Увечері 10 червня вийшло розслідування журналістів проекту «Схеми» про розкішне життя Христини Ільницької, дівчини заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького. За матеріалом, вона стала власницею елітного майна на суму не менше 52 мільйонів гривень, не маючи при цьому достатніх офіційних доходів для такого придбання. Це вже друге розслідування журналістів проекту «Схеми». Місяць раніше вони з'ясували, що Дмитро Вербицький проживає в будинку в елітному котеджному містечку поблизу Києва, придбаному його племінником за довіреністю від одеського бізнесмена більш ніж за 2 мільйони гривень — що в 6 разів менше від його ринкової вартості. Також два тижні раніше вийшло розслідування проекту «Стоп корупція» про нерухомість сім'ї Вербицького в Одесі.
За інформацією матеріалу, за «сливом» інформації журналістам стоїть прокурор Офісу генерального прокурора Артем Бояренко, у якого особисті рахунки з керівником Вербицьким. Бояренко надіслав детальний лист голові Служби безпеки України Василю Малюку, а також послам США, Великої Британії, Японії та низки інших країн. У листі він описав інформацію про матеріальний стан, нерухомість, автомобілі Дмитра Вербицького та пов'язаних з ним осіб, включаючи Христину Ільницьку та інших, а також юридичних осіб.
У своєму листі Бояренко, який працює в Офісі генерального прокурора, засвідчує свою повагу до роботи Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора як самостійного структурного підрозділу, Служби безпеки України та міжнародних партнерів. Він зазначає, що розуміє можливі наслідки для себе та своєї подальшої роботи в Офісі генерального прокурора, але сподівається на виключне розуміння та конфіденційність щодо порушеного питання.
Бояренко описує свій життєвий шлях, зазначаючи, що з дитинства батьки та рідні прищеплювали йому принципи справедливості та моралі, любові та поваги до людей та України. У більш зрілому віці він вирішив, що його життя буде спрямоване на розвиток України як держави, забезпечення її цілісності та непорушності, боротьбу на боці Закону. Він отримав юридичну освіту та почав працювати в правоохоронних органах.
До 2020 року Бояренко працював у структурі Національної поліції України, зокрема в рідному йому місті Харкові, а потім і до сьогодні в Офісі генерального прокурора. За час роботи в органах внутрішніх справ та прокуратури він неодноразово стикався з фактами корупції та беззаконня, що його як державного службовця та громадянина держави досить сильно обурює. Він вважає, що революція гідності з листопада 2013 по лютий 2014 року розпочала боротьбу за Україну як європейську державу, за забезпечення роботи законів на благо її громадян.
Бояренко наголошує, що Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів визначає основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики. Згідно зі статтею 36 Закону України «Про прокуратуру», особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень після складення присяги прокурора, якою присягає неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати службові обов'язки, сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку, захищати права і свободи людини і громадянина.
За час роботи в Офісі генерального прокурора Бояренко неодноразово чув від колег та представників інших силових структур «цікаві історії» про заступника генерального прокурора Дмитра Анатолійовича Вербицького. У розмовах його називають «одіозним» заступником, і неодноразово наголошували на «блокуванні» розслідувань кримінальних проваджень ним як на території його рідного міста Одеси, так і в цілому на території України в інтересах приватних осіб. Такі висловлювання та історії про Вербицького, які прямо вказують на порушення етики та принципів прокурора, недотримання присяги, порушення законів України, не можуть залишити Бояренка осторонь.
Недавно під час обговорення проблем, що виникають при організації досудового розслідування в кримінальних провадженнях, колеги звернули увагу на сюжет в інтернеті про Дмитра Анатолійовича. У вільний від роботи час Бояренко проаналізував загальнодоступну інформацію про Вербицького, включаючи інформацію з журналістського сюжету ( https://www.youtube.com/watch? ).
