів для того, щоб хоч чимось займатися протягом десяти років служби. А взагалі, хто чув його публічні виступи, наприклад на день контррозвідки у грудні минулого року, той переконаний, що у нього є якісь психічні відхилення, нульовий словниковий запас, здатен просто прочитати підготовлений текст при цьому із заїканнями та запинаннями, який же це кандидат. Поясненням такого стану справ є те, що мало хто в Україні взагалі розуміє, що таке контррозвідка, більшість офіцерів СБУ просто боїться потрапляти служити в контррозвідку, краще в «К» чи КЗЕ, навіть Цаплієнко сказав, що взагалі до 2014 року не знав про існування такої структури. Тому Руснак може навалювати Баранецькому, Баканову, Зеленському усе, що заманеться, і йому повірять».
Вобщем, похмура ситуація з вашим однокласником, Володимире Олександровичу. Особливо в нинішній надзвичайний період. І, боюсь, її не спасуть усі ваші милі вечірні звернення. Сьогодні потрібно діяти, а не лицем працювати. А діяти ваші однокласники, на жаль, не вміють. Вміють лише виконувати нудні танці педерастів.