Державні закупівлі підручників за останні роки стали джерелом надзвичайно прибуткових контрактів для невеликого кола видавничих структур. За даними «Вісника держзакупівель», з 2010 року Міністерство освіти витратило на придбання підручників 508 млн грн. Половину цієї суми отримали лише дві компанії: ТОВ «Видавничий дім «Освіта» (102,98 млн грн) та ТОВ «Видавництво «Генеза» (139,73 млн грн).
Недавно Міносвіти через Інститут інноваційних технологій і змісту освіти замовило друк підручників на 85,93 млн грн. Серед цього замовлення найдорожчими виявилися видання для третіх класів шкіл з польською мовою: «Літературне читання» коштувало 607 грн за екземпляр, а «Українська мова» – 571 грн за екземпляр. За даними «Вісника держзакупівель», ці книжки увійшли до переліку найдорожчих підручників України за 2011–2013 роки. До цього переліку редакція внесла всі видання, ціна яких перевищувала 300 грн за екземпляр.
Міністерство обґрунтовує високі ціни тим, що закуповує лише переможців Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників. Після перемоги в конкурсі автори укладають угоди з видавництвами, а потім міністерство укладає контракти з цими видавцями. На цьому етапі формується ціна підручника. Однак міністерство не проводить відкритих торгів – замість цього використовує неконкурентну процедуру «закупівлі в одного учасника». Видавці мають авторські права на переможні рукописи, що дає їм монополію на друк, і тому ціна визначається в результаті непублічних переговорів між міністерством та видавцем.
Міносвіти пояснює, що вартість підручника включає технологічний процес виготовлення, який складається з витрат на папір, картон, плівку, поліграфічні послуги, редакційні та видавничі витрати, включаючи авторські гонорари, розроблення оригінал-макетів, художні та редакційні роботи. Однак міністерство не розкриває розмір цих гонорарів та інших складових вартості.
Для порівняння варто розглянути ціни на подібні видання в інших замовників. Київський національний музей російського мистецтва замовив друк видання «Врубель і Київ» (430 сторінок матового паперу, суперобкладинка, тверда обкладинка з золотим тисненням, індивідуальна вакуумна упаковка) накладом 1 тис екземплярів по 150 грн за штуку. Видавництво «Наукова думка» НАН України замовило приватній фірмі «Віпол» виготовлення кількох видань накладом по 300 екземплярів із середньою вартістю 32 грн за екземпляр. Міністерство освіти АР Крим замовило підручники накладом по 1 тис екземплярів при середній ціні 45 грн за штуку.
Підручники Міносвіти з накладом близько тисячі екземплярів коштують у районі 120–140 грн за екземпляр, тоді як найдорожчі видання з накладом кількасот екземплярів досягають 1604 грн за екземпляр. Міносвіти заявляло, що вдалося зменшити вартість малотиражних підручників порівняно з попередніми роками, наводячи приклад: у 2013 році найдорожчий підручник мовами національних меншин коштував 365,64 грн, тоді як у 2009 році такий підручник з біології коштував 870,50 грн. Однак ці твердження суперечать фактичним даним. У березні 2013 року, коли міносвіти випустило цей прес-реліз, редакція вже повідомила про закупівлю підручників по 607 та 571 грн. Крім того, за даними редакції за 2011–2013 роки, найдорожчі підручники Табачника коштували 1604 грн за екземпляр, що значно перевищує цифри з 2009 року.
Зв'язки між ключовими посадовцями та видавництвами викликають питання щодо конфлікту інтересів. Директором Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, через який Міносвіти проводить закупівлі підручників, є Олександр Удод, який раніше працював головним редактором видавництва «Ґенеза». Директор ТОВ «Видавничий дім «Освіта» Тамара Ткаченко раніше очолювала державні видавничі підприємства «Укрвидавполіграфія» та Державне спеціалізоване видавництво «Освіта». Олена Жук, яка раніше очолювала державну «Освіту», нині є уповноваженою особою ТОВ «ВД «Освіта». Приватна фірма «Освіта» отримала підряди Міносвіти на 103 млн грн, тоді як державна установа, з якої вийшли її керівники, отримала лише 31 млн грн.
Тамара Федотюк, на яку зареєстровано ТОВ «ВД «Освіта», є однією з засновниць фірми «Ріелтістар». Її партнерами в цій фірмі виступають Віталій Герасименко та Тетяна Старчевич, яка відома як директор Об'єднання по торгівлі та постачанню Міністерства освіти та науки. Федотюк у 2008 році очолювала партію «Жінки України», а на виборах 2012 року була довіреною особою кандидата в нардепи Наталі Швачки, колишньої вчительки, яка у 2011–2012 роках очолювала Головне управління Держкомзему в м. Києві.
Рахункова палата України у своєму звіті за 2010–2011 роки виявила схему, за якою видавництва, яким Міносвіти замовляло видання підручників, потім замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ «Побутелектротехніка» Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних типографіях, залишаючи собі 60–85% від загальної суми виділених міністерством коштів. Однак після того, як Рахункова палата на початку 2012 року повідомила про свої знахідки, жоден інший правоохоронний чи контролюючий орган не розпочав розслідування щодо цих практик.