У декларації за 2022 рік, поданій 29.01.2024, Вербицький задекларував оренду квартири загальною площею 94,7 квадратних метрів за адресою м. Київ, вул. Євгена Коновальця (Щорса) 44А, кв. 474. Проте в розділі 14 «видатки та правочини» не вказана сума видатку, що може вказувати на безоплатне користування зазначеним об'єктом нерухомості. Орієнтовна вартість оренди аналогічного майна за аналогічною адресою у 2022 році складала близько 50–60 тисяч гривень на місяць. Квартира, зазначена у декларації Вербицького за 2022 рік, належить на праві власності ТОВ «Дафіан» (код ЄДРПОУ 44381220). Директором компанії є Юрій Володимирович Панасюк, народжений 31.01.1981, засновником є Юлія Хутман (Австрія) як кінцевий бенефіціар. Також Юлія Хутман та Ю.В. Панасюк значаться директором та засновником ТОВ «П-Сервіс» (код ЄДРПОУ 41483777). Згідно з відкритою інформацією, ТОВ «Дафіан» задекларувало за 2022 рік чистого прибутку 7500 гривень, а за 2023 рік — 67200 гривень. Це підтверджує можливе безоплатне користування зазначеним приміщенням Вербицьким.
Одним із бізнес-партнерів Вербицького в Україні є Максим Вікторович Павільч, народжений 25.04.1980, уродженець с. Вакулівка Роздільнянського району, пов'язаний з реалізацією та придбанням агрокультур в Одеській області. Станом на 2023–2024 роки він також мешкає у Австрії, Відні. Павільч підтримує ділові та дружні відносини з Вербицьким. Згідно з отриманою інформацією, Вербицький має дольову участь у підприємствах Павільча через третіх осіб. Використовуючи свою посаду, Вербицький забезпечує невтручання співробітників БЕБ та СБУ в діяльність компаній, пов'язаних з Павільчем.
У декларації за 2023 рік, поданій Вербицьким, зазначена оренда житлового будинку площею 155 квадратних метрів та земельної ділянки у громадянина Віктора Олександровича Павільча, батька Максима Вікторовича Павільча, з 23.11.2023 року. Журналістське розслідування «Радіо свобода» зафіксувало ( https://nv.ua/ukraine/politics/dmitriy-verbickiy-zamestitel-kostina-arenduet-taunhaus-kotoryy-pokupal-po-doverennosti-ego-plemyannik-50416426.html ) особисту присутність Вербицького при укладенні договору купівлі-продажу зазначеного майна, яке задеклароване ним як оренда.
Зазначені факти можуть свідчити про придбання будинку особисто Вербицьким через третіх осіб та легалізацію таким чином незаконно отриманих коштів. Враховуючи викладену інформацію, можна зробити висновок про наявність сталих зв'язків Вербицького та Павільча. Крім того, Вербицький зазначає в декларації відсутність спільного користування об'єктом нерухомості своєї дружини Вікторії Василівни Вербицької, а також в інформації про оренду будинку площею 117 квадратних метрів, власником якого є Ганна Миколаївна Кізь, у графі «інший тип: безоплатне користування» (місце проживання колишньої дружини). Також ця інформація зазначена й в інших об'єктах, які він указав у декларації за 2023 рік. Таким чином, Вербицький декларує, що з 23.11.2023 він проживає сам. Ця інформація не відповідає дійсності.
Починаючи з листопада 2023 року Вербицький за адресою задекларованої ним оренди будинку, який належить В.О. Павільчу (котеджне містечко «Коник»), проживає спільно з Христиною Романівною Ільницькою (Сердюк), народженою 23.02.1984, мобільний телефон +380984777774. Вона має у власності автомобілі: Porsche Macan T білого кольору, номерний знак KA1555AP; Mercedes-Benz GLC 220D білого кольору, 2021 року випуску, номерний знак АА3770ОО. Зазначена інформація підтверджується акаунтом з номером телефону +380984777774, який використовує Ільницька в месенджері «Телеграм», де вона публікує відповідні особисті фото та відео. 21 грудня 2023 року в сторіс номер 189 опубліковано відео з зображенням набережної, викладеної бруківкою, водоймища та характерної лавки зі змінених розташуваннями місця для сидіння та пофарбованими опорами в синій колір. В інтернеті розміщено оголошення про продаж зазначеного житлового будинку з ландшафтом, зображеним на фото Ільницької в котеджному містечку «Коник» за ціною 518 тисяч доларів США ( https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodam-dom-kiev-stolichnoe-shosse-zakrytyy-kg-konyk-kozin-koncha-zaspa-IDTUsVR.html? ).
