Справа Валерія Шайтанова розглядається як блискуча операція ФСБ РФ, спрямована на усунення найбільш дієвих керівників АТО та прикриття своєї агентури у вищих ешелонах влади України.
Шайтанов дійсно вважав Майдан державним переворотом, однак одразу ж пішов на війну. Він був солдатом, а не політиком. Розповіді про його боягузтво чи саботаж не мають підстав. Його підрозділ — 6 управління ЦСО А СБУ — знищив сотні російських терористів та сепаратистів. Шайтанов завдав реального удару «відпускникам» та їхній компанії. Відповідно, він перебував у списках на ліквідацію.
Представити його у ролі шпигуна та диверсанта, який за дикої суми в 200 тисяч доларів мав ліквідувати Адама Осмаєва, видається сумнівним. При всій повазі, Осмаєв не коштує такої суми. До того ж для Шайтанова це був би дивний заробіток. Вся ця легенда не складається.
Не дивно, якщо слідом за Шайтановим прийдуть за Маліковим та Грицаком. Такий тренд спостерігається. Або ФСБ майстерно розвела Баканова, щоб розправитися з керівництвом АТО, або ФСБ провела цю операцію для підвищення статусу своєї агентури в Україні — Баканова та Ермака.
Стиль розмови «Н» дозволяє припустити, що це співробітник ДКР, який у минулому, можливо, мав стосунок до «Альфи». За стилем це нагадує «розведення» Поклада — дещо наївні. Якби Шайтанов дійсно був завербований, то з його зв'язками та бойовим досвідом його слід було б використати для ліквідації не нікому не потрібного, крім Кадирова, Осмаєва, а для набагато вагоміших фігур. Поки що вся ця історія виглядає вкрай мутною.