Міністерство охорони здоров'я прийняло рішення про основного постачальника автомобілів швидкої допомоги рекордно швидко. Розкриття пропозицій відбулось 28 жовтня, а вже 1 листопада МОЗ оприлюднив акцепти по тендеру на загальну суму 859,96 млн грн. Попередньо міністерство заявляло про намір витратити на перевірку документів усі відведені законом два тижні, однак тендерний комітет завершив роботу за кілька днів.
Основна частина контрактів обсягом 713,68 млн грн дісталась ПрАТ «Науково-Виробниче Об'єднання «Практика» на чолі з Олегом Висоцьким. Раніше Висоцький очолював Держкомітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, призначений у 2006 році, коли прем'єр-міністром був Юрій Єхануров. Висоцький тоді працював віце-президентом Спілки малих підприємств України, де Єхануров був президентом. Після відставки уряду Єханурова Висоцький повернувся до приватного бізнесу.
«Практика» вже мала досвід державних закупівель. У 2011 році компанія поставила реанімобіль для МВС вартістю мільйон гривень. У портфоліо фірми також замовлення від Нацбанку, СБУ та лікарень. Найбільший попередній контракт компанія отримала у 2011 році, коли «Ощадбанк» придбав у Висоцького близько двохсот інкасаторських броньовиків за 100 млн грн. Нинішній контракт з МОЗом перевищує цю суму у сім разів.
Другий учасник, ТОВ «Ілатанмед», отримав 97,35 млн грн. Компанія записана на Ольгу Писану, яка працює бухгалтеркою у фірмі «Крас» Федіра та Віталія Саворовських. Саворовські мають сумнівну репутацію у сфері постачання медичного транспорту. У 2011 році МОЗ під керівництвом Олександра Аніщенко обрав «Крас» та ТОВ «Горал» з групи Фісталів постачальниками «швидких» на 200 млн грн. Однак обидві фірми зірвали строки поставки, а автомобілі виявились неповністю укомплектованими медичним обладнанням.
Коли Раїса Богатирьова прийшла на посаду міністра охорони здоров'я, вона ініціювала судові розбирки з вимогою стягнути з цих постачальників 40 млн грн штрафних санкцій. За час судових тяганин «Крас» і «Горал» оголосили самоліквідацію. Їхнім місцем у державних тендерах скористались нові компанії «Ілатанмед» та «Мед-інвест».
Найменший контракт обсягом 48,92 млн грн отримало ІП «АІС-Столиця». Раніше ця фірма належала нардепу від Партії регіонів Дмитру Святашу. Після проблем з неповерненням кредитів на 1,8 млрд грн компанію перереєстрували спочатку на панамські, а потім на кіпрські офшори.
За офіційними документами, міністр Богатирьова стала публічним спікером цієї закупівлі. У лютому вона повідомила про намір отримати з державного бюджету 1 млрд грн на придбання автомобілів швидкої допомоги. Верховна Рада швидко прийняла необхідні зміни до закону про держбюджет. У липні президент Віктор Янукович підписав документ, що зобов'язав уряд Миколи Азарова виділити 922 млн грн.
Значущим є той факт, що якщо переплата за «швидкі» і була закладена у ціну, то це сталось до тендеру – на етапі прийняття бюджетних змін, тобто під час погоджень загальної суми між МОЗом, урядом та президентом.
Тендер складався з десяти лотів з різним укомплектуванням автомобілів. Вартість машин у різних лотах різнилась майже удвічі. По одному з лотів закупівлю відмінили через відхилення заявки одного з учасників, внаслідок чого залишився лише один конкурент. За правилами, у такому випадку відкриті торги мають бути відмінені й оголошено новий тендер.
Якщо додати вартість єдиної пропозиції по скасованому лоту до ціни реалізованих акцептів з інших дев'яти лотів, загальна вартість тендеру склала б 914 млн грн – лише на 8 млн грн менше виділеної суми. Економія від проведення відкритих торгів становила б менше 1%.
ТОВ «Сіті транспорт груп» Ігоря Чуркіна (якому належить бренд «ЛАЗ») подав заявки на всі лоти тендеру. Сумарна вартість його пропозицій становила 896 млн грн – на 26 млн грн дешевше від виділеної суми. Однак жодна пропозиція від Чуркіна не була акцептована. МОЗ поки не оприлюднив протокол про відхилення пропозицій, хоча цей документ має з'явитись найближчими днями.
Цікаво, що «ЛАЗівці» до тендеру не оскаржували закупівлю, а навпаки хизувались участю у спільній підготовці тендеру разом з МОЗом та урядом. Також не пролунало скарг із Львова й за два дні після оприлюднення акцептів більш коштовних конкурентів.
Деякі нардепи від «Батьківщини» ще до тендеру висловлювали занепокоєння щодо його структури. Вони стверджували, що тендер підлаштований під «Практику», яка не виробляє такі автомобілі. За їхньою версією, компанія мала купити машини у офіційного імпортера Peugeot Boxer – компанії «ВіДі авеню», а потім укомплектувати їх медичним обладнанням китайського виробництва сумнівної якості. Тринадцять нардепів направили звернення до Генпрокуратури та СБУ з вимогою не допустити розтрати коштів державного бюджету. За їхніми розрахунками, МОЗ переплатить близько 200 млн грн з виділених 922 млн грн.
Під час судових розборок МОЗу з попередніми постачальниками проти Богатирьової почала працювати тимчасова слідча комісія Верховної Ради. У міністерстві в свою чергу відзначили, що проти МОЗу ведеться спланована інформатака, де за ротами опозиційних до Партії регіонів спікерів-обвинувачувачів стирчать вуха профільного комітету ВР. Комітет очолює Тетяна Бахтєєва з Партії регіонів, яка вважається близькою подругою Богатирьової.