Протягом 2011–2012 років законодавство про державні закупівлі зазнало 17 змін та доповнень. Рахункова палата України в своєму звіті охарактеризувала ці зміни як такі, що «суттєво викривили принципи конкуренції, ефективності використання коштів та прозорості процедур закупівель».
Зміни до закону послідовно розширювали винятки з конкурентних процедур. Якщо раніше закон передбачав лише п'ять випадків, коли закупівлі можна було проводити без тендеру, то після змін їх стало тридцять два. Ще більш суттєвим було розширення підстав для закупівель у одного учасника: з чотирьох випадків у першій редакції закону до дев'яти станом на 10 липня 2012 року.
За міжнародними стандартами існує лише одна законна підстава для такої процедури — відсутність конкуренції. Рахункова палата вказала, що розширення цих винятків «зводить нанівець принцип прозорості і конкурентності закупівель».
Особливо проблемним став Закон України №5044-6VI, який повністю вивів державні, казенні, комунальні та господарські товариства з-під дії законодавства про державні закупівлі. За оцінкою контролерів, це «створює реальні передумови для неефективного управління державними коштами, обмеження конкуренції, безконтрольності та ризики для корупційних проявів». Крім того, граничні розміри щодо незастосування тендерних процедур розширено в рази.
Рахункова палата прямо вказала на лобістський характер змін до законодавства, підтвердивши це низкою прикладів.
Практичні наслідки змін виявилися негативними. У 2012 році найбільша частка вартості укладених договорів припала на контракти, укладені за результатами закупівель у одного учасника. Це був перший такий випадок за весь період існування закону про державні закупівлі. У першому півріччі 2012 року застосування неконкурентної процедури зросло у п'ять разів порівняно з попереднім роком.
Особливо критичною була ситуація з закупівлями, пов'язаними з чемпіонатом Євро 2012. Величезний сегмент економіки, задіяний у підготовці та проведенні турніру, був законодавчо вилучений із прозорого конкурентного середовища. Процедури визначення вартості робіт, цін на товари та вибору учасників закупівель були фактично безконтрольними, що, за висновком Рахункової палати, «породжує зловживання державними коштами, їх незаконне та неефективне використання».
Перевіркою встановлено, що останній протокол засідання Комісії з погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника датований 24 липня 2012 року, тобто після закінчення чемпіонату. По жодній погодженій Агентством процедурі не було надано вмотивованого обґрунтування.
Агентство без належних обґрунтувань видало 304 погодження щодо можливості застосування закупівлі в одного учасника за рахунок державних коштів на загальну суму 18 855,0 мільйонів гривень і 590 000 євро.
Міністерство економічного розвитку запровадило практику, за якою будь-який замовник міг звернутися до нього для отримання висновку про можливість застосування неконкурентної процедури. Позитивні висновки міністерства фактично гарантували правомірність проведення таких процедур. Водночас Мінекономрозвитку застосовував неоднаковий підхід до матеріалів моніторингу: майже половина матеріалів, у яких виявлені порушення законодавства, до правоохоронних органів не передавалися, хоча підстави для цього були.
Рахункова палата рекомендувала притягнути до відповідальності керівників головних розпорядників коштів Державного бюджету України у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель. Вона також запропонувала розробити та подати до Верховної Ради законопроект, спрямований на приведення закону у відповідність з міжнародними стандартами, мінімізацію корупційних ризиків та умов, що породжують відсутність конкуренції.
Ці рекомендації почали втілювати в життя ще до офіційної публікації звіту. У лютому 2012 року лідери опозиції зареєстрували законопроект №2207 «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств)». Законопроект передбачав обов'язок державних підприємств публікувати інформацію про свої закупівлі. За даними 2011 року, обсяг закупівель державних підприємств становив 250 мільярдів гривень, що складало дві третини всього обсягу державних закупівель.
Центр Протидії Корупції та журналісти «Наших Грошей» звернули увагу на те, що звіт Рахункової палати залишився без гідної уваги правоохоронних органів. Вони запланували розбити звіт на менші частини та відіслати його депутатськими зверненнями до Генеральної прокуратури України з вимогою досудового слідства по найцікавіших фактах.