Три організації — «Центр протидії корупції», PepWatch! та «Наші Гроші» — провели масштабне розслідування бізнес-мережі братів Клюєвих, яка охоплює десятки українських компаній та складну структуру офшорних фірм у Австрії, на Кіпрі, в Нідерландах та Люксембурзі.
Андрій Петрович Клюєв народився 12 серпня 1964 року у Донецьку. З 14 лютого 2012 року він обіймає посаду секретаря Ради Національної Безпеки та Оборони України. Його брат Сергій з 2006 року є народним депутатом від фракції Партії Регіонів, а з 2007 року — членом Ради Національного Банку України.
Андрій Клюєв мав довгу кар'єру в державних структурах. З 1994 до 2002 років він працював на різних посадах у Донецькій міській та обласній радах та обласній державній адміністрації. У період 1998–2002 років він був заступником голови обласної Донецької державної адміністрації під керівництвом Віктора Януковича. У 2002 році його обрали до Верховної Ради України. Тричі протягом 2002–2012 років його призначали віце-прем'єр-міністром. З 2001 року він є заступником голови Партії Регіонів України. На парламентських виборах 2012 року він очолював виборчий штаб партії, а також був призначений головою виборчого штабу Януковича на президентських виборах 2015 року. З березня 2013 року президент Янукович офіційно доручив йому координацію підготовки України до підписання угоди про Асоціацію з ЄС. За матеріалами «Української Правди», саме Андрій Клюєв був відповідальним за силовий розгін мирного протесту в Києві 30 листопада 2013 року. Цю версію підтвердив Олександр Попов, голова Київської міської держадміністрації.
Офіційна зарплата Андрія Клюєва на державній службі у 2012 році складала 395 892 гривень за рік. За його декларацією, він не отримував прибутку за кордоном. Офіційна зарплата Сергія Клюєва у 2011 році становила 189 561 гривень, при цьому він отримав прибуток за кордоном на суму 946 гривень.
У вересні 2013 року Сергій Клюєв викупив за 146,6 мільйона гривень ТОВ «Танталіт», яке здає в оренду Президенту України Віктору Януковичу розкішну резиденцію в Межигір'ї. Обидва брати проживають у розкішних маєтках поблизу Києва. У березні 2013 року журнал «Фокус» оцінив їхні спільні статки на суму 618 мільйонів доларів, тоді як журнал «Кореспондент» у 2011–2012 роках оцінював їх на 130–140 мільйонів доларів.
Родинна бізнес-імперія братів Клюєвих зосереджена навколо ПрАТ «Завод Напівпровідників» та ПрАТ «Укрпідшипник». Власність на ці підприємства оформлена через австрійські компанії Activ Solar GmbH та Slav Handel Vertretung und Beteiligung AG (Slav AG). Обидві австрійські компанії обслуговуються в банку UniCredit Bank Austria AG у Відні та зареєстровані за адресою Wipplingerstraße 35, 1010 Wien.
В Україні існує понад 70 компаній, прямо чи опосередковано пов'язаних з цими австрійськими холдингами. Серед них — великі промислові заводи, фінансово-холдингові компанії, банки та компанії-прокладки для оптимізації оподаткування та приховування справжніх власників. До мережі входять десятки офшорних фірм з Кіпру, Нідерландів, Люксембургу та інших європейських країн. Обслуговує цю структуру плеяда іноземних юристів та експертів з офшорного бізнесу.
Slav AG була заснована у 1994 році і належить повністю братам Клюєвим. Ірина Клюєва, дружина Сергія Клюєва, є членом ради директорів компанії. Вона зареєстрована за адресою Groissaustraße 12 у дорогому заміському будинку австрійської фірми GBM Handels- und Vertretungs GmbH. Акціонерами GBM є дві юридичні особи — Bulinga Ventures LLC та Revaldo Holdings Ltd. Станом на грудень 2013 року Slav AG мала оборот у сумі 108,99 мільйонів євро. Компанія займається відновлювальною енергетикою, фінансовими послугами та розвитком бізнесів. Вона надає широкий спектр банківських послуг — позики, депозити, зберігання цінних паперів, торгівля золотом, рахунки для інвестиційних операцій та послуги страхування. Крім того, компанія продає металеву продукцію та бойлери для опалення. Slav AG має операції у країнах СНГ, Польщі, Чехії, Македонії, Болгарії, Ізраелі, Данії, Угорщині, Румунії, Франції, Туреччині, Росії, Казахстані, Великобританії, Індії, Нідерландах, Пакистані, Словаччині, Словенії та Швейцарії. Вона є мажоритарним власником офісного центру Gazometer в Австрії. До 2009 року акції Slav Handel були розміщені на австрійському фондовому ринку.
Activ Solar GmbH була зареєстрована 15 лютого 2008 року компанією Slav Beteiligung GmbH, яка заснована 7 грудня 2005 року і належить Slav AG. На кінець 2008 року єдиним власником Activ Solar GmbH став Каве Ертефай, зять Сергія Клюєва. Ертефай також є директором кіпрської дочірної компанії Activ Solar — AST ACTIV SOLAR TRADING LTD. У публічно доступних матеріалах в інтернеті є відео дорогого весілля дочки Сергія Клюєва Ольги Клюєвої та Каве Ертефая у Ліхтенштейнському Палаці у Відні.
З липня 2009 року 100% акцій Activ Solar GmbH належать Ліхтенштейнському P&A Corporate Trust, який контролюється юристом Рейнхардом Прокшем. У ТОВ «Актив Солар» — українській дочірній структурі Activ Solar GmbH — менеджером з розвитку бізнесу працює Богдан Клюєв, син Андрія Клюєва.
