Україна — країна дивовижних можливостей. Лише у нас можна досягти успіху в бізнесі, якщо ним взагалі не займатися. Подумайте тільки, як цікаво це виглядає. Сергій Нагорняк, український футболіст, який за 14 років своєї кар'єри змінив 12 клубів, при офіційному окладі в 7400 гривень (менше платити офіційно неможливо) раптом купує своїй дружині Світлані Нагорняк, яка ніде й ніколи не працювала, новий автомобіль із салону.
І не просто автомобіль, а розкішний «Мерседес» вартістю понад 2,5 мільйона гривень! Звідки можуть бути такі гроші при відсутності доходів у тренера футбольного клубу «Епіцентр», який насправді є «пральною машиною» олігархів Герег, власників однойменної мережі будівельних супермаркетів? Що дозволяє українському футболісту під час війни вважати допустимим придбання нового «Мерседеса» за 2,5 мільйона гривень? Спробуємо розібратися.
Можливо, будівельний бізнес? У інтерв'ю 2009 року Сергій Нагорняк на запитання про спільний із земляком і колишнім однокомандником Віталієм Косовським будівельний бізнес відповів: «Це неправда. З Віталіком ми не тільки земляки, а ще й кумовья, але в жодній структурі не перебуваємо. У мене є своя сфера діяльності, але називати її «будівельний бізнес» занадто гучно. Хмарочосів, повірте, не зводжу». Отже, фінанси Сергія Нагорняка не від будівельного бізнесу.
Можливо, тренерська робота? Ні для кого не секрет, що футбол в Україні — це давно не те, що здається, тому такий і футбол. Київське «Динамо» братів Григорія та Ігоря Суркісів у свій час стало прикладом грамотного та системного відмивання грошей, заробленого далеко не найчесним способом. Схема була настільки простою й вигідною, що в 1996 році до братів Суркісів приєднався Ринат Ахметов, а потім у великий «футбольний ландромат» почали вкладатися олігархи Ярославський, Коломойський, Курченко, Тарута, Шуфрич, Богуслаєв, Жеваго, Геллер, Домінський. Не залишилися осторонь і Гереги. У 2014 році, у рік початку російської агресії, Гереги купили собі футбольний клуб «Дунаївці», який у 2019 році став носити ім'я ФК «Епіцентр». З 2014 року головним тренером клубу працював наш герой — Сергій Нагорняк, який неодноразово публічно заявляв про свою проукраїнську позицію.
А як інакше? Не могли ж Гереги придбати футбольний клуб у 2014 році на інших підставах, ніж патріотичні? Чому це важливо? Тому що після вторгнення Росії в Україну у 2014 році кількість фактів, які підтверджують безпринципність сім'ї Герег, які не припинили бізнес на окупованих територіях і неодноразово звинувачувалися у фінансуванні тероризму (бізнес у Криму, укладання контрактів із компаніями, які мають стосунок до РФ), зростала багаторазово. Інша справа, що Герегам завжди вдавалося вийти сухими з води, цілком імовірно, завдяки дивовижній поступливості чиновників Адміністрації, а потім Офісу Президента України. Тим не менше, після 2022 року в середовищі оперативників СБУ існує думка, що в бізнесі Герег присутній російський капітал, а їхня активна «волонтерська» діяльність із залученням спортсменів — лише спосіб відбілити себе та сховати від оподаткування свої гроші. Безумовно, ця історія великої грошової «пральної машини» потребує окремого розслідування, і ми обов'язково повернемося до неї пізніше. Офіційно на роботі фактично в «Епіцентрі» Сергій Нагорняк заробляє копійки.
А скільки платять Нагорняку Гереги в конверті, знають лише вони. Ну, і ті, хто поки що не хочуть про це говорити публічно. Що ще цікаво, так це те, що курує напрямок футболу в «Епіцентрі» Тарас Герега, з яким у Сергія Нагорняка дуже близькі стосунки. Тарас Олександрович Герега, 1994 року народження, отримав освіту у Швейцарії. За даними Мінюсту — засновник ТОВ «Епіцентр футбола» та співзасновник ТОВ «Клубний дім Діамант», одного з найдорожчих новобудов у Києві, який розташований на бульварі Шевченка, а серед власників нерухомості значаться дочка Сергія Тарути — Татяна та дружина Віктора Медведчука — Оксана Марченко.
