Протягом дев'яти років Юрій Сидоренко, українець, який проживає в Швейцарії, зберігає вплив на державні закупівлі через консорціум ЄДАПС. Цей вплив приносить йому та його партнерам щорічні контракти, останній з яких оцінюється у 723 мільйони гривень.
Консорціум народився за кілька місяців до Майдану 2013 року. На той час мало хто очікував, що державно-приватне об'єднання з явним перекосом на користь приватного сектору вижде серед політичних потрясінь. Однак структура не лише вижила, а й зміцнила позиції. Серед десяти учасників консорціуму лише один – ДП «Центр персоналізації документів» – представляє державу. Решта дев'ять місць займають приватні компанії.
Зв'язки в консорціумі переплітаються складно. Юрій Сидоренко ніколи не заперечував, що швейцарська фірма «Trüb AG» знаходиться у сфері його інтересів. Його дочка Марія працює в компанії «Trustcor Sàrl». За даними швейцарського реєстру, в одному помешканні проживають Юрій, Марія та Олена Сидоренко, а також Олександр Васильєв, який очолює Раду директорів ЄДАПС. Васильєв задекларував країною походження Сент-Кітс і Невіс – офшорну юрисдикцію.
З дев'яти недержавних учасників консорціуму щонайменше п'ять перебувають у сфері впливу цих швейцарських українців. Крім того, до структури входять кіпрська компанія «Balladhill» та ТОВ «Фірма 3-Т», перереєстрована на невідомого дрібного міщанина з Черкас.
Найсуттєвіше те, що державний орган, утворюючи консорціум, залишився з одним голосом проти дев'яти. Словник визначає консорціум як тимчасове об'єднання для досягнення спільної мети. Яка саме мета прописана в документах ЄДАПС, залишається комерційною таємницею. Однак побічний ефект від об'єднання фіксується давно: щорічне полегшення державного бюджету на десятки мільйонів доларів.
Паспортна монополія
У січні 2013 року Державна міграційна служба закупила паспорти громадянина України для виїзду за кордон на 77 мільйонів гривень. Закупівля проведена «в одного учасника» – у ЄДАПС. У обґрунтуванні закупівлі зазначено, що ліцензія на виготовлення паспортів є у державних підприємств «Київська офсетна фабрика» та «Поліграфічний комбінат «Україна». Однак ці підприємства не мають можливості робити паспорти з полікарбонатними сторінками, про що МВС було інформовано листами від ДП.
При цьому «Поліграфічний комбінат «Україна» закупив закордонне обладнання на виготовлення паспортів як з полікарбонатною сторінкою, так і з електронним чіпом. За даними «Дзеркала тижня. Україна», на оновлення потужностей держкомбінату з бюджету виділено майже 1 мільярд гривень. Однак замовлення продовжують надходити до ЄДАПС.
Ключову роль у цій схемі відіграє патент. У 2012 році, коли парламент і Віктор Янукович приймали закон про паспорти з електронними чіпами, Юрій Сидоренко через компанію «Юс-дизайн» запатентував «промисловий зразок на обкладинку паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний носій інформації». Для державних чиновників патент – це найвища форма взаємовідносин держави і приватного бізнесу, у порівнянні з якою інтереси громадян не мають значення.
Нардеп Геннадій Москаль розрахував приблизні розміри переплати. Якби Україна закуповувала чисті бланки із захисною полікарбонатною плівкою за кордоном, один паспорт обходився б у 78,5 гривні, а не у 150. «На кожному закордонному паспорті з бюджету України крадеться 71,5 гривні. Враховуючи те, що в рік видається близько мільйона закордонних паспортів, сума втрат Державного бюджету складає 71 500 000 гривень», – повідомив Москаль.
Тендер з прихованим переможцем
У січні 2013 року МВС оголосило відкриті торги на друк паперових бланків на суму 27,91 мільйона гривень. На тендер подали заявки чотири фірми. Державна «Київська офсетна фабрика» та ТОВ «Український папір» пропонували виконати замовлення за 19,89 та 20,46 мільйона гривень відповідно. Однак МВС відхилило ці заявки, розігравши перемогу між ТОВ «Укрспецполіграфія» та ЄДАПС.
Перемогу отримала «Укрспецполіграфія», яка формально не входить в ЄДАПС. Однак є підстави вважати ці структури історично близькими. У 2006 році уряд через суд намагався позбавити концерн монополії на виготовлення паспортів. Тоді «Укрспецполіграфія» проходила співвідповідачем разом із «Арт-мастером» та Департаментом ресурсного забезпечення МВС.
