Олександр Якименко, голова СБУ, звернувся до прем'єр-міністра Миколи Азарова з листом №149 від 11 квітня 2013 року, у якому запропонував криміналізувати сферу державних закупівель. За оцінкою Служби безпеки України, корупційні схеми при проведенні держзакупівель щорічно завдають збитків у розмірі 35–52,5 мільярда гривень, що становить 10–15% видаткової частини державного бюджету. За даними СБУ, від 50 до 75% бюджетних асигнувань під час процедури держзакупівель освоюється з численними порушеннями.
Проблеми у системі закупівель
СБУ виділила три основні проблемні аспекти. По-перше, чинне законодавство містить норми, які сприяють корупційним проявам. Служба безпеки назвала звільнення значної частини держпідприємств від обов'язкового використання процедур закупівель при придбанні товарів, робіт і послуг. Таке звільнення поширюється лише на закупівлі за бюджетні кошти, однак у липні 2012 року голосами Партії регіонів, КПУ і фракції Народної партії Володимира Литвина було розширено перелік держпідприємств, звільнених від цього обов'язку. Закон підписав президент Віктор Янукович, незважаючи на заперечення представників Європейської комісії, громадських організацій та українських медіа.
Це рішення вивело з-під контролю закупівлі таких компаній як «Київміськбуд» та залізничні держпідприємства. Вугільна галузь у 2012 році розтендерила 28 мільярдів гривень, однак публікує дані лише про тендери за бюджетні кошти, яких за перше півріччя 2013 року було близько одного мільярда. Крім того, з реєстрів зникли дані про закупівлі облгазів, «Електроважмашу», Одеського припортового заводу, «Турбоатому» та інших промислових підприємств державного сектору.
Другою проблемою СБУ назвала введення Держказначейством додаткових процедур для отримання коштів з держбюджету. З вересня 2012 року запроваджено обов'язкове узгодження платежів зі спецфонду держбюджету регіональними представництвами Міністерства фінансів. Як наслідок, за відсутності погодження не було здійснено оплату вже виконаних договорів, які були перенесені як кредиторська заборгованість на 2013 рік.
Третьою проблемою є перерахування бюджетних коштів наприкінці року, унаслідок чого замовники не можуть їх ефективно освоїти, а якість та прозорість проведення держзакупівель істотно знижується.
Пропозиції та реакція органів влади
Для усунення передумов зловживань СБУ запропонувала зобов'язати держпідприємства оприлюднити результати держзакупівель за власні кошти на державному веб-порталі https://tender.me.gov.ua. Крім того, Служба безпеки рекомендувала під час оцінки замовником пропозицій конкурсних торгів обов'язково перевіряти в учасників наявність власних виробничих потужностей, матеріально-технічної бази та кваліфікованих кадрів.
Згідно з дорученням прем'єра Азарова, АМКУ, МВС, Мінфін і Мінекономрозвитку України надали оцінку пропозицій СБУ. Перший заступник голови АМКУ Р. Кузьмін заявив, що Комітет не заперечує проти внесення змін до закону щодо обов'язків замовників публікувати результати закупівель на веб-порталі. АМКУ запропонував МЕРТ провести публічні заходи за участю всіх зацікавлених сторін.
МВС у особі першого заступника міністра В. Дубовика погодилося «в цілому» з пропозиціями СБУ і запропонувало визначитися з їхнім термінологічним, редакційним і нормотворчим втіленням. Мінфін підтримав пропозиції СБУ і висловив готовність взяти участь у роботі над законопроектами. Перший заступник голови МЕРТ Анатолій Максюта зазначив, що пропозиція СБУ міститься в законопроекті №2207, зареєстрованому у Верховній Раді в лютому 2013 року опозиційними народними депутатами від фракцій «Батьківщини», «УДАРу» і «Свободи». Мінекономрозвитку підтримало цей законопроект з урахуванням редакційних правок.
16 квітня 2013 року профільний Комітет з питань економічної політики схвалив документ для розгляду парламентом. Законопроект був внесений до порядку денного Верховної Ради на 22 травня, але його розгляд у цей день так і не відбувся.
Міжнародна критика та історія змін
Європейська комісія висловила стурбованість щодо прозорості держзакупівель в Україні. У своїх рекомендаціях Єврокомісія порадила «зупинити і розгорнути в іншому напрямку регрес, який мав місце у 2012 році у сфері державних закупівель та бюджетної прозорості».
Рахункова палата України підрахувала, що за останні два роки базовий «Закон про державні закупівлі» було змінено 17 разів, що значно спотворило принципи конкуренції та прозорості.
Аргументи противників прозорості
Прихильники тінізації закупівель держпідприємств висували три основні аргументи. В'ячеслав Биковець, в.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств, стверджував, що якщо підприємство витрачає власні гроші, то це не стосується громадськості, оскільки конкуренти отримають можливість відслідковувати витрати.
Сергій Прохоров, перший заступник голови Українського союзу промисловців і підприємців, наводив аргумент виробничої необхідності: на його думку, бізнес не повинен звітувати про деталі закупівель, оскільки закордонні компанії зможуть визначити технологічний цикл підприємства, що становить загрозу національній безпеці. Крім того, Прохоров вважав, що повне оприлюднення даних про закупівлі є проявом недовіри до керівництва держкомпаній.
Однак редакція «Наших Грошей» заперечила ці аргументи. Видання зазначило, що якщо держпідприємства купують товари за завищеними цінами, вони потім вимагають дотацій з державного бюджету, що позначається на фінансуванні освіти та охорони здоров'я. Редакція також нагадала, що до середини 2012 року всі могли переглядати дані про закупівлі протягом багатьох років, однак не було зафіксовано випадків крадіжки технологій через витік інформації. Щодо довіри до керівництва держкомпаній редакція навела приклад директора «Дарницького вагоноремонтного заводу» Сергія Соніна, який до призначення у 2011 році працював у структурах Ахметова, а після його призначення завод почав роздавати мільярди фірмам Януковича-Пригодського. На думку видання, суспільство має право перевіряти, а не беззастережно довіряти керівництву державних підприємств.