Біла доріжка для кур'єра: як розшукуваний Інтерполом росіянин уник видачі та отримав статус біженця в Україні

Про нового керівника Департаменту протидії наркозлочинності Сергія Федченка, який кілька місяців обіймав цю посаду у якості тимчасово виконуючого обов'язки, а раніше працював на оперативних посадах, розповідали під час його представлення. Голова Національної поліції України Ігор Клименко зауважив, що протидія наркозлочинності — один із пріоритетних напрямків діяльності відомства. Його перший заступник, начальник кримінальної поліції Євген Коваль акцентував: вітчизняні правоохоронці налаштовані на посилення співпраці з іноземними партнерами для протидії розповсюдженню отруйного зілля. «Ми вже маємо позитивні результати роботи з нашими міжнародними колегами щодо протидії транснаціональній наркозлочинності. У нас є позитивний досвід співпраці, яку ми розвиватимемо», — цитувала слова Коваля прес-служба Нацполіції. Розслідування видання Dетектив-Info розповідає про одну з найбільш гучних історій 2019 року, де 400 кілограмів колумбійського кокаїну пов'язали долі десятка наркопосланців, серед яких були імпозантні іноземці, п'яний вбивця і навіть кум на той час голови Офісу президента.Однак навіть боєць батальона «Айдар» та його компаньйон, колишня дружина Андрія Богдана, як виявилося, найбільш вирізняється у строкатій компанії підозрюваних у спробі організації масштабного наркотрафика територією України. Усіх переплюнув розшукуваний Інтерполом громадянин Російської Федерації, якого українські можновладці за вкрай загадкових обставин спочатку відмовилися видавати північному сусіду, згодом скасували йому підозру та надалі подарували чоловіку можливість не тільки комфортно влаштуватися в селі для багатіїв під Києвом, а й будувати плани щодо отримання українського громадянства.Для початку нагадаємо обставини «колумбійської саги», що влітку 2019 року не зходила з перших шпальт вітчизняних видань. Публічно про неї стало відомо 2 липня 2019 року, коли керівництво Національної поліції України відзвітувало про затримання учасників міжнародного наркосиндиката та вилучення ледь не найбільшої в історії України партії кокаїна, що прибув до Києва з Латинської Америки. «Перед вами реальні наркотики, загальна вага — 400 кг. Це кокаїн, чистота якого, за висновком експертів, становить понад 90%. Загальна вартість цього зілля сягає близько 60 млн дол.», — розповідали журналістам правоохоронці під час «наркобрифінгу», де облаштували ледь не інсталяцію з вилученого «кокса». Тоді зазначалося: за підозрою в причетності до організації транспортування та реалізації наркотиків (ч.3 ст.307 КК України) затримано «ансамбль» з дев'ятьох контрабандистів. «Перші скрипки» у ньому відігравали іноземці, які вже мали за плечима досвід притягнення до відповідальності за аналогічні правопорушення. При цьому спецоперацію, що завершилася їх викриттям, розробляли американці протягом кількох місяців. Простежити це дозволяють матеріали судового реєстра. Згідно з ними, реєстрація відповідного кримінального провадження в Україні стосовно наркозбутчиків відбулася навесні 2019 року.Подальша активізація слідчих співпала з прибуттям до повітряних воріт України рейса з Латинської Америки, який негласно супроводжували представники американських правоохоронців. 7 червня 2019 року в аеропорту «Бориспіль» під супроводом працівників Адміністрації по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (DEA) Міністерства юстиції США приземлився літак із Колумбії, серед вантажа якого увагу правоохоронців привернули 336 брикетів (вагою по 1,2 кілограма кожен), наповнені порошкоподібною речовиною білого кольору. Правоохоронці вилучили зразки цієї суміші та направили на дослідження експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Згідно з висновками судової експертизи №19/11/2-99-СЕ/19, що надійшли 18 червня 2019 року, вантаж із Колумбії виявився кокаїном. На той час правоохоронці вже чітко усвідомлювали, хто саме мав стати покупцями «колумбійського кокса». Передусім через те, що обговорення умов оформлення «першого транша наркоугоди» увійшло до активної фази невдовзі після отримання силовиками звістки про вміст вантажа, який прибув рейсом з Латинської Америки — ще 9 червня 2019 року.