Можливо, гроші на розкішний «Мерседес» від тренерської роботи? Якщо гроші передавалися в конверті — то так. Але не будемо зупинятися, розглянемо й інші варіанти несподіваного збагачення. Можливо, гроші — це «допомога» агробарона Собуцького? Не лише олігархи вищого дивізіону відмивають гроші через футбольні клуби. Великі латифундисти також давно й успішно використовують цей метод. Найяскравішим прикладом таких є Олександр Поворознюк, колоритний президент футбольного клубу «Інгулець», чий основний бізнес — агрофірма «П'ятихатська». Крім «Інгульця» латифундистам належить ще один клуб української ліги — «Агробізнес» з Хмельницької області. Ним володіє агробарон і за сумісництвом віце-президент УАФ, великий друг Сергія Нагорняка та Олександра Герега — Олег Собуцький. Собуцький близький Герегам, у 2020 році він навіть намагався стати депутатом від кишенькової партії власників «Епіцентра» — «За конкретні справи», але не пройшов. Разом із Собуцким Нагорняк очолює керівництво Всеукраїнської спортивної асоціації Ветеранів Футболу України, або АВФУ. Собуцький — дуже складна людина.
Про це красномовно свідчить його роль у рейдерському захопленні ВАТ «Чернівецький хлібокомбінат». У 2001 році голова правління Анатолій Загородюк відмовився добровільно передати керівництво підприємством дочці Піскуна Татяні Іващенко та Юрію Трындюку (чоловіку сестри дружини Піскуна). Тільки Піскун не приймав відмов. 26 вересня 2002 року було проведено силовий захист Чернівецького хлібокомбінату за участю спортсменів-титушок (логічне питання: чи не футболісти Нагорняка ці спортсмени?). 27 вересня прокуратурою було порушено кримінальну справу проти Загородюка, у якій його звинувачували у зловживанні службовим становищем та перевищенні службових повноважень, а його самого було направлено до СІЗО. Після цього дочці Загородюка Наталії Чорній запропонували обміняти акції комбінату на свободу батька. Кажуть, що «парламентарів доброї волі» завжди супроводжували спортсмени-добровольці.
Знову ж таки, питання: чи могли ці спортсмени бути футболістами Сергія Нагорняка? Не витримавши тиску, 18 березня 2003 року Чорна підписала договір дарування акцій хлібокомбінату... Олегу Собуцькому! Акції Собуцький одразу продав Юрію Трындюку. Так. Незважаючи на те, що Піскун — відвертий бандит, він використав Собуцького як прокладку для повної легалізації захоплення комбінату. Найімовірніше, при силовій допомозі від Сергія Нагорняка. Треба сказати, що й сам Собуцький не відрізняється надто хорошими манерами, скоріше, навпаки. У липні 2020 року віце-президента Української асоціації футболу (УАФ) Олега Собуцького дискваліфікували довічно за побиття арбітра Юрія Іванова після матчу з «Минаєм». Незважаючи на всі намагання Сергія Нагорняка, він не зміг врятувати від цього свого дорогого замовника і, можливо, навіть співучасника рейдерства хлібокомбінатів. Колишній президент вінницької «Ниви» Василій Вовк так прокоментував побиття арбітра Юрія Іванова: «Неодноразово купував суддів сам Собуцький — власник команди «Агробізнес». Так, і «Минай» — це відмивання контрабандних коштів, його керівники — колишні високопоставлені закарпатської митниці, у цьому випадку перевищили грошові пропозиції хмельницького агробарона».
