Мистецтво витрачання державних коштів у 2012 році досягло в Україні небувалих висот. Якщо раніше постулат про голодного художника вважався непорушним, то цього року українські чиновники продемонстрували незвичайну винахідливість у поліпшенні умов своєї професійної діяльності.
Рік почався з резонансної закупки Генеральної прокуратури, яка вирішила придбати дев'ять автомобілів Toyota Camry. Технічність цієї операції полягала в тому, що багаторічне постановлення Кабінету Міністрів про заборону подібних покупок раптово втратило чинність. Прем'єр-міністр Микола Азаров забув пролонгувати нормативний акт, спохватившись лише через кілька місяців. Генпрокуратура, передбачаючи цю забувальність, розпочала тендерні процедури ще наприкінці 2011 року, встигнувши завершити їх саме в період законодавчого безвільля. Водночас лісники з Рівненської області, які також придбали одну Toyota Camry в аналогічних умовах, були покарані звільненням усього керівництва.
Державна авіаслужба продемонструвала креативність, придбавши джип за 666 тисяч гривень під виглядом вантажного автомобіля. Спеціальний відділ «Титан» київської міліції отримав два спеціалізовані джипи вартістю 900 тисяч гривень разом, обладнані восьмиступінчастою автоматичною коробкою передач, паркувальним асистентом, кондиціонером та дванадцятьма динаміками з сабвуфером.
Президентське управління справами отримало чотири броньовані Mercedes, конфісковані митницею. Кабінет Міністрів передав їх безоплатно, хоча їх можна було продати приблизно по 350 тисяч доларів за штуку. Згодом виявилося, що подарунок потребує бережного ставлення. Для цих автомобілів придбали зимову броньовану гуму по 28 тисяч гривень за одне колесо. Один зимовий комплект для одного Mercedes коштував як автомобіль Renault середнього класу.
Резиденція президента «Синьогора» в Карпатах отримала беседку вартістю 24 мільйони гривень, яка виявилася чимось на кшталт ресторану або нічного клубу. Лише за цей рік на облаштування карпатської резиденції витратили 81 мільйон гривень. Ремонт кримських президентських будинків відпочинку обійшовся у 92 мільйони гривень у 2012 році та 373 мільйони за три роки.
Траса Київ—Овруч отримувала фінансування майже щомісячно. Коли всі ділянки, що отримали кошти, склали разом, вийшла одна велика дорога від Києва до повороту на президентське «Сухолучье», а далі лісами до заїжджанки. Таким чином витратили 144 мільйони гривень. Селище Новоархангельськ Кіровоградської області отримав 190 мільйонів гривень на дорогу за два роки, а село Синьків Тернопільської області — 63 мільйони за один рік. Керівник «Укравтодора» Володимир Демишкан народився в одному населеному пункті, а олігарх Дмитро Фірташ — в іншому. Житомирська область за три з половиною року отримала на ремонт доріг 478 мільйонів гривень, а Донецька — близько мільярда лише за перші сім місяців 2012 року, хоча доріг на Житомирщині на 500 кілометрів більше. Львівська область за той же період отримала 1,5 мільярда гривень.
Компанія «Центр глобальних комунікацій Україна», близька до власників «Укртелекома» та його колишнього директора Георгія Дзекона, за 2 мільйони бюджетних гривень побудувала на стадіоні «Олімпійський» потужну інфраструктуру мобільного зв'язку для Євро-2012. Після завершення чемпіонату вона стала нікому не потрібна. Оператор «Київстар» заявив, що справляється з пиковими навантаженнями під час матчів без цієї мережі й не має бажання платити 200 тисяч гривень на місяць.
Рекламна кампанія євротурніру обійшлася у понад 6 мільйонів гривень за п'ять 30-секундних роликів, або близько 150 тисяч доларів за один епізод. Компанія «Фаст Форвард Пост Продакшн» створила рекламу, в якій сексапільна вчителька навчала волонтерів англійської мови з пикантними помилками: учила вимовляти артикль «a» перед словом «football» та вимовляти «hotel» з наголосом на першому складі, що звучало як «whoretel» (борделю).
