Міністр енергетики і вуглепрому Едуард Ставицький кілька днів тому оголосив про план зменшити залізничні тарифи на перевезення вугілля. За його словами, це мало допомогти як державним, так і приватним вугільним підприємствам експортувати вугілля. На перший погляд, держава піклується про експортний потенціал України. Однак варто розглянути, кому насправді вигідна ця ініціатива.
Едуард Ставицький раніше допомагав Віктору Януковичу в питанні землі «Межигір'я». Тому його нинішні наміри потребують уважного аналізу.
Проблеми державного оператора
У вугільній галузі України справді складна ситуація. Державні шахти не можуть продати вугілля, склади переповнені. Раніше Міненергоугілля навіть розробило законопроект, який обмежував би металургів в імпорті вугілля, змушуючи їх купувати українське. Ахметов навіть погодився, і ціна вийшла вдвічі нижчою за імпортну.
Державне підприємство «Вугілля України» створене як єдиний оператор вугільного ринку. Державні шахти мають здавати вугілля йому, а він перепродує його далі, переважно державним теплогенеруючим компаніям «Донбасенерго» та «Центренерго». Однак цієї весни у «Вугілля України» загострились фінансові проблеми.
У квітні «Ощадбанк» подав позов про стягнення 119 млн грн. Справа поки що в розгляді. Більш серйозна проблема виникла з «Донецькою залізницею». Суд розглядав позов про стягнення боргу у розмірі 621 млн грн. з 2010 року. Залізничникам вдалось стягнути лише половину. У березні 2013 року вони подали новий позов про стягнення 320 млн грн. і зажадали арешту всіх рахунків державного оператора. Господарський суд Києва задовольнив цю вимогу.
За даними видання «Коментарі», арешт мав наслідки: «Вугілля України» майже припинило закупівлі палива у державних шахтарів. За таких обставин питання про те, чи може держоператор експортувати вугілля з транспортними знижками, видається малоактуальним. Навіть якщо фінансово-судові проблеми розв'яжуться, немає гарантій, що він буде експортувати саме державне вугілля.
Збагачувальна фабрика президентського сина
«Вугілля України» формально постачає на теплоелектростанції державне вугілля. Однак береться воно зі збагачувальної фабрики Олександра Януковича.
Президентський син проявився й у іншому. Ставицький говорив про можливість експортувати вугілля як державним, так і недержавним підприємствам. Серед недержавних власників вугілля є компанія, чиї експортні обсяги можуть вразити Міненергоугілля. Це «МАКО-трейдінг» Олександра Януковича.
За повідомленням самої компанії, вона планує цього року продати за кордон 1 млн тонн вугілля. Для порівняння: загальний експорт вугілля з України у 2012 році становив 6,5 млн тонн. Таким чином, фірма, яка офіційно належить Олександру Януковичу, планує займати 15% всього експорту вугілля з України.
Будь-які знижки, надані «Укрзалізницею», — це втрати державного сектору. Це означає, що залізниця знову заявить про свою збитковість і необхідність підняти тарифи на інші види перевезень. Таким чином, ціни для пасажирів та вантажоперевізників, не причетних до вугілля, можуть зрости.
Експорт без пільг
Ставицький говорив про необхідність дати можливість експортувати вугілля, нібито зараз у українських компаній такої можливості немає. Однак факти свідчать про інше.
За повідомленням джерела на митниці, «МАКО-трейдінг» у січні-квітні 2013 року експортував 0,48 млн тонн вугілля. За чотири місяці компанія виконала власний план по експорту за півроку без жодних транспортних пільг. Якщо Янукович планує вийти на 1 млн тонн за рік, то очевидно, що експорт у президентського сина вже налагоджений. Тарифні знижки — це не спусковий гачок для відкриття експорту, а додатковий прибуток до вже прибуткового бізнесу.
