З липня 2013 року в Україні запроваджується нова система реєстрації касових апаратів. Наказом Міністерства фінансів, узгодженим з Міністерством доходів і Національним банком України, близько 150 тисяч підприємців повинні замінити або модернізувати свої касові апарати. Йдеться про 280 тисяч пристроїв, які потребують встановлення спеціальних чипів для онлайн-передачі даних до податкової служби.
Економічні наслідки реформи
Реформа передбачає щомісячні платежі на суму близько 100 гривень за кожен апарат. При загальному обсязі ринку 28 мільйонів гривень на місяць, не менше 9 мільйонів гривень щомісячно отримуватимуть дві приватні структури, визначені Національним банком. Ці платежі розподіляються між компаніями, які забезпечують технічну підтримку системи, причому їхня частка становить не менше 30 гривень від кожних 100 гривень абонентської плати.
На поставці нового обладнання заробляють виробники касових апаратів. Регіональні податкові служби на своїх сайтах повідомляють, що підприємці можуть придбати нові апарати лише у трьох компаній: «Юнісистем», «ІКС-Техно» та ATLAS.
Дві компанії без тендеру
Національний банк України обрав дві приватні структури для збирання щомісячних платежів: акціонерне товариство «Українська національна розрахункова картка» («Укркарт») та товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерплат». Вибір здійснено без проведення конкурсів. Представники Міністерства доходів пояснили, що конкурси були б недоцільними, оскільки «ніяких привілеїв для окремих компаній не створюється». Національний банк у свою чергу зазначив, що обрані структури «задовольняють відповідні умови».
Щодо «Укркарт», реального власника встановити складно. Півроку тому структуру придбала інвестиційна компанія «Аваль-брок», але справжні бенефіціари угоди залишаються невідомими. Як зазначається в матеріалі, придбання кількох мільйонів гривень у надії на вибір головним фінансовим органом країни свідчить про виняткову обізнаність або дальнозорість покупця.
Щодо «Інтерплат», ситуація видається прозорішою, хоча обидва власники компанії залишаються туманними. Компанія зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю з двома засновниками: компанією з Британських Віргінських островів «Лічмер інвестментс Корп» та кіпрською «Ipli Holdings». За даними кіпрського реєстру власності, «Ipli Holdings» заснована іншими кіпріотами — «Sykon Holdings».
Зв'язки з впливовими структурами
Розслідування виявило цікаві корпоративні зв'язки. «Sykon Holdings» — та сама кіпрська компанія, яка породила «Інтерплат», — виявилася пов'язаною з групою компаній, яка раніше привертала увагу журналістів. Влітку 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Малиновський стеклозавод» зі статутним капіталом 6 мільйонів гривень виграло тендер на поставку пляшок на президентський ликеро-водочний завод у Житомирі.
Серед п'яти засновників «Малиновського стеклозаводу» були три кіпрські компанії: «Cipromax limited», «Tayvest limited», «Т.І.С. (Тренд Інвестмент Системс)», нідерландська «Clarensteijn b.v.» та українське товариство «Нові інвестиційні технології». Українське товариство також засноване компанією «Т.І.С.».
За даними розслідування «Слідство.інфо», «Т.І.С.» має бенефіціара — міністра агрополітики Миколу Присяжнюка, хоча номінально на його місці значиться угорський адвокат Петер Паллаг. Миколу Присяжнюка описують як давнього знайомого президента Віктора Януковича з Єнакієва, причому багато хто стверджує, що їхню дружбу скріплюють також родинні зв'язки.
Група засновників «Малиновського стеклозаводу» володіє численними бізнесами — від газових свердловин на Полтавщині до ликеро-водочних заводів. Один з власників «Малиновського стеклозаводу» — компанія «Tayvest limited» — має засновника-кіпріота «Sykon Holdings», тобто ту саму кіпрську фірму, яка породила «Інтерплат».
Контроль над даними
Реформа касових апаратів надає приватним структурам можливість отримувати в режимі онлайн дані про всю роздрібну торгівлю України. Матеріал зазначає, що така можливість має значну вартість, особливо в умовах, коли державний бюджет обмежений і влада шукає способи залучення коштів без проведення публічних тендерів.
Реформа була впроваджена без громадських слухань. На думку авторів матеріалу, така схема, коли держава змушує громадян передавати гроші приватним особам, традиційно викликає невдоволення в суспільстві, однак влада обирає цей варіант через брак бюджетних коштів та можливість розподілу «додаткових доходів» без конкурсних процедур.