Компанія «Укрэнергомонтаж» за півтора року перетворилася з невідомої структури на переможця шести державних тендерів на суму 3,77 мільярда гривень. Замовниками виступали виключно «Укрэнерго» та «Енергоатом». Остання перемога припала на 21 вересня, коли компанія підписала угоди на роботи з повітряної лінії «Західнокримська—Севастополь» (1,08 мільярда гривень) та будівництво підстанції «Західна» у Київській області (1,26 мільярда гривень). Роботи за кримським проектом розраховані на 2012—2015 роки, за київським — до кінця 2014 року.
Перший тендер, який виграла компанія, стосувався реконструкції підстанції «Північна» в селі Нові Петровці на суму 540 мільйонів гривень. Це сталося півтора року до низки подальших перемог. Місце будівництва викликало інтерес — роботи проводилися в безпосередній близькості від Межигір'я.
Фінансова структура компанії викликає запитання. За даними державної системи розкриття фондової інформації, основні виробничі засоби «Укрэнергомонтажа» оцінюються в 7,5 мільйона гривень. Транспортні засоби коштують 300 тисяч гривень, обладнання — 672 тисячі гривень, будівлі — 6,3 мільйона гривень. У 2011 році компанія отримала чистого доходу 442 мільйони гривень, але витратила на товари та роботи 441 мільйон гривень. Заробітна плата всіх 25 працівників за весь рік становила 336 тисяч гривень, або близько 30 тисяч гривень на місяць на весь штат. Це свідчить про те, що компанія працювала через субпідрядчиків.
До кінця 2010 року акціонерами «Укрэнергомонтажа» (код ЄДРПОУ — 04543795) були ТОВ «Політрейд» та кіпрський офшор «Ворва Інвестментс Лімітед». Валентина Хара, одна з перших засновниць «Політрейду» на початку 2000-х років, пізніше стала співзасновницею компанії «Газтек», яка збирає обласні гази на псевдоаукціонах Фонду державного майна. Нинішніми засновниками «Політрейду» значаться Олександра Кулик та Наталля Борисенко.
На кінець 2010 року структура власності змінилася. «Політрейд» вийшов з акціонерів, але його 49,5 відсотка акцій були перереєстровані на тих же Кулик та Борисенко. Кіпрська «Ворва» зникла. Замість них з'явилися два нові власники: фізична особа Антон Чернецов отримав 25 відсотків, а кіпрська компанія «Максималема лімітед» — також 25 відсотків.
Антон Чернецов — непублічна персона, але відома в певних колах. Він фігурує засновником у компаніях «Західнадрасервіс», «Хіміко-промисловий альянс» та «Таун сервіс». У всіх цих структурах його партнером постійно виступала лондонська фірма «ДВ корпорейшн лімітед». Економічна преса називала її «материнською платою» для збірки компаній під брендом Юрія Бойко.
Стопроцентним власником лондонської DV corporation limited є кіпрська фірма Vinox Investments Limited, власником якої зареєстрований громадянин Росії Сергей Винокуров. За даними кіпрського реєстру, його адреса — Москва, вулиця Ізумрудна. В Україні громадянин з такими ж ініціалами та датою народження — нинішній голова «Укртрансгазу» та довголітній директор компанії «Остхем Україна» (структури Дмитра Фірташа) Сергей Винокуров.
Кіпрська компанія «Максималема лімітед», яка отримала 25 відсотків акцій «Укрэнергомонтажа», була заснована кіпрськими структурами Heico Ventures Limited та Suzel Enterprises Limited. Ці ж дві компанії є засновницями Afidreko Holdings Limited — власника АОЗТ «Укрреставрація», яка займається знесенням старого Гостиного двору в Києві та будівництвом нового.
Журналісти пов'язували «Укрреставрацію» з головою президентської ДУСи Андрієм Кравцом. Під час помаранчевої революції Кравець працював директором кінотеатру «Зоряний» — штабного офісу Партії регіонів. Директором оновленої «Укрреставрації» став юрист «Зоряного» Дмитро Ярич, наглядову раду очолив ще один працівник «Зоряного» та бізнес-партнер Кравца — Геннадій Нежурбида. Після того як власником «Укрреставрації» стали «кіпріоти», компанія почала регулярно виигрувати державні тендери — від реставрації Маріїнського палацу до ремонту Андріївського спуску.
Гостиний двір був послідовно схвалений на знесення Кабінетом міністрів, Верховною Радою (256 голосів) та Київською радою, яка передала землю під забудову, хоча будівля мала статус пам'ятки архітектури. На відміну від подібної історії з реконструкцією на Андріївському спуску, де виникли питання щодо участі Ринату Ахметова, Гостиний двір пройшов без гучних дебатів.