Крім того, в інших фото та відео, які публікує Ільницька, 17 лютого 2024 року в сторіс 73, розміщений о 08:05, наявні зображення особисто Дмитра Анатолійовича Вербицького, який спільно з Ільницькою та іншими особами грає в теніс. Вербицький та Ільницька неодноразово спільно відвідують спортивний комплекс «Царський». Крім того, Вербицький користується транспортними засобами, які належать Ільницькій. Зазначені транспортні засоби були придбані за незаконно отримані кошти Вербицького, оскільки Ільницька не має фактично отриманих прибутків. Вербицьким неодноразово здійснювались подарунки у вигляді коштовних сумок та годинників, що також демонструє Ільницька в соціальних мережах, та іншого майна, яке вона демонструє протягом 2021–2024 років.
Окремо звертається увага, що Ільницька в соціальних мережах часто демонструє використання яхти, яка раніше належала сину народного депутата-втікача від партії регіонів Валентина Івановича Ландика — Андрію. Таким чином, вона могла бути отримана сім'єю Вербицького як хабар за непритягнення до кримінальної відповідальності осіб, які переховуються від слідства.
Враховуючи ці факти, можна зробити висновки про спільне проживання Вербицького та Ільницької, які зобов'язують відобразити у своїх деклараціях зазначену вище інформацію. У декларації за 2023 рік у Вербицького відсутня інформація про Ільницьку та її майно, яке на неї оформлене та нею використовується. У соціальних мережах вона показує коштовні речі (годинники, сумки, яхти), які повинні бути також задекларовані. Факт підтверджується отриманням інформації з системи «Безпечне місто» про транспортні засоби, якими користується Ільницька, які протягом грудня 2023 року зі щоденною періодичністю рухались у напрямі КМ «Коник», де знаходиться будинок, в якому вони спільно мешкають з Вербицьким. При в'їзді в КМ «Коник» діє цілодобова охорона, яка також може підтвердити заїзд транспортних засобів Ільницької на територію котеджного містечка протягом зазначеного періоду. Публікації в сторіс «Телеграм» Ільницької містять загальний вигляд деяких частин будинку та використання нею транспортних засобів.
У разі підтвердження безоплатної оренди Вербицьким нерухомого майна, належного Юлії Хутман, за адресою м. Київ, вул. Є. Коновальця (Щорса) 44А, кв. 474, яке він орендував у Ганни Миколаївни Кізь, та будинку, який він орендує у В.О. Павільча, це порушує норми Закону України «Про запобігання корупції». Вербицьким не відображено спільне проживання з Ільницькою та отримання подарунку у вигляді безоплатної оренди, що порушує вимоги щодо відображення відомостей про сім'ю декларанта, а також майно та кошти, якими володіє член сім'ї.
Ще один факт можливого недостовірного декларування Вербицьким інформації щодо придбання дружиною квартири у Туреччині. З метою придбання зазначеної квартири дружиною були позичені кошти у матері Вербицького в розмірі 133 тисяч доларів США. Валентина Андріївна Вербицька є пенсіонеркою та не має офіційного доходу на зазначену суму. Це черговий факт невідповідності та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом Вербицьким.
У декларації за 2023 рік дружини Вербицького — Вікторії Василівни Вербицької, поданій 30.03.2024 року, зазначений житловий будинок садибного типу з вбудованими приміщеннями загальною площею 420,1 квадратного метра, вартістю 4200452 гривні, як спільна власність з громадянкою Світланою Михайлівною Юрчак. Вербицькою В.В. в своїй декларації зазначена також земельна ділянка вартістю 3027428 гривень як спільна власність теж з громадянкою С.М. Юрчак. Чоловік Юрчак — Владислав Олександрович Козлов, народжений 24.09.1980, є близька особа генерального прокурора Андрія Євгеновича Костіна.
Перед виходом журналістського розслідування проекту «Радіо свобода» Вербицький 29.04.2024 року вносить зміни в свою декларацію та показує зазначений будинок дружини також з володінням 50 відсотків з дружиною згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу (майно, набуте подружжям у спільному шлюбі). Дружина (колишня) Вербицька В.В. не робить виправлень декларації.
