Реформа охорони здоров'я, розпочата за президентства Віктора Януковича, передбачала закриття лікарень у невеликих населених пунктах і придбання автомобілів швидкої допомоги для оперативної доставки пацієнтів з районних центрів. Однак замість символу реформ закупівля 216 машин типу В та 70 реанімобілів типу С обернулась на скандал, який розкрив механізми розподілу державних коштів у медичній сфері.
У серпні 2011 року Міністерство охорони здоров'я під керівництвом Олександра Аніщенка оголосило тендери на придбання цих автомобілів. За даними судових документів, у листопаді того ж року контракти отримали дві компанії: ТОВ «Крас» на суму 140 млн грн (650 тис грн за одну машину Peugeot Boxer) та ТОВ «Горал» на 59,5 млн грн (850 тис грн за один реанімобіль на базі Ford Transit).
Процес тендеру виявив конфлікти інтересів у державній медицині. Власник «Львівського автобусного заводу» Ігор Чуркін, який перебував під патронатом віце-прем'єра Бориса Колеснікова, розраховував на спільне виробництво швидких з компанією «Renault» на потужностях ЛАЗу. Коли його компанія не змогла відповідати вимогам МОЗ, вона оскаржила майбутню закупівлю в Антимонопольному комітеті України. У жовтні 2011 року АМКУ вирішив, що МОЗ дискримінував учасника, однак це рішення не вплинуло на результати тендеру. Тендерний комітет МОЗ відхилив з формальних причин дорожчі заявки українського заводу «Пожспецмаш» і польського АМЗ-Кутно, залишивши конкурентне поле лише для «Красу» та «Горалу».
Знаменно, що обидві переможні компанії ще у вересні 2011 року, до оголошення результатів тендеру, уклали контракти на постачання машин. «Горал» замовив реанімобілі турецькому заводу «Hitas Ortopedi Ilkyardim ve Saglik Urunleri Turizm Tekstil Insaat San. Ve Tic. Ltd. Sti», а «Крас» – українському імпортеру «ВіДі Конкорд». Це свідчило про те, що результати тендеру були визначені заздалегідь.
У грудні 2011 року МОЗ здійснив передплату у повному розмірі: 140 млн грн «Красу» та 59,5 млн грн «Горалу». Однак вже 27 грудня турецький завод, який мав комплектувати реанімобілі, зупинив виробництво через повінь у Таїланді, яка почалась влітку і у листопаді затопила виробництво. Туркам були необхідні електронні пристрої виключно з Таїланду. Аналогічні проблеми накрили й «Крас» – якісь форс-мажорні обставини зірвали поставки від «ВіДі». Судові документи не розшифровують деталей цих обставин.
У середині лютого 2012 року МОЗ очолила Раїса Богатирьова, яка раніше займала цю посаду у 1999 році. Вона змінила Олександра Аніщенка, вихідця з кола донецьких лікарів. Аніщенко був близький до народного депутата від Партії регіонів Тетяни Бахтєєвої, яка входила до Колегії МОЗ, очолювала комітет Верховної Ради з охорони здоров'я та була директором «Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання». За два роки це об'єднання витратило на ремонтні роботи понад 56 млн грн. Колись Бахтєєва і Богатирьова були близькі, однак останніми роками їх розділили конкуруючі табори фармацевтів – одну пов'язували з російськими, другу з так би мовити «литовсько»-індійськими інтересами.
МОЗ мав отримати автомобілі наприкінці березня 2012 року, але фактично отримав їх лише у травні, до того ж не всі та недоукомплектовані. «Горал» привіз лише вісім з оплачених 70 реанімобілів без люків у стелі медичного салону, балонів з закисом азоту та з непідходящими пристроями для фіксації нош. «Крас» також зірвав строки, хоча претензії стосувались лише пристрою для фіксації нош.
Держпідприємство «Політехмед» МОЗ накатало рекламації про некомплект та зрив термінів. Постачальники спробували примусити державне підприємство до миру судовими позовами з вимогою прийняти машини. Однак Богатирьова, яка не хотіла відповідати за чужі оборудки, у червні подала судові позови на постачальників, звинувативши їх у зриві термінів.