Много державних органів у 2012 році займалися розробкою веб-сайтів. «Укрпошта» модернізувала свій сайт за 500 тисяч гривень, хоча було тендерне пропозиція в три рази дешевше. Міністерство Каськива витратило мільйон, а «Нафтогаз» — 1,6 мільйона гривень. Останній веб-портал розраховано лише на працівників компанії та містить інформацію про дні народження, контактні дані та новини.
СБУ замовила будівництво житлового комплексу в Києві за 390 мільйонів гривень. Президентська програма «Доступне житло» за весь рік не змогла освоїти таку суму. Ветеранам афганської війни та чорнобильцям після їхніх протестів у 2012 році купили квартир на 20 мільйонів гривень. Вартість будівництва в будинку для СБУ становила 5 тисяч гривень за квадратний метр, або близько 620 доларів. На Троєщині в Києві вирішили побудувати «соціальне житло» за 320 мільйонів гривень, що становило 7,5 тисячі гривень за квадратний метр, або 940 доларів. На Виноградаре ціна за квадрат досягла 9700 гривень, або 1200 доларів. Житлові вагончики для «Чорноморнафтогазу» коштували 2,6 мільйона гривень, що становило 45 тисяч гривень за квадратний метр — середню ціну на нерухомість у Москві.
Компанія «Конті» Бориса Колесникова третій рік поспіль освоювала 100 мільйонів гривень на дитячі новорічні подарунки через «закупку у одного учасника». Більше ніхто не приходив. Коли журналісти ТВі запитали у екс-міністра економіки Петра Порошенка, чому його «Рошен» ігнорує ці легкі гроші, той відповів філософськи: «Рошену» не потрібні кошти, зароблені таким шляхом».
«Укрзалізниця» замовила 5 тисяч вантажних вагонів вартістю 5 мільярдів гривень у компанії «Премьєр Лізинг». Статутний капітал цієї мільярдної контори становив лише одну тисячу гривень. Засновник — Анатолій Герасименко з селища Білокуракино Луганської області — абсолютно невідомий. Журналісти «Економічної правди» виявили зв'язок «Премьєр Лізинга» з першою сім'єю країни. Закупка обійшлася на пару мільярдів дорожче, ніж коли СКМ Ахметова купував вагони для себе.
Житомирський ликеро-водочний завод Управління справами придбав порожніх пляшок на 200 мільйонів гривень. Номенклатуру закупки не оприлюднили, що дозволило припустити три варіанти: або багато вкрали на завищенні ціни, або президентський завод є виробником нелегальної горілки для всієї країни, або хтось поставив кому не на місце. Журналісти ТВі не змогли отримати від Управління справами під керівництвом Андрія Кравця вразумливих пояснень.
Агрофірма «Чайка» Управління справами замовила будівництво молочної ферми на Чернігівщині за 91 мільйон гривень у компанії «Укрбудінвест». Андрій Кравець кілька років був директором цієї компанії до призначення главою Управління справами.
Міністерство оборони за останні півтора року купило палива у компанії «Екоойл» на 1 мільярд гривень за не скромними цінами. Серед засновників компанії значиться один з авторитетних народних депутатів Партії регіонів Нурулісламі Аркаллаєв.
Донецький облгаз придбав труби у компанії «Євротрубпласт» за 596 мільйонів гривень. Компанія розташована в Рубіжному Луганської області — на батьківщині міністра енергетики Юрія Бойка. Технічне завдання тендеру буква в букву повторювало прайс-лист «Євротрубпласта». Єдиним конкурентом була компанія «Пластик груп», засновником якої нещодавно значився Ігор Стрелець — директор «Євротрубпласта» на момент проведення тендеру.
«Укренерго» виділило 2,4 мільярда гривень компанії «Укренергомонтаж» на будівництво електричних підстанцій. Розслідування виявило, що акціонери компанії в різні часи представляли структури Дмитра Фірташа та були пов'язані з компанією «ДВ корпорейшн лімітед». Через мережу офшорів цю фірму контролював голова «Укртрансгазу» Сергій Винокуров. Кіпрська Maximalema Limited, яка володіє чвертю акцій «Укренергомонтажу», має тих же засновників, що й інша кіпрська компанія Afidreko Holdings Limited. «Афідреко» нещодавно придбала компанію «Укрреставрація», якій належить Гостиний двір.