Того дня відбулася очна зустріч у Києві громадянина Нідерландів Мауріца ван Ванроя з продавцями кокаїну, де узгоджувалися деталі та час передачі 270 кг наркотиків. Серед постачальників зілля в правоохоронців виявилася власна агентура. У матеріалах справи ці «дилери задоволення» визначені як особи, що на засадах конфіденційного співробітництва надали згоду на співпрацю з працівниками Національної поліції України та американської DEA. Фактично, під їх наглядом 19 червня 2019 року на заправці «АМІС Energy» по вулиці Стеценка столиці в розпорядження «летючого голландця» було передано частину «колумбійського вантажу». Після чого новий власник 270 кілограмів кокаїна транспортував його в будинок, заздалегідь орендований ван Ванроєм та його спільником — громадянином Великобританії Саннером Дхарміндером Сінком.Того ж дня правоохоронцями було влаштовано справжній екшн: вони здійснили затримання Сінка та ван Ванроя, й прямо на дорозі затримали чотирьох наркокур'єрів — Анатолія Когана, Антона Федорова, Василя Месеренка та росіянина Олександра Кузнєцова.Обставини їх спільної злочинної діяльності слідство заявляло так: після придбання «колумбійського кокса» громадяни Великобританії та Нідерландів розподілили його на частини, залишивши в арендованому маєтку 197 брикетів порошка, маркованих позначеннями у вигляді полумісяця, зеленої краплі, літери «S» та назвами на кшталт «Dick» і «Messi». Ще 25 полімерних згортків зілля зловмисники передали іншим учасникам організованої групи для його подальшого перевезення та незаконного збуту. Для цього спресований наркотик кур'єри поклали в картонну коробку з-під телевізора «Samsung», після чого завантажили її в багажник машини «Volkswagen Transporter», за кермо якої сів Федоров. Що ж стосується Когана, Месеренка та Кузнєцова, то вони начебто забезпечували охорону цінного вантажа, пересуваючись позаду мінівена в автівці марки «Toyota Camry». Окрім цього, 3 брикета кокаїну правоохоронці виднайшли в кімнаті №2 готелю «Grand Apartmens». Вже 20 червня 2019 року затриманим членам угруповання було оголошено про підозру в наркозбуті в особливо великих розмірах (ч.3 ст.307 КК України).Початковими рішеннями слідчих суддів кур'єрів було взято під варту, визначивши їм у якості альтернативи грошові застави від трьох до ста мільйонів гривень.На той час спецоперація з викриття мережі драгдилерів трималася в таємниці. Її наступний етап (викриття 1 липня 2019 року ще трьох збувачів, серед яких опинилися громадяни Турції, Нідерландів та Російської Федерації, яких затримали зі 130 кг кокаїну) ледь не зірвав виток окремих нюансів «колумбійської справи». Зокрема, ще 23 червня 2019 року в ЗМІ з'явилися згадки про затримання «цікавого наркокур'єра з 40 кг кокаїну», якого під час транспортування зілля начебто супроводжували два адвоката. Увага журналістів зосередилася на одному з них, бо цей чоловік начебто виявився кумом Андрія Богдана, що на той час обіймав посаду керівника Офісу президента. На особу Василя Месеренка звернули увагу, бо його прізвище пролунало завдяки новому витоку інформації по справі наркосиндиката. Це сталося 2 липня 2019 року за кілька годин після завершення брифінга можновладців, які рапортували про викриття всієї мережі наркозбутчиків кокаїну в кількості дев'яти чи десяти осіб.Видання «Букви» опублікувало першу сторінку повідомлення про підозру одному з ймовірних членів наркосиндиката, затриманих 19 червня 2019 року. Її було вручено мешканцю німецького міста Бон, громадянину України Анатолію Когану. На оперативному відео затримання наркокур'єрів саме цей чоловік пояснював — його прибуття до Києва пов'язане з судовим розглядом справи про вбивство. Мова йде про криваву історію, яка трапилася 5 листопада 2011 року в столиці. Тоді святкування з нагоди одруження завершилося п'яною бійкою та вбивством одного з учасників вечірки. Підозра у скоєнні цього злочину впала на Когана, який два тижні переховувався від слідства. Надалі Анатолія Леонідовича було затримано та взято під варту. У червні 2016 року вироком Оболонського районного суду Києва чоловіка було засуджено до 13 років позбавлення волі. За рік апеляційна інстанція скасувала це рішення, направивши справу Когана на новий розгляд, де вона слухається й понині. Влітку 2019 року журналісти не надто звернули уваги на життєвий шлях Когана, а зосередили фокус своїх читачів на особі Василя Месеренка.Про звитяги цього чоловіка постмайданівської епохи красномовно свідчать два факта. По-перше, у якості бійця батальона «Айдар» він наявний у так званих «реєстрах трибуналу», які ведуть підконтрольні представникам сепаратистів на Донбасі інтернет-спільноти. По-друге, восени 2014 року Месеренко разом з іншим «айдарівцем» Олександром Кривошеєм агітував мешканців Коломиї віддати свій голос на парламентських виборах за кандидата від «Народного фронту» Юрія Тимошенка. Окрім цього, Месеренко аж до момента його затримання у складі групи наркокур'єрів активно займався бізнесом. Василь Мирославович входив до складу бенефіціарів ТОВ «ОРТО-ПРО», а також мав спільний бізнес з колишньою дружиною Андрія Богдана: разом з Ольгою Ігоревною Месеренко виступав у якості співзасновника ТОВ «Чорний діамант». Ймовірно, спираючись на цей факт йому й закидали кумівство з на той час керманичем Офісу президента.