У більшості українських міст отримання ділянки в кілька гектарів у центральній частині вимагає дозволу міської влади. У Донецьку достатньо виявитися в судовому процесі, де місцеві судді готові переписати правила гри.
Історія ТОВ «Мегасервіс» демонструє, як земельні питання вирішуються в місті через судові рішення замість звичайних адміністративних процедур. Компанія отримала дві ділянки в центрі Донецька – одну площею 0,72 га та другу площею 6,6 га – без рішення сесії міськради.
Перша справа розпочалася в 2006 році, коли «Мегасервіс» виявив вільну ділянку на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Челюскінців у Ворошиловському районі. Компанія звернулася до земельної комісії міськради з проханням про оренду на 49 років для офісного будинку та автостоянки. Комісія схвалила прохання, і фірма отримала дозволи від всіх необхідних органів.
Проблема виникла на рівні сесії міськради, яка традиційно розпоряджається комунальною землею. Звернення «Мегасервісу» залишилось без відповіді. Компанія чекала до 2008 року, коли новий закон змусив продавати комунальні землі на аукціонах. Міськрада відповіла, що безоплатна передача більше неможлива. Ще чотири роки компанія перебувала в очікуванні, поки в 2012 році раптом активізувалась і подала позов до суду.
Рішення приймав Господарський суд Донецької області під керівництвом судді О.М. Сковородіної. Представники міськради на засідання не приходили, посилаючись на завантаженість іншими судовими процесами. Суд знайшов два аргументи на користь позивача. По-перше, закон про аукціони з'явився в 2008 році, а прохання надійшло в 2006-му, тому зворотна сила закону не застосовується. По-друге, суд сформулював рішення так, що міськрада не зобов'язана передавати землю в оренду, а лише підписати документи про оренду. Цитуючи судове рішення: «предметом позовних вимог є визнання за Товариством саме права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки».
Такий підхід дозволив обійти традиційну процедуру, коли сесія місцевої ради розпоряджається землею. Замість цього земля перейшла в приватні руки через судовий наказ, а сесія залишилась осторонь.
Абсолютно аналогічна схема застосована до другої, набагато цінніших ділянок. У 2004 році той же «Мегасервіс» звернув увагу на 6,6 га в Донецькому ботанічному саду, де планував побудувати спортивний комплекс площею 3000 квадратних метрів. Компанія отримала дозвіл, але міськрада знову не відповіла. Після зміни законодавства «Мегасервіс» подав позов. Справу розглядала та сама суддя О.М. Сковородіна в той самий день, що й першу справу. Районний та апеляційний суди вирішили на користь компанії з тим самим авангардним формулюванням. Міськрада знову не з'явилась на засідання. Рішення Вищого адмінсуду ще не опубліковане. Первісно компанія просила 8,6 га, але під час підготовки документів ділянка скоротилась до 6,6 га. Розташована вона в центрі Донецька, безпосередньо біля палацу Ріната Ахметова в ботанічному саду.
Донецька міськрада виявила таку впевненість у перемозі в суді, що дозволила «Мегасервісу» розробити проект землеустрою, не чекаючи апеляційного рішення.
Зв'язки компанії пояснюють таку лояльність влади. ТОВ «Мегасервіс» заснував у 2003 році Іван Шакуров, нинішній керівник фірми «Укрсервіс», яка належить Борису Колесникову. Брат Шакурова, Юрій, є віце-президентом хокейного клубу «Донбас», що також належить Колесникову. Іван Шакуров раніше з'являвся в контексті справи про універмаг «Білий лебідь», у якій Борис Колесников деякий час перебував у СІЗО.
Нинішній керівник «Мегасервісу» Денис Олексійович Мерещенко має однофамільця, який є директором мережі дитячих торгово-розважальних центрів «Пластилін». У Донецьку цей центр займає цілий поверх «Білого лебедя». Хокейний клуб «Донбас» називає «Пластилін» «одним з найвірніших друзів» клубу.
Таким чином, у Рената Ахметова з'явиться достойний сусід. Те, що міський бюджет міг би отримати значно більші кошти через проведення аукціону, залишається другорядним питанням. Судовий реєстр України поповнився ще одним прикладом того, як земельні питання вирішуються в Донецьку.