З висновку адмінколегії Антимонопольного комітету, де державна фабрика оскаржувала дії МВС, стало відомо про технічні вимоги до паперових бланків. Мова йшла про бланки довідок-рахунків, свідоцтв про закінчення закладу з підготовки водіїв та інших документів. МВС вимагало, аби на цих бланках був захисний елемент у вигляді емблеми МВС, виготовлений за технологією мікрометалодруку.
Відхилені пропозиції мали намір виготовляти емблему голографічним способом за допомогою лазерного гравіювання. МВС вказало, що «основним призначенням мікрометалодруку є створення елементів захисту документів, що можуть бути миттєво візуально розпізнані», а голограми, мовляв, не розпізнаються.
ДП «Київська офсетна фабрика» у своїй скарзі зазначила, що «мікрометалодрук» є невідомою річчю. «Визначення поняття «мікрометалодрук» відсутнє в нормативній базі України», – вказали державні поліграфісти, відзначивши, що термін згадується лише в наказі МВС України від 5 липня 2011 року № 395 «Про затвердження технічних описів бланків документів суворої звітності, які видаються підрозділами МВС України» – але без визначення та опису.
Однак жодного враження на МВС та Антимонопольний комітет цей доказ не справив. Якщо міліція хоче отримати «мікрометалодрук», якщо це слово хоча б раз згадано у якомусь документі, то емблему мають зробити саме так. Те що виконавець не знає як – це не проблеми замовника. За свою забаганку МВС заплатило на 8 мільйонів гривень більше, і не зі своєї кишені, а з державного бюджету, і не державному підприємству, а приватній фірмі, яка загадковим чином ще до тендеру знала, що таке «мікрометалодрук».
Програмне забезпечення та оренда
У січні 2013 року Державна міграційна служба замовила ЄДАПС розробку програмного забезпечення для Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування на суму 12,64 мільйона гривень. Знову закупівля «в одного учасника». Держустанова посилалася на генеральний контракт між ЄДАПС і МВС від 2004 року. Уряд намагався оскаржити цей контракт у суді у 2006 році, однак без успіху.
Міграційна служба також вказала, що у ЄДАПС є аналогічні договори з Міністерством закордонних справ України від 4 липня 2011 року на розробку ДІС для запровадження за кордоном централізованого порядку оформлення паспортних документів, та з Державною авіаційною службою України від 8 лютого 2011 року на супроводження програмно-апаратного комплексу для централізованого оформлення посвідчення члена екіпажу.
У грудні 2012 року Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб орендував офіс у ЄДАПС на суму 118 тисяч гривень. Теж закупівля «в одного учасника». Вибір неконкурентної процедури пояснювався тим, що проводити відкриті торги та вивчати можливість оренди у інших структур – це займає час. Тому державні клерки мусять йти в прийми до ЄДАПС. Чому саме у нього – про це в обґрунтуванні закупівлі ані слова.
Водійські права та монопольні ціни
Міністерство внутрішніх справ замовило ЄДАПС виготовлення пластикових бланків водійських прав, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу та дозволів на носіння та зберігання зброї на суму 113,26 мільйона гривень. Знову закупівля «в одного учасника». Обґрунтовується тим, що на момент закупівлі тільки ЄДАПС мав ліцензію Мінфіну на виготовлення цих документів.
При цьому ЄДАПС значно підвищив ціни на цю продукцію. За словами уповноваженого із дерегуляції Михайла Бродського, у 2011 році вартість виготовлення ЄДАПС водійського посвідчення становила 120 гривень, водночас «вартість пластикової банківської картки, що має вищий ступінь захисту, ніж бланк посвідчення водія, становить від 8 до 26 гривень».
Рекордна закупівля
У 2012 році Янукович дозволив прийняти закон про біометричні дані. Першими цю новелу відчують водії. У «Віснику державних закупівель» було опубліковано оголошення МВС про намір укласти угоду з ЄДАПС на виготовлення 1,9 мільйона персоніфікованих бланків водійських прав та деяких інших документів на загальну суму 723,03 мільйона гривень.
Це стане рекордною закупівлею в історії ЄДАПС. До цього у «Віснику держзакупівель» з моменту його заснування у 2008 році було опубліковано дані про отримані консорціумом державні підряди на 1,42 мільярда гривень. Тепер з легкої руки Януковича цю суму відразу збільшують у півтора рази.
Якщо у когось виникнуть сумніви, що водійські права будуть коштувати менше 350 гривень за штуку, то дуже скоро це доведуть у ДАІ. Хоча ще минулого року міліція замовляла ЄДАПС звичайні права по 199 гривень за штуку.
Патент на водяний знак
У січні одна з структур Сидоренка зареєструвала новий патент – на водяний знак «Україна». Залишається дочекатись, коли Національний банк введе цей знак на купюри. Тоді жодна людина в Україні не зможе сказати, що його руки до ЄДАПС не торкались.