Співрозмовники видання Dетектив-Info у правоохоронних структурах намагалися запевнити автора — жодного сигналу від Богдана щодо сприяння видачі індульгенції Месеренку в «колумбійській справі» за часів перебування Андрія Йосиповича на Банковій начебто не було. Тим цікавіше «українська доля» загадкового приятеля «айдарівця», якого він на початку березня прийшов підтримати в Київському апеляційному суді. Мова йде про третього пасажира автомобіля «Toyota Camry» — громадянина Російської Федерації Олександра Кузнєцова.Аби осягнути масштаб особистості цього уродженця Ленінграда, для початку пропонуємо читачам невеличкий історичний екскурс. Він присвячений обставинам появи Кузнєцова на теренах України та його подальшим пригодам за два роки до його затримання у «колумбійській справі». Річ у тім, що на момент свого потрапляння на території України — 4 липня 2017 року, Олександр Юрійович вже декілька місяців як перебував у міжнародному розшуку.У матеріалах вказано: до Інтерпола звернулася його батьківщина, де Кузнєцову восени 2016 року були висунуті звинувачення у скоєнні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків в особливо великих розмірах (ч.1 ст.30, ч.5 ст.228-1 КК Російської Федерації). Правоохоронці північного сусіда України вважають Кузнєцова одним з активних членів наркосиндиката, що займався постачанням зілля на теренах країн колишнього СРСР та Китаю. Та активно домагалися його екстрадиції. На початку все йшло як по маслу: ймовірного «драгдилера» було взято під варту в Києві, а 18 жовтня 2017 року заступник генпрокурора Євген Єнін виніс постанову про його видачу РФ. Втім, невдовзі після цього все пішло шкереберть. Ось як описує ці події співрозмовник у правоохоронних структурах: «Після затримання Кузнєцова в 2017 році прокуратура Київської області провела екстрадиційну перевірку щодо нього, були встановлені обгрунтовані підстави для передачі особи для притягнення до відповідальності владі РФ. Сам чоловік почав оскаржувати це рішення, та на шляху до звільнення, ймовірно, знайшов «порозуміння» у певних кабінетах».На правах анонімності інсайдер вказує на особу, завдяки допомозі якої росіянину вдалося реалізувати наміри щодо блокування його екстрадиції. «Можете простежити це по судовим ухвалам. Дмитро Чібісов, який на той час очолював прокуратуру Київської області, усунув від «справи Кузнєцова» працівників, які займалися нею з початку. Та наказав передати матеріали провадження іншому прокурору, фактично дівчинці, що раніше жодного дня не працювала в сфері, пов'язаній з екстрадицією. Вона прийшла до суду в засідання, де сприяла скасуванню постанови про видачу громадянина РФ: не заперечила щодо задоволення відповідного клопотання захисту Кузнєцова, а згодом «забула» оскаржити це рішення в апеляційній інстанції. Люди брешуть, що така послуга коштувала 300 тис. дол., але ми цьому звичайно не віримо», — зазначає співрозмовник. Намагався отримати коментар Чібісова з приводу звинувачень на його адресу в сприянні вирішення проблем міжнародного драгдилера. Втім, відомі редакції два номера Дмитра Олеговича, якого восени 2019 року звільнили з посади прокурора Полтавської області, виявилися синхронно вимкненими.У той же час у судовому реєстрі вдалося відшукати скандальне рішення, завдяки якому Олександр Кузнєцов уник повернення на батьківщину. 12 січня 2018 року його ухвалив суд. Обставини, що супроводжували направлення відповідного звернення як особи, що начебто потребує захисту, від обвинуваченого в організації міжнародного наркотрафика — справжній детектив. Адвокат Кузнєцова розповів суду, що його клієнт буцімто запросив у міграційників статус біженця в Україні ще в жовтні 2017 року, однак його заяву нібито «не було розглянуто у встановленому порядку у зв'язку з триваючою реорганізаційною процедурою відповідного органа». Тож вже після ухвалення рішення про його видачу та «заднім числом» (в грудні 2017 року) Олександр Юрійович повторно попросив надати йому статус біженця, й тоді його звернення було взято на опрацювання. На підставі таких дій Кузнєцов отримав довідку №007747, що адвокати, прокурор і суддя визнали фактором, який унеможливлює видачу громадянина РФ до винесення остаточного рішення про визнання/невизнання його особою, яка потребує додаткового захисту.