У вересні 2013 року «Укрпошта» уклала контракт на послуги хмарного сервісу вартістю 7,95 млн грн. Річна вартість послуг становила близько двох мільйонів доларів. Замовник розмістив свої віртуальні сервіси на серверах обраного постачальника і планував користуватися послугами до кінця 2013 року, але не менше півроку.
Процедура закупівлі розпочалась навесні як піврічний тендер, однак через затримки завершилась пізніше. Переможцем став консорціум, пов'язаний з дата-центром «Парковий», розташованим у будівлі на Парковій алеї поряд з Верховною Радою. На даху цієї споруди знаходиться вертолітний майданчик, який планували для президента Віктора Януковича.
Постачальником послуг виступила фірма «Анте Медіам», основним власником якої є компанія «Амадеус ко». Засновника «Амадеуса» достеменно не виявити. За даними журналістів, власники цієї фірми використовували закордонні офшорні структури. «Амадеус» був заснований британською компанією «Fineroad business LLP», яка, у свою чергу, була пов'язана з белізькими офшорами «Ireland & Overseas Acquisitions» і «Milltown Corporate Services». Ці ж офшорні структури заснували фірму «Highway Investment Processing», яка у 2011 році продала «Чорноморнафтогазу» першу бурову установку. Після того, як цей ланцюжок потрапив у пресу, «Fineroad business LLP» змінила юрисдикцію на Сейшели.
Будівлю на Парковій алеї почала зводити у 2011 році компанія «Амадеус ко». Дата-центр «Парковий» став найбільшим центром обробки даних в Україні за оцінками фахівців. Оскільки він почав працювати лише з початку літа 2013 року, оцінити його фінансові показники було складно. Однак дохід у розмірі мільйона доларів лише за півроку від однієї державної структури розцінювався як значний результат для новоствореного центру.
Тендерна процедура викликала запитання щодо прозорості. Первинні вимоги до хмарного сервісу включали рівень надійності Tier 3, що передбачає наявність резервної системи для надання послуг під час аварії. В Україні кілька структур відповідали цим вимогам, але офіційний сертифікат мав лише дата-центр «Парковий», причому отримав його незадовго до тендеру. Згодом «Укрпошта» видала роз'яснення до технічного завдання, у якому зазначила: «Особливих вимог щодо підтвердження відповідності інфраструктури Центру обробки даних [рівню Tier 3] Замовник не висуває». Це дозволило розширити коло потенційних учасників.
Туманні вимоги до хмарного сервісу спричинили скаргу від іншого державного підприємства – «Українських спеціальних систем», яке в системі СБУ займається послугами конфіденційного зв'язку. 18 травня спецслужба подала скаргу в Антимонопольний комітет з вимогою призупинити тендер на період вивчення документів та отримання необхідних роз'яснень від «Укрпошти». Однак 22 травня «Українські спеціальні системи» власноруч відкликали скаргу і на тендер заявку не подали.
Єдиним конкурентом для дата-центру «Парковий» стала компанія «Ді Сі Інжиніринг», яка запропонувала послуги дорожче лише на 30 тис грн, що становило 0,4% від вартості переможця. «Ді Сі Інжиніринг» зареєстрована на Людмилу Якименко, керівника наглядової ради ПАТ «Кримський содовий завод» з групи Дмитра Фірташа. За останній рік ця фірма отримала 205 млн грн на постачання програмного забезпечення для «Укртрансгазу», очолюваного Сергієм Вінокуровим, також пов'язаним з групою Фірташа.
Визначення справедливої ціни для хмарного сервісу ускладнюється тим, що у тендерному оголошенні не вказано навіть кількості споживачів віртуальної хмари. Для порівняння можна використати дані попереднього лідера ринку – компанії De Novo, яка не брала участі в тендері. Створення її дата-центру обійшлось у 25–30 млн доларів, однак лише 3% потужності задіяні під хмарні сервіси. За даними спеціалізованих видань, De Novo інвестувала в хмару близько мільйона доларів протягом року. На цьому фоні дохід «Паркового» від однієї структури за півроку виглядає як значний результат.
На презентації дата-центру наприкінці 2012 року деякі учасники ринку натякали, що нову структуру створили спеціально для обслуговування державних установ. Припускалось, що після низки тендерів чиновники будуть змушені реалізовувати свої потреби саме на Парковій дорозі. Водночас у інших українських провайдерів залишалось близько 30% невикористаної потужності під подібні сервіси.
Хмарні сервіси створюють можливості для непрозорих закупівель у будь-якій країні. На відміну від тендерів на вугілля чи картоплю, де ринкову ціну легко перевірити, віртуальні послуги складно порівнювати. Прикладом є скандальна ситуація з ЦРУ у 2013 році. Американська розвідка провела тендер з обмеженою участю на чотирирічний хмарний сервіс, запросивши IBM і Amazon. Перемогла Amazon з ціною 148 млн доларів. IBM повідомила, що могла б виконати ту ж роботу за 93 млн доларів, і подала скаргу в Рахункову палату США. Остання тендер відмінила, розглянувши аргументи всіх сторін. На цьому фоні українське чиновництво розвивається у світовому тренді, однак без паралельного розвитку правоохоронної системи, яка існує в США.