Українські залізниці готуються до однієї з найдорожчих закупівель в історії держави. Чотири регіональні залізниці оголосили тендери на придбання 455 електровозів через лізингову схему з семирічним терміном виплати. Загальна вартість проекту сягає 26 мільярдів гривень, або близько 3,3 мільярда доларів. На початку травня стане відомо, наскільки учасники тендерів впишуться у запланований кошторис.
Однак уже сьогодні очевидно: «Укрзалізниця» обрала один з найвитратніших способів оновлення локомотивного парку, який значною мірою вже перебуває на межі списання. За розрахунками, ціна за лізинг електровозів буде удвічі більшою від ціни виробника.
Порівняння з 2011 роком наочно демонструє масштаб переплати. Львівська залізниця планує лізингувати електровози 2ЕС10 виробництва ТОВ «Уральские локомотивы» (Росія) по 113 мільйонів гривень за штуку. Однак у 2011 році «Укрзалізниця» вже укладала угоду з цим виробником на постачання тих самих локомотивів по 60 мільйонів гривень за одиницю. Той контракт так і не було виконано через брак коштів.
Придніпровська залізниця планує лізингувати електровози ВЛ11М/6 виробництва АТ «Электровозостроитель» (Грузія) по 61 мільйону гривень. Два роки до цього «Укрзалізниця» домовлялась з тим же виробником про придбання цих локомотивів по 35 мільйонів гривень за штуку.
Одеська залізниця планує закупити 70 електровозів 2ЕС5к виробництва «Новочеркасского електровозбудівного заводу» (Росія) на суму 4,49 мільярда гривень, по 64 мільйони за одиницю. Донецька залізниця передбачає придбання 237 електровозів невказаної марки, ймовірно того ж виробника, на суму 10,55 мільярда гривень, по 45 мільйонів за штуку.
Лізинг як фінансовий інструмент передбачає вищі ставки через ризики, пов'язані з можливістю розірвання контракту до закінчення терміну. Однак у цьому випадку до лізингових платежів додається ще й маржа посередників – так звана сублізингова надбавка. Залізничники встановили вкрай лояльні кваліфікаційні вимоги до учасників тендерів, допускаючи навіть фізичних осіб-підприємців без документів про досвід виконання аналогічних угод. Це відкриває двері для «прокладок» – фіктивних компаній, які можуть виступити переможцями тендерів, а потім передати контракти справжнім виконавцям, залишивши собі частку прибутку.
Історія лізингових схем в Україні багата на прикрі приклади. До Євро-2012 аеропорт «Бориспіль» під керівництвом родича Бориса Колеснікова створив службу таксі «Sky Taxi», лобійовану тодішнім міністром інфраструктури. Для цього у «ОТП-лізинг» було придбано автомобілі «Hyundai Sonata» на суму 50 мільйонів гривень. Через лізингову схему ціна однієї машини для аеропорта склала 451 тисячу гривень – вдвічі дорожче, ніж у офіційного дилера Hyundai. Тариф «Sky Taxi» становив 6,50 гривні за кілометр, що також було вдвічі дорожче за позаміські таксі в Києві. Послуга так і не набула популярності, тому «Бориспіль» запровадив монополію на таксі, розігнавши конкурентів. Пасажири були змушені платити завищені тарифи без альтернативи.
Корені нинішньої проблеми сягають глибше. Україна потребує електровозів, але грошей на їх придбання немає. Станом на 2011 рік «Укрзалізниця» мала домовленості безпосередньо з російськими заводами на виробництво 460 локомотивів на суму 1,8 мільярда доларів. Однак взяти в кредит кілька десятків мільярдів гривень всередині України було неможливо – жоден вітчизняний банк не мав достатніх статутних капіталів для такої суми.
Залізничники звернулись до російського «Внешэкономбанку» за кредитом у розмірі 3,6 мільярда доларів. Кремлівський банк вів переговори, але грошей не давав. Результат – звернення до лізингу з його мега-«дельтою».
Це рішення пов'язане з історією приватизації «Луганськтепловозу». У 2007 році уряд Януковича продав завод на підставному аукціоні Фонду держмайна «Брянському машинобудівному заводу» з групи «Трансмашхолдінг», яку контролюють Іскандер Махмудов і державний концерн «Российские железные дороги». Тимошенко не змінила цю ситуацію. У 2010 році, коли Янукович повернув монополію на владу, власність «Луганськтепловозу» було остаточно закріплено в руках росіян.
После цього росіяни і «Укрзалізниця» почали розробляти плани модернізації локомотивного парку. Росіяни обіцяли включити луганський завод на повну потужність. Дійшло навіть до попередніх угод. Однак коли Янукович змінив геополітичний курс, росіяни повідомили, що замовлення на виготовлення електровозів будуть переведені на один з російських заводів «Трансмашхолдінгу». Офіційна причина – завантаженість потужностей «Луганськтепловозу». Насправді це призвело до масових скорочень робітників луганського заводу.
Російські лізингодавці почувають себе комфортно у схемах з донецькими партнерами. Ревізія ГоловКРУ 2008 року (уряд Тимошенко) виявила лізингові оборудки попередніх років (уряд Януковича) у ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування».
Упродовж 2007–2008 років підприємство реалізувало ЗАТ «Фінансово-промисловий Альянс» п'ять електровозів типу ДЕ-1 на суму 107,7 мільйона гривень. Три з них передано через ПП «ВТБ Лізинг Україна» у лізинг ДП «Донецька залізниця», два – ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 115,3 мільйона гривень. Це на 7,6 мільйона гривень більше за вартість придбання. Усі права власності на електровози на період лізингу належали ПП «ВТВ Лізинг Україна».
ЗАТ «Фінансово-промисловий Альянс» (м. Донецьк) у вересні 2007 року безоплатно прокредитовано коштами ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на суму 248,8 мільйона гривень на сім місяців.
У результаті запровадження цієї схеми державні підприємства понесли додаткові витрати на придбання електровозів загалом на 23,2 мільйона гривень, а виробниче підприємство втратило доходів на цю саму суму. Крім того, «Укрзалізниця» додатково повинна була сплатити за весь період дії контрактів лізингові платежі на користь ПП «ВТБ Лізинг Україна» у сумі 203,9 мільйона гривень.
Ревізори ГоловКРУ у 2008 році мали сміливість стверджувати про «злагоджену організацію лізингової оборудки та розгалуженої системи привласнення державних коштів, яка, очевидно, координується з одного центру». Питання в тому, чи прийде час, коли вони будуть так само сміливо розповідати про нинішні лізингові схеми.