Уже дев'ять місяців як керівництво українській митниці очолює один із яскравих грантоїдів, ставленик Міжнародного валютного фонду, прихильник гей-парадів Макс Нефьодов. Прийшовши на керівну посаду найбільш бюджетоутворюючого відомства держави, майстер малювання таблиць і графіків, любитель коротких шортів, червоних шкарпеток і черевиків на високій платформі, крім свого зовнішнього вигляду, привів у замішання мешканців митниці ще й своїм судженням: «Керувати митницею не складніше, ніж звичайною ІТ-компанією». За дев'ять місяців народжується дитина.
Що ж за цей час «народив» і наказав пан Нефьодов? Ми всі добре пам'ятаємо переможні реляції як Макса, так і президента Зеленського восени минулого року про викорінену нібито назавжди контрабанду, яка висмоктує у держави десятки мільярдів гривень щорічно. Перемога була повною і блискавичною, і тим же Нефьодовим пояснювалася просто: «Контрабанди в Україні немає тому, що керівництво митниці не бере хабарів». Період «вагітності» пана Нефьодова, як ми вже говорили, завершується, і суспільство вже чудово бачить, якого ІТ-дитину він готовий народити. Результат, як кажуть, очевидний: повний безлад і хаос у відомстві, втрата управління ним через руйнування управлінської вертикалі. Але то так. З першого ж місяця правління Макса митницею, з якоїсь йому незрозумілої причини стрімко почав недовиконуватися план. Спочатку ІТ-менеджер не надто звертав на цей факт уваги, наївно вважаючи, що це само собою розійдеться, ось запустимо «Нову митницю» у смартфоні, і він, смартфон, усі проблеми вирішить. Митниця мала стати новою спочатку у вересні, потім у жовтні, і таки стала… у лютому.
Однак чим далі, тим глибше. «Негативне зростання платежів» з кожним місяцем все збільшувалося. Ми могли б назвати безліч причин цього легко прогнозованого явища, як-то: вопиюча некомпетентність; відсутність централізації та руйнування управлінської вертикалі; ігнорування процесів митно-тарифного регулювання, стягнення митних платежів; низька мотивація роботи митників через мізерну зарплату та відсутність кар'єрних перспектив, нав'язування виконання нехарактерних для них функцій; безвідповідальність та повна відсутність будь-якої стратегії та інше, інше, що стало результатом впровадження теоретичних вигадок, позбавлених практичних навичок «фахівців» у піджаках і коротких шортах з «Офісу реформ», які зайняли «жирні» кабінети колишнього керівництва з кімнатами відпочинку та санвузлами, дорогими меблями й отримують зарплату в убитих єнотах у сумах із трьома нулями з грантів Сороса. Але пан Нефьодов пояснив це явище падінням курсу гривні та, о Боже, невідомо звідки раптом відродженою, як птах Фенікс, контрабандою.
Відтепер на його сторінці у Фейсбуці ми практично щодня бачимо це гидке явище. Навіть у вигляді кубиків Рубіка. Хотілося б нагадати пану Нефьодову, що короля грає свита. І якщо озирнутися навколо, то потрібно бути сліпим, щоб не побачити, що повністю збереглася корупційна вертикаль, а також схеми й влада груп впливу. Змінилися лише обличчя. Наведемо всього пару прикладів. Останні три місяці керівництво однієї з найбільш бюджетоутворюючих митниць очолював Євген Кодис, який був креатурою особисто Макса. Вибудовуючи «Нову митницю» в конкретному регіоні, він набрав туди «фахівців» з Херсона, яких знав особисто. Так, наприклад, головним «борцем» з контрабандою у нього був пан Гордецький, який підібрав з цього славного міста – кузні кадрів – цілу зграю гідних хлопців. Цим гідним колективом фактично керував, уже ставши бізнесменом, колишній заступник начальника Одеської митниці ДФС Олег Богданов. Останній, кажуть, був одним із гаманців самого Насирова. У результаті в кишенях згаданих персон на чолі з Кодисом осідала, як мінімум, різниця між запланованими й фактичними надходженнями від роботи митниці.
Сам Кодис настільки жадібний, що перед своїм уходом, крім чорної каси важко «заробленої» всім колективом, забрав також остатки кави з кавоварки й невипиту мінеральну воду з кабінету. Безглуздя Кодиса не могло залишитися непоміченим керівництвом «Нової митниці», і на одеську митницю звернув свій погляд заступник голови Денис Шендрик, який працював разом з Нефьодовим у компанії «PwC Ukraine». З усієї плеяди заступників Шендрик єдиний, хто «в усьому оркестрі знає ноти», тобто він з митників, і як вона працює, йому сім разів повторювати не потрібно, достатньо й п'яти. У нього є однодумець і соратник Андрій Андрейків, добре відомий корупційними скандалами, як, наприклад, цей https://www.youtube.com/watch?v=rTivUJPRals Поки Нефьодов і товариші намагаються втиснути митницю в смартфон, Шендрик з Андрейківим активно займаються більш приземленими справами – наводять кадрові «порядки» в окремих регіонах. Незважаючи на те, що прямим куратором одеської митниці є заступник Нефьодова Роберт Зелді, Шендрик на посаду її керівника, в обхід останнього, протягнув однокурсника з митної академії Михайла Грибанова.
Наступного дня після свого призначення Грибанов невідомим чином умудрився підписати у Нефьодова новий штатний розпис митниці, що стало повною несподіванкою для керівників департаментів, які за нормативами мали його узгоджувати. Вже через два дні більшість працівників «нової одеської митниці» опинилися за штатом, і в цей момент там під керівництвом Шендрика формується нова ОПГ. Так, той же Зелді з подивом для себе дізнався, що керувати контрабандою (а Зелді є куратором не лише одеської митниці, але й лінії боротьби з контрабандою у всій ДМСУ) в Одесі призначений пан Микола Вергун. Цей гідний пацифіст був гаманцем колишнього начальника Оперативної митниці ДФС Олександра Моргуна, неймовірно жадібного хабарника й авантюриста. Моргун відомий також тим, що, будучи радником голови ДБР Романа Труби, щомісяця збирав мільйонні суми нібито для «патрона». У свою чергу, Вергун уже протягнув в одеську митницю свого соратника Ігора Форсюка, який займає посаду завідувача сектора в Миколаївському територіальному управлінні ДБР.
Останній, наскільки нам відомо, проходить за кримінальним провадженням як шахрай, який, перебуваючи в ДБР, збирав хабарі в особливо великих розмірах з миколаївських бізнесменів. Також цю групу посилили ще одним гідним представником – Володимиром Алексєєвим, який раніше вже очолював Одеську митницю й також працював під керівництвом Моргуна. Алексєєв відомий як збирач каси для тодішнього народного депутата, а пізніше керівника митниці Мінздоху Ігора Калетника. Зараз Алексєєв займає посаду начальника Управління тарифів і митної вартості, а запам'ятався контрабандистам як «фахівець» з тієї ж митної вартості, який умудрявся оформляти дорогі тканини за нульовою ставкою. У підсумку, на сьогодні Шендриком сформована підконтрольна йому й ним керована ОПГ з числа керівництва митниць, яка незабаром вибудує в Одесі жорстку вертикаль зі збирання грошей, і аж ніяк не в державну казну. Продовження буде.