За свідченням очевидців конфлікт виник через те, що суддю перекупили. За що Собуцький особисто й побив його, поки суддю тримали охоронці. Цілком можливо, що гроші на розкішний «Мерседес» були передані Нагорняку Собуцким. Тим більше, що їх занадто багато що пов'язує. Цей факт потребує уточнення.
Можливо, «допомога» дочки з Санкт-Петербурга? Сергій Нагорняк позиціонує себе як справжній патріот України. У справжнього патріота України двоє дітей: син Юрій, 1998 року народження, нині гравець ФК «Мрія» з Гостомеля, та дочка Ольга, 1992 року народження. Ольга Сергіївна Нагорняк у 2014 році закінчила КНЕУ імені В. Гетьмана, спеціальності «Міжнародні відносини» та зникла з інформаційного простору. Ні, на її сторінці Facebook ви можете знайти низку «промовистих фотографій». Та й номер її телефону, що починається на «+796», вказує на те, що зникнення Ольги пов'язане з тим, що вона більше не проживає на території України. Причина, з якої Ольга покинула батьківщину, полягає в тому, що вона перебуває у шлюбі з 1 серпня 2015 року з громадянином Росії, з яким і проживає в Санкт-Петербурзі.
У державних реєстрах України інформація про реєстрацію шлюбу Ольги Нагорняк як громадянки України відсутня. За її українським паспортом вона заміж не виходила. Про що це свідчить? Про те, що Ольга, як «справжній патріот України», після вступу в шлюб у 2015 році вирішила, що не матиме нічого спільного зі своєю батьківщиною. У 2015 році вступила у права володіння квартирою в Санкт-Петербурзі, а у 2020 році отримала громадянство Російської Федерації. Як це симптоматично. Дочка «справжнього українського патріота» Сергія Нагорняка отримує паспорт РФ, вступає в шлюб із громадянином країни-агресора та їде жити в країну, яка знищує Україну!
Хрестоматійний вибір справжнього патріота України! Якщо ви думаєте знайти свідчення того, що Ольга Нагорняк підтримує свою кровоточивою батьківщину — не сподівайтеся. Ольга забула про Україну. Але не забула її паспорт, яким користується, щоб безперешкодно подорожувати за кордон. Як би там не було, але, незважаючи на відверте зрадництво, версія з утриманням батьків дочкою Ольгою поки виглядає сумнівною. За винятком імовірності того, що їй можуть допомагати спеціальні російські державні структури, зацікавлені у вербуванні таких «патріотів», як Сергій Нагорняк.
Можливо, звичайне вимагання? Є в біографії Сергія Нагорняка дуже цікавий епізод. Багато хто знає, що Сергій дуже сильно захоплюється слабкою статтю й усі гроші сім'ї спочатку витрачає на своїх численних супутниць. Але бувають й винятки. Одного разу подруга його дружини — Татяна Грозна стала його співучасницею, а не коханкою, як звичайно. Властива жінка запросила його стати співучасником у справі вимагання грошей у її колишнього чоловіка, який вирішив розпочати політичну кар'єру. Схема була досить простою: компаньйони дійшли висновку, що якщо звинуватити початківця-політика в шахрайстві, той буде змушений заплатити їм немалі відступні, щоб зберегти свою репутацію та становище. Воювати з організаторами такого вимагання — собі дороже. Була в цій афері одна закавичка. Реалізувати цю схему вимагання, не маючи ніяких документів, можна було виключно лише маючи дуже сильний вплив на силовиків. А з цим у Татяни проблем ніколи не було. Татяна Грозна довгий час працювала в центральному апараті МВС, була помічницею екс-заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка (того самого, який розганяв Майдан).