Перевіркою зазначеної інформації встановлено, що за адресою м. Одеса, вул. Урожайна 1-А знаходиться побудований офісний центр, який станом на зараз продається за 670 тисяч доларів. Також встановлено, що приміщення було нібито придбано у Тетяни Миколаївни Мазуренко, народженої 03.03.1955 (жінка похилого віку, 70 років). При спілкуванні журналістів з донькою Мазуренко, остання повідомила, що Мазуренко нерухомість за адресою м. Одеса, вул. Урожайна 1-А не купувала та не продавала. Про те, що вона володіла приміщенням, їм нічого не відомо. Крім того, від імені Мазуренко були подані документи в Управління державного будівельного контролю Одеської міської ради щодо реконструкцій будинку садибного типу. У зазначеній декларації інформація не відповідає дійсності, оскільки згідно зі встановленими нормами зазначений будинок не міг бути введений в експлуатацію.
Виходячи з віку Мазуренко, можна припустити, що її документи були використані третіми особами з метою скрити походження коштів щодо придбання земельної ділянки, а також коштів, які були витрачені на будівництво вищевказаної будівлі. Дослідивши ці обставини, було з'ясовано, що Мазуренко має дочку Ангеліну Віталіївну Мазуренко, чоловіком якої є Василь Ілліч Буюклі, народжений 1980 року, який був колишній керівник ДАБІ Одеської області ( https://politeka.net/politics/241078-kabmin-okazalsya-bessilnym-protiv-korrupcii-v-stroitelnoy-sfere-smi ).
Враховуючи викладені обставини, документи Мазуренко використовуються Буюклі та Вербицьким з метою прикриття незаконно отриманих об'єктів нерухомості, земельних ділянок, шляхом уникнення декларування та легалізації неправомірної вигоди, отриманої злочинним шляхом. Одним із важливих фактів легалізації коштів, які можна підтвердити, є придбання Вербицьким транспортних засобів, які зареєстровані за Ільницькою, а саме Porsche Macan білого кольору КА1555АР та Mercedes-Benz GLC 220D білого кольору, 2021 року випуску, номерний знак АА3770ОО. Зазначені транспортні засоби були куплені за кошти Вербицького, якими користується Ільницька та Вербицький.
Наведені вище факти можуть свідчити про можливі корупційні дії Дмитра Анатолійовича на займаній посаді, причетності до набуття майна злочинним шляхом з подальшою його легалізацією на третіх осіб, ухиленні від декларування майна та декларуванні завідомо неправдивої інформації, що в умовах сьогодення не прийнятне для особи, яка займає відповідну посаду. Такі дії високопосадовця підривають довіру до України у міжнародних партнерів та громадян у такий скрутний для держави час. Бояренко переконаний, що займати посаду генерального прокурора та його заступників мають особи, які особистим прикладом показують відданість країні, в якій живуть, мають принципову позицію на займаній посаді, що забезпечить належне виконання покладених на орган прокуратури обов'язків у боротьбі зі злочинністю, з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, що й визначено в статті 1 Закону України «Про прокуратуру».
Після вивчення та аналізу наведених даних Бояренко обдумував необхідність даного звернення до ввіреного підрозділу, а також можливих наслідків для подальшої його роботи в Офісі, оскільки особа, якої це стосується, є досить впливовою як у прокуратурі, так і в інших правоохоронних органах, а за час роботи на займаній посаді має багато знайомих, які, дізнавшись про дане звернення, можуть його інформувати. Приймаючи викладене, він все ж прийняв не просте та зважене рішення щодо повідомлення відомої йому інформації за наведеними фактами. Крім того, він надає свою письмову згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій.
Бояренко зазначає, що йому відомо: відповідно до статті 43 Кримінального кодексу України він, як особа, що здійснює спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття злочину, кримінальну відповідальність не несе. Про подальшу кримінальну відповідальність за розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, даних досудового розслідування в разі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним зверненням, що передбачена статтею 387 Кримінального кодексу України, він вважає себе попередженим. Частиною другою статті 275 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що «Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру». У його випадку будь-які заборони відсутні.
Для перевірки викладених фактів, а в разі їх підтвердження та притягнення Вербицького до відповідальності, передбаченої законом, Бояренко повідомляє про свою письмову згоду бути викривачем у даній справі. На підставі викладеного, він сподівається на розуміння та порядність. Він звертає окрему увагу, що не намірений жодним чином відмовлятись від розгляду даної заяви чи відкликати її. Тому у разі отримання від нього подібного повідомлення, він просить вважати, що воно здійснено під тиском керівництва Генеральної прокуратури, та просить продовжувати розслідувати дані факти незалежно від його бажання.