Міністерство екології та природних ресурсів під керівництвом Миколи Злочевського витратило 49 мільйонів гривень австрійській компанії, яка займається виробництвом цементних заводів, на космічні знімки України. З тендеру було виключено державну установу, яка пропонувала фото за 250 тисяч гривень. У 2012 році під управлінням Едуарда Ставицького міністерство замовило космічні знімки вже за 26 мільйонів гривень, передавши контракт кіпрській компанії G.X. satellite communication management ltd. Журналісти «1+1» з'ясували, що «Укркосмос» надає подібні фото державним службам безоплатно.
Компанія «Зв'язьтехсервіс» освоювала бюджетні кошти на будівництві сонячного бізнесу «Актив солар» — за півтора року чверть мільярда гривень. «Зв'язьтехсервіс» через ланцюг засновників пов'язана з ліхтенштейнським трастовим фондом P&A corporate trust, який також бере участь у засновницькій ланцюзі «Актив солара». Директор «Зв'язьтехсервісу» Глеб Лєшков відомий як менеджер будівельної групи «Розвиток» Олексія Азарова, сина прем'єр-міністра.
Компанія «Синтез ресурс», створена менеджерами Фірташа, почала обкладати контрактами державні підприємства хімічної промисловості. У 2011 році вона отримала контракти на 246 мільйонів гривень, а у 2012 році — 1,7 мільярда гривень від «Сумихімпрому», Запорізького титаномагнієвого комбінату та «Кримського титану». Активність «Синтез ресурсу» в «Вістнику держзакупок» припинилася восени, коли уряд оголосив про продаж ЗТМК та «Кримського титану» структурам Фірташа, а в раду кредиторів банкрутуючого «Сумихімпрому» увійшов «Синтез ресурс».
Ринат Ахметов встановив контроль над найбільшими енергогенеруючими підприємствами України. Контрольний пакет акцій «Західенерго» обійшовся йому в 1,9 мільярда гривень — лише на 10 відсотків дорожче, ніж куплений ним раніше триповерховий пентхаус у Лондоні з видом на Гайд-парк. Згодом у «Вістнику держзакупок» було опубліковано повідомлення про те, що «Західенерго» застрахувало своє майно в компанії «АСКА», яка також входить до групи Ахметова. Загальна страхова сума становила 20,5 мільярда гривень — в десять разів більше, ніж коштувало встановлення контролю над підприємством.
«Укртранснафта» провела низку угод з закупівлі та переробки нафти на суму близько мільярда гривень. Експерти виявили, що компанія постійно переплачувала за послуги своїм контрагентам. Практично всі виконавці представляли групу «Приват». Саму ж нафту закупляли через офшори, пов'язані з «РосУкрЕнерго». «Привату» вдалося завантажити свої потужності й добре заробити за рахунок державної «Укртранснафти», якою керував Олександр Лазорко, вихідець з групи «Приват».
«Всеукраїнський банк розвитку», пов'язаний з Олександром Януковичем, сином президента, видав державним підприємствам кредити на півмільярда гривень у 2012 році. Однак найбільший вплив син президента має в вугільній промисловості. На початку осені кілька фірм, пов'язаних з Януковичем через довгі та звивисті ланцюги засновників та директорів, досягли рівня 80 відсотків від щотижневих тендерів вугільної промисловості. За попередніми підрахунками, за підсумками 2012 року ця група отримала близько 8—9 мільярдів гривень.
Однак не всі творіння чиновників були успішно реалізовані. Журналіст онлайнового «Форбса» взяв участь у тендері Національного банку на рекламні послуги як учасник, виставивши ринкові ціни плюс 10 відсотків маржі. Він переміг, оскільки ніхто з такими пропозиціями на тендери НБУ не ходить. Через кілька днів Національний банк скасував проведений тендер «у зв'язку з втратою необхідності закупівлі». Журналіст збирався писати матеріал, але випадково допоміг бюджету.
Запити в правоохоронні органи від журналістів, депутатів та громадських активістів виявилися ще більш дієвими. Особливо варто відзначити громадську організацію «Центр протидії корупції». Після численних запитів до Державної фінансової інспекції та прокуратури переможці тендерів або самі знижували ціну, або відмовлялися від перемоги. Десятки тендерів за листами активістів скасувала сама ГФІ. Головний податківець України Олександр Клименко повідомив у інтерв'ю, що, прочитавши про закупівлю його відомством бензину за завищеною ціною, звільнив голову тендерного комітету.