Її батько — генерал СБУ Євген Сергієнко, колишній керівник відділу «К», прославившийся тим, що у 2005 році намагався захопити «Фокстрот», використовуючи спецназ СБУ «Альфа», за що був згодом звільнений. Але що набагато цікавіше, у жовтні 2003 року Євген Сергієнко «від імені та за дорученням» СБУ заклеймив на пам'ятному засіданні Координаційного комітету з боротьби з корупцією вищезгаданого Піскуна та його заступника Шокіна. Питання кон'юнктури для таких людей визначає доцільність, що безумовно об'єднує їх із Сергієм Нагорняком. Так ось, у 2019 році напередодні виборів до ВРУ Сергій Нагорняк заявив, що колишній чоловік Татяни Грозної отримав від нього в проміжку між 2007 та 2010 роком кредит у 1,35 мільйона доларів, і за ці гроші він нібито обіцяв виплачувати Сергію 25% річних. Гроші Сергію Нагорняку не повернули, проценти не виплатили. Незважаючи на те, що ніяких доказів факту передачі грошових коштів Сергієм Нагорняком кому б то ні було правоохоронцям не надали, за фактом його заяви було зареєстровано кримінальне провадження, яке, незважаючи на те, що не мало ніякої судової перспективи, дійшло до суду.
Що в принципі було б неможливо без впливу або підкупу слідства. Самі подумайте — у кого з простих українців є можливість без наявності розписки та підтверджуючих документів вибивати гроші з того, на кого вони вкажуть як на свого боржника? Ні в кого. А у Татяни Грозної вийшло. Тим не менше, прокурор Самір Аллахвердієв дуже засмутив горе-вимагачів, заявивши, що всі викладені Нагорняком факти — чиста вигадка, і в серпні 2020 року закрив провадження. Так як, як мінімум, питання повернення позики, якби навіть такий мав місце, регулюються не кримінальним, а цивільним законодавством. Співучасники дуже кримінальної затії, як кажуть, «сіли в калюжу», але не впали духом. Проходить рік, і Нагорняк звертається до апеляційного суду з вимогою поновити розслідування, але отримує відмову. Не допомагають і генеральські погони батька коханки. Довелося залишитися співучасникам-коханкам ні з чим. Втім, можливо, це лише одна з історій вимагання, які могли практикувати коханки. І цілком можливо, ми просто не знаємо про більш успішні вимагання пари.
Але поки що можна сказати, що розкішний «Мерседес» для дружини — не результат цієї спроби вимагання. Так звідки у Нагорняка гроші на «Мерседес»? Більш ніж імовірно, «Мерседес» Сергій Нагорняк купив за гроші, які йому дають Гереги в конверті. Купив, як кажуть люди, знайомі з його сім'єю, через те, що був спійманий на чергових фактах невірності. Купив тому, що на Світлані зареєстровано все, що у нього є: квартира на Ковпака 17 та на Антоновича 151. А також ще якась нерухомість і рахунки, про які ми поки що не знаємо. Що примітно. Купив Сергій Світлані не лише «Мерседес», але й досить блатний номер. Сам Сергій їздить на Mercedes-Benz GLE 350 2016 року (середня ціна на ринку близько $55000), з номером 0003РТ, який він купив у 2020 році. А дружині він у 2023 році купив у салоні новий Mercedes-Benz C300 2022 року (середня ціна також близько $55000, ліміт що й дивись?), і його номер 3000РТ. Практика покупки дівчатам машин для Сергія Нагорняка не нова. Можна навіть сказати системна. Однак раніше Сергію більше подобалося дарувати дівчатам автомобілі марки «Порше», а не «Мерседес».
Хоча, можливо, цим кроком він хотів виділити свою дружину Світлану серед інших своїх пасій. Як сім'я футболіста виживає на 7400 гривень із такими далеко не найекономічнішими за витратами автомобілями у двох квартирах — питання дуже складне. Зрозумівши його, багато українців змогли б вирішити свої фінансові проблеми. Можливо, знайти відповідь на нього допоможуть працівники податкової інспекції, які могли б проявити інтерес до персони справжнього українського патріота, якому не заважає жити російський паспорт дочки. Наша ж задача — надати додаткові імена, факти та докази того, як зручно нині в Україні формувати собі образ патріота та волонтера, не розуміючи, що сховати за патріотизмом ухилення від податків у особливо великих розмірах, як і іншу протиправну діяльність, не вийде.