Поворотним моментом стало повідомлення програми «Гроші» телеканалу «1+1» від 11 липня 2012 року про те, що обіцяні швидкі мирно стоять у дворі одного зі столичних автосалонів. Через тиждень госпсуд Києва впаяв «Красу» штрафи та пені на 27 млн грн, «Горалу» – на 12 млн грн, що складало близько 20% від суми вже проплачених контрактів.
«Крас» подав довідку Центру судових експертиз «Альтернатива» (належить юристам фірми «Грищенко і партнери»), у якій стверджувалось, що пристрої для фіксації нош цілком нормальні. Однак апеляційний суд 11 червня 2013 року закрив справу, присудивши штрафні санкції у повному розмірі.
«Горал» обрав іншу стратегію. У 2013 році фірма попросила суд призначити товарознавчу експертизу на предмет відповідності машин вимогам МОЗ, а апеляційну справу призупинити. Суд пішов назустріч, і у квітні справу зупинили. Однак у липні «Горал» оголосив самоліквідацію, приймаючи вимоги кредиторів до 28 липня. Якщо судова експертиза не буде проведена і суд не винесе вироку до цієї дати, МОЗ може остаточно розпрощатись зі своїми штрафними мільйонами.
Засновником ТОВ «Горал» є Ірина Савоста, яка також відома як директор «Дитячого благодійного фонду. Україна» Германа Фісталя – сина лікаря Еміля Фісталя, керівника Донецького опікового центру. Еміля Яковича пов'язують давні дружні стосунки з Тетяною Бахтєєвою.
Основними засновниками ТОВ «Крас» є Федір Саворовський та його син Віталій. Обидва балотувались до Голосіївської райради в Києві за списком БЮТ у 2010 році. Батько з 1994 року очолює держпідприємство «Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом» Інституту фізики напівпровідників НАНУ та фірму «Крас». Саворовські також є засновниками ТОВ «Науково-виробнича компанія Крас» та ТОВ «Автоспецпром», у якій їхнім партнером є Володимир Фісталь, ще один син донецького лікаря.
Тимчасова комісія Верховної Ради була створена, однак парламентарі вирішили розслідувати іншу історію – закупівлі вакцин у фірми «Фармстандарт-Біолік», акціонером якої донедавна був син міністра Олександр Богатирьов (37 млн грн за 2012 рік). Розслідування почалось після заяви народного депутата від БЮТ Андрія Сенченка. З 11 членів комісії шестеро є однопартійцями Бахтєєвої, ще троє – Саворовських.
Значну роль у розподілі державних коштів відіграв заступник міністра охорони здоров'я Роман Богачов. Він очолив тендерний комітет МОЗ у 2012 році, однак потрапив до структури міністерства набагато раніше, ставши радником міністра Аніщенка. Паралельно була створена головна тендерна прокладка МОЗ – на державний «Індар», очолюваний другом Богачова, потекли сотні мільйонів, які без затримок шурують в офшори.
З 2011 року, коли в МОЗі з'явився Богачов, «Горал» отримав підряди на 85 млн грн. Остання перемога датована грудням 2012 року. Однак формальна власниця «Горалу» Ірина Савоста є також засновницею ТОВ «Мед-інвест», яке за цей період тендернуло 330 млн грн. «Мед-інвест» почав вигравати тендери у кінці 2011 року, коли «Горал» почав згортати свою тендерну діяльність.
Аналогічна схема спостерігається з ТОВ «Крас», яка з 2011 року натендерила 504 млн грн. Останній підряд датовано серединою 2012 року. Зі згасанням «Красу» з'явилось ТОВ «Ілатанмед», зареєстроване на Ольгу Писану, яка працює бухгалтером держпідприємства Саворовського та фірми «Крас». «Ілатанмед» натендерив 298 млн грн.
Загалом ці чотири фірми за часів Богачова з 2011 року отримали державні підряди на 1,22 млрд грн. Процес освоєння коштів не припинявся ні на секунду, навіть коли МОЗ у суді доводило ненадійність цих фірм. За даними редакції, у Криму на невеликій партії швидких медики переплатили 640 тис грн, а у Волині, купуючи дві машини, заплатили 2,55 млн грн, хоча їм пропонували на 700 тис дешевше.