У Червоненській сільраді поблизу Кривого Рогу щорічно концентруються мільйони гривень екологічних платежів від навколишніх гірничодобувних підприємств. У 2012 році бюджет сільради перевищив 18 мільйонів гривень, але дві третини цієї суми надходили як екологічні виплати від Східного, Північного, Центрального ГЗК та інших шкідливих виробництв. За законом такі кошти можна витрачати виключно на екологічні потреби. Сільрада традиційно передавала значну частину цих грошей обласному бюджету для реалізації спільних програм. Однак у 2012 році керівництво сільради вирішило частину коштів витратити самостійно.
Для цього потрібна була переконлива причина. Сільрада замовила послугу, яка мало кому б спала на думку – моніторинг навколишнього середовища. Але не просто моніторинг, а конкретно патентований варіант під назвою «Інноваційна автоматизована система управління розвитком техногенного регіону». Оскільки на цю назву існував патент, конкурентних пропозицій не було. 5 квітня 2012 року сільрада уклала договір з ТОВ «Науково-технічний центр «НІГРІ» на період від весни 2012 до грудня 2014 року на суму 7,33 мільйона гривень – близько 300 тисяч доларів на рік.
Міністерство економічного розвитку швидко помітило схему. Уже в середині травня 2012 року відомство видало рекомендацію відмінити закупівлю, зазначивши, що «надані Замовником документи не підтверджують відсутність конкуренції». Однак сільрада наполягала на унікальності саме цього патентованого рішення. Через місяць міністерство погодилось з аргументами селян.
Проблеми виникли з касою. Казначейство неохоче переказувало гроші. Тоді ТОВ «НІГРІ» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, що виконало робіт на 1,88 мільйона гривень, але отримало лише 200 тисяч. Суд задовольнив позов.
ТОВ «Науково-технічний центр «НІГРІ» було зареєстровано у липні 2011 року, менше ніж за рік до тендеру. Засновницею значиться мешканка Кривого Рогу Ольга Яценко. Однак справжніми бенефіціарами структури вважаються чотири людини на прізвище Папуча – співавтори патенту.
Заявку на патент подано в березні 2012 року, практично одночасно з проведенням тендеру. Остаточне право на патент оформлено лише в жовтні 2012 року, коли гроші вже кілька місяців перебували в обігу.
Один із співавторів патенту Володимир Папуча мав державну посаду. У червні 2011 року, за місяць до створення ТОВ «НІГРІ» і за рік до тендеру, він опублікував колонку на «Економічній правді» під заголовком «Не хочу жити в пустелі». Тоді приватної фірми ще не існувало, тому Папуча підписався своєю посадою – заступник директора з інноваційних технологій державного підприємства «Науково-дослідний гірничорудний інститут» (НДГРІ).
У тій колонці Папуча писав про виконання дорученням Кабінету Міністрів від 6 вересня 2010 року щодо розроблення проекту комплексної державної цільової програми з прогнозування та подолання техногенних явищ. Назва державного інституту, скорочена до абревіатури НІГРІ, згодом стала назвою приватної компанії, яка отримала контракт від сільради.