Як не важко здогадатися, надалі (17 липня 2018 року) Олександру Кузнєцову було надано статус біженця в Україні. Втратив його розшукуваний Інтерполом чоловік після його затримання в Києві по «колумбійській справі» про 400 кілограмів кокаїну. Представники ДМСУ, що його ухвалювали, аргументували це вагомими доказами причетності уродженця Ленінграда до збуту та контрабанди наркотичних засобів в особливо великих розмірах. Тобто його діяльність становить загрозу громадському порядку та здоров'ю населення України. Кузнєцов оскаржив і це рішення. А Окружний адміністративний суд Києва, куди він звернувся з позовом, дійшов думки, що фактів перебування в міжнародному розшуку та затримання Олександра Юрійовича у справі про «колумбійський кокаїн» на теренах України недостатньо. Мовляв, ці припущення правоохоронців як нашої держави, так і РФ, «не підтверджені належними та допустимими доказами». Таке рішення, завдяки якому Кузнєцову було повернуто статус біженця, 24 грудня 2019 року проголосила суддя.Вдалося встановити, якими аргументами ймовірно керувалася суддя Шевченко, «повертаючи» притулок для розшукуваного РФ «наркобарона». Заковика полягає в тому, що на час розгляду його скарги в Окружному адмінсуді столиці Кузнєцов вже понад два тижні як не мав процесуального статусу в українській справі про «колумбійський кокаїн»! Моніторинг судового реєстра свідчить — відповідними клопотаннями про скасування підозри уродженцю Ленінграда його адвокати закидали столичні суди восени 2019 року. 6 грудня 2019 року одне з них задовольнила слідчий суддя. «Слідчий суддя погоджується з твердженнями сторони захисту, що на день пред'явлення підозри Кузнєцову у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п.6 ч.1 ст.277 КПК України, чому б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів», — зазначається у резонансному рішенні судді Ул'яновської. Вона пристала до позиції (яку за чутками могли підкріпити 1 млн дол., у що ми звісно не віримо), що правоохоронці не здобули беззаперечних доказів, що Кузнєцов має будь-яке відношення до скоєного злочину.«Не доведено взаємозв'язку між іншими підозрюваними, які перелічені у підозрі; жодного очевидця злочину не існує; постанови про визначення особи потерпілою у матеріалах судової справи відсутні; ознаки на тілі, одязі та місці події, які вказували б на те, що саме він вчинив злочин, відсутні. При здійсненні обшуку автомобіля «Toyota Camry», в якому знаходився Кузнєцов та ще дві особи, жодного забороненого предмету не вилучено, а вилучений пістолет, на який посилався прокурор у судовому засіданні, не відображений у протоколі затримання. На запитання суду, які слідчі дії були здійснені слідчим, прокурором з моменту затримання підозрюваного до дня слухання зазначеної скарги у суді, які б доводили винуватість або будь-який зв'язок підозрюваного з іншими підозрюваними, відповідно до витягу ЄРДР прокурором не повідомлено, окрім тих, які здійснені під час затримання особи. Не здійснено слідчих дій для проведення експертизи на причетність підозрюваного до вчинення злочину, зокрема не вилучено одяг, не зроблено змив з рук та не відрізано нігті, тощо», — констатувала слідчий суддя.Розгляд апеляції правоохоронців на скасування повідомлення про підозру російського «кур'єра» розтягнувся в часі на три місяці. 2 березня 2020 року колегія суддів Київської апеляційного суду постановила: суддя Ул'яновська дійшла передчасного висновку щодо скасування повідомлення про підозру Кузнєцову. Знімальна група була присутня під час розгляду цього питання. Нажаль, через категоричну незгоду представника державного обвинувачення та сторони самого Олександра Юрійовича виданню заборонили проводити відеозапис засідання. Однак відтворено події того дня завдяки графічним редакторам та аудіозапису. Наразі Кузнєцов, як і переважна більшість інших його ймовірних спільників у справі про спробу організувати через територію України масштабний трафік кокаїну латиноамериканського походження, перебуває на волі (ще влітку 2019 року суди синхронно зменшили їм розмір застави). У самому провадженні наразі очікують висновків призначених експертиз та в найближчий час готуються направити його до суду. На скільки затягнеться слухання справи по суті та чи дійде в ній до обвинувальних вироків групі достойників, покаже час.Наразі можна лише стверджувати про те, що 400 кілограмів вилученого в них «колумбійського кокса» за документами досі зберігаються в поліції. А про історію викриття ледь не найбільшої партії наркотиків в історії України вважають за краще більше не згадувати.