Державні чиновники мають у розпорядженні численні способи спрямувати бюджетні кошти на вигідних їм постачальників. Вони можуть проводити закупівлі в одного учасника, обирати дорожчих конкурентів, виставляти дискримінаційні вимоги. Однак усі ці методи мають спільну проблему: закон зобов'язує оприлюднювати ключові документи на державному веб-порталі закупівель, де їх може перевірити будь-хто.
Існує простіший спосіб уникнути такої прозорості. Замовники можуть занизити очікувану вартість закупівлі нижче законодавчих порогів, після яких починає діяти обов'язкове оприлюднення. Для товарів та послуг цей поріг становить 100 тисяч гривень, для будівництва – 300 тисяч, для робіт – один мільйон. Закон не вимагає публікувати детальну інформацію про закупівлі нижче цих сум, що дозволяє чиновникам уникнути журналістської перевірки та контролю державних органів.
Центр політичних студій та аналітики проаналізував річні плани закупівель районних держадміністрацій Києва на 2012 рік. Дослідження виявило, що до 15% від усіх запланованих закупівель могли проводитися без тендерів – за сумами, які підозріло наближалися до порогових значень.
Хоча закон не передбачає обов'язкового оприлюднення підпорогових закупівель, наказ Мінекономіки встановлює, що такі закупівлі мають відображатися у додатку до річного плану. Саме цю норму використав Центр політичних студій та аналітики, надіславши запити всім РДА.
Підозрілими дослідники вважали закупівлі, очікувана вартість яких коливалася у межах 91–100 тисяч гривень для товарів та послуг та 900 тисяч – один мільйон гривень для робіт.
Дарницька, Подільська та Шевченківська адміністрації не запланували жодної такої закупівлі. Водночас Деснянська районна державна адміністрація (голова – Жеребнюк Віктор Миколайович) виявилася безумовним лідером як за часткою, так і за загальною сумою підозрілих закупівель.
На 2012 рік Деснянська РДА запланувала шість закупівель, вартість яких викликає питання щодо можливого навмисного занизження: капітальний ремонт першого поверху адміністрації – 980 тисяч гривень; послуги з фізичної охорони, відеоспостереження та обслуговування охоронної сигналізації – 99 600 гривень; кондиціонери – 99 600 гривень; метало-пластикові двері – 98 тисяч гривень; інформаційне табло оператора – 96 тисяч гривень; копіювальна техніка – 92 400 гривень. Загальна вартість цих закупівель становила 1 065 694 гривні.
Друге місце за загальною вартістю посідала Солом'янська держадміністрація (голова – Сидоров Іван Петрович) з чотирма закупівлями на суму 393 090 гривень: технічне обслуговування комп'ютерної мережі – 99 980 гривень; перевезення пасажирів наземним автотранспортом – 99 410 гривень; копіювально-розмножувальне обладнання – 99 300 гривень; охорона службових приміщень – 94 400 гривень.
Третю позицію займала Дніпровська держадміністрація (голова – Шевчук Олександр Семенович) з трьома закупівлями на суму 297 500 гривень: серверне обладнання – 99 900 гривень; обслуговування комп'ютерної мережі – 99 600 гривень; санітарне прибирання приміщень за додатковою угодою з «Україна–Житло сервіс» на січень 2012 року – 98 тисяч гривень.
Голосіївська держадміністрація (голова – Незнал Олександр Григорович) запланувала дві підозрілі закупівлі на суму 195 800 гривень: послуги охорони приміщень – 99 500 гривень та папір для друку форматів А-4 та А-3 – 96 300 гривень.
Печерська РДА (голова – Сущенко Сергій Миколайович) передбачила дві закупівлі на суму 190 тисяч гривень: папір для друку – 95 тисяч гривень та бензин – 95 тисяч гривень.
По одній підозрілій закупівлі запланували Оболонська (голова – Антонов Василь Іванович; залізні сейфи за 99 тисяч гривень) та Святошинська РДА (голова – Рюмшин Сергій Миколайович; комп'ютеризація робочого місця за 98 300 гривень).
Найбільш наближеними до порогового значення у 100 тисяч виявилися закупівлі Солом'янської (99 980 гривень), Дніпровської (99 900 гривень) та Деснянської адміністрацій (99 600 гривень). Такі значення можуть бути випадковими, однак вони викликають питання щодо можливого навмисного занизження вартості з метою уникнення тендерних процедур.
Чинний закон «Про здійснення державних закупівель» містить прямі норми, які забороняють такі дії. Згідно з пунктом 5 статті 2, «забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів та/або оплата замовником товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур, визначених законом про здійснення державних закупівель». Пункт 2 статті 4 встановлює: «замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону».
Дослідження проводилося Центром політичних студій та аналітики у рамках проекту «Реалізація методики громадського моніторингу – основа прозорості державних закупівель» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».