Патентна служба України 26 листопада зареєструвала промисловий зразок на обкладинку паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним носієм інформації. Власником зразка є ТОВ «Юс-дизайн», яке належить Юрію Сидоренку, громадянину України, що проживає у Швейцарії.
Цей крок відбувся на тлі масштабної реформи паспортної системи. 20 листопада Верховна Рада прийняла закон, який передбачає поступову заміну всіх паспортів – як внутрішніх, так і закордонних – на документи з чіпом, що містить інформацію про власника. Щороку українці отримують понад мільйон закордонних паспортів, що створює значний потенціал для прибутків на цьому ринку.
Сидоренко контролює концерн ЄДАПС, який уже багато років працює з державою у сфері паспортного виробництва. Цього року міліція закуповувала паспорти у цієї компанії по 270 гривень за штуку. За розрахунками депутата Геннадія Москаля, якби держава друкувала паспорти за кордоном, вартість однієї копії становила б 70–80 гривень. З 2008 року ЄДАПС отримав державних замовлень на суму 1,3 мільярда гривень.
Промисловий зразок, зареєстрований у листопаді, органічно вписується в бізнес-модель компанії. Нинішній закордонний паспорт також є промисловим зразком, захищеним з 2006 року. Це створює передумови для того, щоб під час проведення державних тендерів органи влади обирали саме цей продукт, посилаючись на наявність інтелектуальної власності.
Державні установи часто уникають відкритих тендерів, коли йдеться про продукти, захищені авторськими правами або патентами. Замість цього проводяться закупівлі в одного учасника, що зазвичай коштує державі в кілька разів дорожче за реальну вартість товару. У «Віснику державних закупівель» можна знайти десятки прикладів такої практики.
Недавний випадок із компанією JYSK демонструє масштаб проблеми. Один із власників патентів створив промисловий зразок дерев'яного вішака для одягу і почав вимагати від датської фірми сплати роялті при ввезенні товару в Україну. Українська митниця паралізувала імпорт, охороняючи, як було заявлено, інтелектуальну власність громадянина.
Роялті – це один із найбільш гнучких механізмів отримання доходу. Розмір платежу визначає сам власник патенту, оскільки оцінити вартість інтелектуального продукту можна як завгодно. Якщо власник патенту встановить роялті в 5 гривень за паспорт, держава платитиме 5; якщо в 200 – платитиме 200. В Україні оподатковується прибуток, а не дохід, що дає додаткові можливості для оптимізації. Крім того, виведення коштів за кордон, зокрема у Швейцарію, не створює жодних перешкод.
З огляду на ці обставини, державні органи, ймовірно, будуть змушені обрати саме цей промисловий зразок для виготовлення нових паспортів. Це означає, що кожен українець опосередковано сплатить роялті за право носити паспорт з чіпом. Бюджет держави, який нині перебуває в складному стані, втратить значні кошти на користь приватного власника патенту. Схема працює за принципом прямого переводу коштів від держави до бенефіціара, мінуючи прозорі конкурентні процедури.