До речі, «МАКО-трейдінг» не лише експортує, а й виступає гарантом по експортних контрактах ПАТ «ГЗФ «Червона Зірка». За перші чотири місяці 2013 року було гарантовано експорт 6 тис тонн вугілля до Чехії та Польщі. Також не можна виключати, що угрупування Януковича експортує вугілля й через інші компанії, чию причетність до президентського сина довести поки що не вдалось.
Швейцарська схема
«МАКО-трейдінг» вивозить вугілля з України за цінами від 539 до 1 255 грн./т залежно від марки. При цьому 91% всього вугілля українське «МАКО-трейдінг» продає швейцарському «MAKO Trading».
Іноземні контрагенти «МАКО-трейдінг» у січні-квітні 2013 року отримали таке вугілля: «MAKO Trading S.A.» (Женева, Швейцарія) — 444 863 тонни; «Energy coal s.p.a.» (Генуя, Італія) — 13 551 тонна; «Solvay Sodi j.s.co» (Девня, Болгарія) — 11 896 тонн; «Nasicecement d.d.» (Нашите, Хорватія) — 7 046 тонн; «Carbol, Lda» (Лісабон, Португалія) — 3 953 тонни; «Тринецкие железарны, а.с.» (Тринец Старе Место, Чехія) — 2 332 тонни; «ММ Техника Марек Матияшчик» (Ченстохова, Польща) — 1 796 тонн; «Zaklady Wapiennicze Lhoist S.A.» (Тарно Опольскі, Польща) — 1 232 тонни; «Perfekt Ltd» (Варна, Болгарія) — 345 тонн.
Якщо швейцарський підрозділ Януковича продасть вугілля дорожче, ніж купив в Україні, вся отримана маржа залишиться в Швейцарії. Від прибутку «MAKO Trading» державному бюджету України не перепаде жодної копійки. Від пільг «Укрзалізниці» — й поготів.
Цінова різниця
Ціни, за якими «МАКО-трейдінг» експортує вугілля, значно нижчі від тих, що платять державні установи на внутрішньому ринку. Наприклад, «МАКО» експортує пісне вугілля марки «Т» по 564 грн./т. Водночас відділ освіти Коростенської райдержадміністрації Житомирської області придбав вугілля подібної марки «ТМ» по 1 495 грн./т.
Кодимська центральна районна лікарня Одеської області купила антрацит АМ по 1 876 грн./т. Янукович продає антрацит закордон по 804–837 грн./т. Відділ освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області купив вугілля марки «АКО» по 1 940 грн./т. У Януковича ціна на цю марку — 955–1 255 грн./т.
Якість вугілля не може пояснювати такі цінові різниці. Неякісне вугілля неможливо продавати за кордоном у таких обсягах. Судячи з розкоші, у якій живе президентська сім'я, українське вугілля має традицію перетворюватись на значні прибутки.
Найдорожче вугілля для державних установ у 2013 році (за даними «Вісника держзакупівель'): ДГ по 1 992 грн./т (КУ «Кодимська центральна районна лікарня» Одеської області); АКО по 1 940 грн./т (Відділ освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області); АМ по 1 875 грн./т (КУ «Кодимська центральна районна лікарня» Одеської області); АОМ (13–50) з 10 в 5 по 1 870 грн./т (Відділ освіти Піщанської райдержадміністрації Вінницької області); АМ (13,25) з 15,4 в 8 по 1 850 грн./т (Територіальне управління ДСА України в Вінницькій області); АМ по 1 840 грн./т (Відділ освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області); АО (25–50) з 8,5 в 5,5 по 1 800 грн./т (Піщанська центральна районна лікарня Вінницької області); АМ (13–25) з 15,5 в 8 по 1 800 грн./т (Піщанська центральна районна лікарня Вінницької області); АМ (13–25) з 13,4 в 8 по 1 795 грн./т (Відділ освіти Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області); АМ (13–25) по 1 770 грн./т (Каховська районна комунальна установа «Районний центр по обслуговуванню закладів освіти» Херсонської області).
Матеріал підготовлений Юрієм Ніколовим та Лесею Іванової.