Розслідування видання «Наші Гроші» показало, що українські державні установи витрачають непропорційно великі суми на розробку веб-сайтів і портальних систем, часто не отримуючи обіцяного результату в установлені терміни.
У 2012 році в спеціалізованому розділі «Віснику держзакупівель» було опубліковано близько двадцяти замовлень на створення, вдосконалення чи доповнення сайтів державних установ. Журналісти проаналізували кілька найбільш показових випадків, порівнявши заявлені суми з оцінками приватних веб-студій.
Проблема «Укрпошти": рік без змін
У листопаді 2011 року «Укрпошта» замовила просування свого офіційного сайту за мільйон гривень у макіївській фірмі. Через рік установа вирішила замовити новий портал з нуля. 14 грудня 2011 року було підписано договір на суму 498 тисяч гривень зі строком виконання «протягом 2012 року».
Однак архівні копії сайту, збережені в WebArchive, свідчать про те, що за рік суттєвих змін не сталося. Порівняння версії від травня 2011 року з поточною показує лише додавання кількох нових рубрик і сторінок, заповнених текстом та фото, а також заміну статичних зображень на анімовані елементи на головній сторінці. Йдеться про корекцію наповнення, а не про розробку нового портала з новим дизайном і рестайлінгом логотипу, як зазначено в техзавданні.
Підряд отримало ТОВ «Веб-студія» — київська компанія, яка розробляла сайти для СКМ, ДТЕК Ріната Ахметова, агрохолдингу «Авангард» та пивоварні «Оболоні». На тендер прийшло три учасники. ТОВ «Віадук-Телеком» пропонувало виконати роботу за 189,84 тисячі гривень і спершу перемогло, але через день відмовилося від підряду.
Ілля Шестаков, керівник компанії «Справа», що спеціалізується на розробці сайтів та інтернет-маркетингу, проаналізував техзавдання і дійшов висновку, що реальна вартість сайту становить не більше третини від суми контракту. Решта — це побічні та додаткові послуги, такі як різноманітні аналізи (кожен по 10 тисяч гривень), переклади, тестування, брендування та розробка кількох варіантів концепцій. «Загалом сайти так практично ніхто не робить», — зазначив експерт.
Сайт мав бути передано замовнику у відтестованому вигляді упродовж 35 днів з моменту підписання договору, тобто у другій половині січня. Однак на момент підготовки матеріалу в середині лютого сайт так і не був готовий.
Держагенство з інвестицій: об'єднання замість новизни
У листопаді 2011 року Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України під керівництвом Владислава Каськова замовило «створення та підтримку функціонування інтерактивного веб-порталу» за 966 тисяч гривень. На той момент у Агентства вже було два сайти: офіційний портал та інвестиційний портал InvestUkraine, який запрацював у 2011 році.
Техзавдання передбачало об'єднання всіх онлайн-активів навколо завдань та місії Агентства. За змістом новий портал співпадав з уже робочим InvestUkraine, який включав інтегровану базу даних інвестиційних проектів, національних проектів, огляд інвестиційних секторів та регіонів, юридичний блок, стрічку новин, анонсів і публікацій.
Новий інвестиційний сайт з'явився у мережі, але залишився недороблений. Англомовна версія виявилась «біднішою» за україномовну — там відсутні цілі розділи, хоча в техзавданні цільова аудиторія визначена як іноземні інвестори, представники транснаціональних корпорацій, іноземна бізнес-спільнота та представники дипломатичного корпусу.
Ілля Шестаков оцінив видимий вміст сайту в 3 тисячи доларів без технічного супроводження та перекладів. Керівник відділу розробки іншої спеціалізованої фірми пояснив, що замовлення могло коштувати близько мільйона через вимогу розробити власну систему управління контентом (CMS). Українські державні структури часто замовляють власні системи замість використання готових безкоштовних рішень, вважаючи, що це буде безпечніше, хоча насправді це робить сайт більш вразливим до атак.
При розрахунку на готовій системі сам сайт коштував би 200 тисяч гривень, а його супровід — близько 10 тисяч гривень на місяць. За мільйон можна було б отримати сайт і його шестирічне утримання. Для порівняння: інвестиційний портал Львівщини замовили за 65 тисяч гривень, а Славутицька міська рада за приблизно такі ж гроші зробила собі сайт, внутрішній портал і службовий документообіг.
Єдиний портал адмінпослуг: незавершена робота
Міністерство економічного розвитку і торгівлі замовило розширення функціональних можливостей Єдиного портала адмінпослуг 29 листопада 2011 року за 450 тисяч гривень. Замовлення посилалось на Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, затверджений указом президента.
Строки виконання передбачали завершення роботи до 15 грудня 2011 року. Однак портал залишився незавершеним. На момент підготовки матеріалу половина з 10 вкладок титульної сторінки містила повідомлення «Сторінка знаходиться на стадії розробки». Користувач не міг дізнатися, які документи потрібні для отримання, наприклад, довідки про зняття з обліку платника податків, як їх подати та за скільки днів буде готовий результат, оскільки ці графи залишались незаповненими.
Розробники київської веб-студії оцінили портал у його поточному вигляді (за умови, що всі недозаповнені сторінки — шаблонні) в 20-40 тисяч гривень, а при найгірших розкладах — до 60 тисяч гривень. Питання про кількість та якість переробок залишалось невирішеним між Мінеко та Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, якому міністерство замовило доробку.
Електронна карта МВС: красиво, але дорого
24 грудня 2011 року МВС підписало угоду на оновлення свого офіційного порталу на суму близько 370 тисяч гривень зі строком виконання до Нового року — рівно тиждень. Роботу виконали в установлений термін.
Портал отримав доступ до розшукових обліків, реєстр обліку і оприлюднення публічної інформації та «електронну карту інформаційних ресурсів органів та підрозділів внутрішніх справ України в мережі Інтернет» вартістю 142 тисячи гривень.
Карта України містить активні елементи: при наведенні на область випадає вікно з назвою, площею, кількістю населення й рівнем злочинності; при кліку переходиш на сайт регіонального управління МВС. Знизу розташований залінкований перелік областей в алфавітному порядку. На карті виокремлені лише Київ і Севастополь.
Опитані розробники сайтів оцінили цю карту в $170-240 (без комісії студії). Один з експертів зазначив, що програмування — це більше всередині, ніж ззовні, тому для повної оцінки варто було б подивитися на програмний код. Однак конкурсні торги МВС на «Вісник» не були опубліковані, тому техзавдання до карти залишилось невідомим.
Для порівняння: Міністерству аграрної політики за 150 тисяч гривень розробили новий сайт, який функціонує без проблем.
Таблиця замовлень державних установ на розробку сайтів та систем у 2012 році показує масштаб витрат. Найбільші суми отримали: Пенсійний фонд України (7 млн 264 тис гривень на модернізацію системи), Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації (5 млн 55 тис гривень), Міністерство екології та природних ресурсів (4 млн 842 тис гривень). Виконавцями найчастіше виступали ТОВ «НВП «Медирент», ТОВ «Софтлайн-ІТ» та інші IT-компанії.
Розслідування показує, що українські державні установи часто замовляють розробку сайтів без чіткого розуміння реальної вартості робіт, включаючи до техзавдань побічні послуги, які можуть бути необов'язковими. Вимога розробити власні системи управління контентом замість використання готових рішень, відсутність прозорості в конкурсних торгах та невиконання строків виконання робіт — це системні проблеми, які призводять до перевитрат державного бюджету.