Activ Solar GmbH є найбільшим виробником сонячної енергії в Україні. У червні 2013 року Каве Ертефай в інтерв'ю Блумбергу повідомив, що компанія планує поширювати успішний досвід розвитку сонячної енергетики в Україні на країни Середнього Сходу, зокрема в Об'єднані Арабські Емірати, Катар та Йорданію. За його словами, у 2012 році компанія інвестувала в енергетичний проект у США та планує інвестиції в Мексику.
На сайті Activ Solar GmbH зазначено, що компанія розробляє 11 сонячних електростанцій в Україні, будівництво 10 з яких уже завершено. Електростанції розташовані на території трьох областей — Одещини, Миколаївщини та в Криму. За інформацією з сайту, розробка електростанції включає планування, пошук та структурування фінансування, будівництво та управління готовими об'єктами. За словами керівника ТОВ «Актив Солар» Михайла Черевка, лише в кримські електростанції компанія залучила 8,1 мільярда гривень інвестицій, переважно у вигляді кредитів з іноземних банків, без витрачання бюджетних коштів.
Однак існують обгрунтовані підстави вважати, що успіх Activ Solar значною мірою забезпечений всесторонньою державною підтримкою та сприянням вищих державних органів, де працюють та мають вплив Андрій та Сергій Клюєви.
11 сонячних електростанцій перебувають у користуванні 28 українських компаній, які мають ліцензії на виробництво сонячної електроенергії. 25 з них користуються зеленим тарифом, запровадженим в Україні з 2008 року. Компанії зареєстровані у період 2009–2012 років. Вони мають схожі назви, офіційні адреси, керівництво та складну офшорну структуру власності.
Наприклад, електростанція Перово, найбільша за потужністю у світі, оформлена на п'ять компаній: Дельта Солар, Зета Солар, Альфа Солар, Бета Солар та Гамма Солар. Усі вони зареєстровані 23–25 червня 2010 року за адресою 95011, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, вулиця Сергєєва-Ценського/Турецька, будинок 12/4, і мають спільного директора — Коваленка Романа Вікторовича. Засновниками були австрійська Activ Solar GmbH або її дочірня компанія ТОВ «Актив Солар», юридична адреса якої ідентична з адресою громадської приймальні Сергія Клюєва — Різницька 3, м. Київ.
Activ Solar GmbH інвестувала 488,7 мільйонів гривень у Дельта Солар, якою володіла до 2013 року. Нещодавно цю частку викупила австрійська компанія BlackSeaRenewableEnergiesGMBH, створена 25 березня 2011 року. Остання є власником кіпрської компанії AurniaCommercialLtd, створеної в лютому 2011 року. Новостворена AurniaCommercialLtd зі статутним капіталом 1000 євро якимось чином нафандрайзерила та «інвестувала» близько 900 мільйонів гривень у сонячні українські компанії, викупивши контрольні частки у Зета-, Альфа-, Бета- та Гамма-Соларах. «Інвестиційна транзакція» мала відбуватися за межами України, оскільки де-юре кіпрська компанія купувала статутну частку австрійської Activ Solar GmbH.
Австрійська BlackSeaRenewableEnergiesGMBH також «інвестувала» близько 40 мільйонів гривень у електростанцію «Родніковоє», оформлену на Крайміа Солар 1, Крайміа Солар 2, Крайміа Солар 3, Крайміа Солар 4 та Крайміа Солар 5. Власником BlackSeaRenewableEnergiesGMBH є австрійська компанія CEECleanEconomicEnergyAG, яка належить люксембурзькій CEE CLEAN ECONOMIC ENERGY HOLDING S.A.R.L., створеній у 2012 році. Остання належить компанії з Джерсі CEE CLEAN ECONOMIC ENERGY HOLDINGs Limited, директором якої є Michael George Jeffrey — резидент Британії, що працює в Carey Olsen Law Firm, яка спеціалізується на обслуговуванні офшорного бізнесу. Кінцевий власник компанії в Джерсі прихований.
Електростанції Охотніково та Лиманська оформлені на 6 українських компаній-клонів — Омао Солар, Оспрій Солар, Оріол Солар, Оузіл Солар, Лиманська Енерджи 1 та Лиманська Енерджи 2 — з сумарним статутним капіталом 1 мільярд 270 мільйонів гривень. Вони належать нідерландській Hyperion Netherlands B.V., створеній 2 квітня 2013 року зі статутним капіталом 1 євро. Hyperion Netherlands B.V. належить іншій голландській компанії Larnaca B.V. зі статутним капіталом 18 тисяч євро, власником та директором якої є голландець Marcus Jacobus Maria.
Електростанції Старокозача та Дунайська оформлені на компанії Дунайська СЕС-1, Дунайська СЕС-2, Франко Солар та Франко Піві. Усі чотири компанії з загальною сумою статутного капіталу належать голландській Helios Netherlands B.V. зі статутним капіталом 1 євро, також створеній 2 квітня 2013 року. Через ще одну голландську компанію та три люксембурзькі слід кінцевого власника Helios Netherlands B.V. веде до Fiduciaire Probitas S.a.r.l, управляючим партнером якої є сертифікований голландський аудитор Stephane Spedener.
Кінцевими власниками електростанцій Мітяєво, Миколаївка та Болград є 5 громадян Кіпру, які мають 100% часток кіпрських «інвесторів» зі статутним капіталом по 1000 євро. Сумарно ці 5 громадян через кіпрські компанії — Krasolena Investment LTD, Koltreso Commercial LTD та KVALISTO HOLDINGS LTD — вклали 1 мільярд 650 мільйонів гривень у українські компанії Оул Солар, Оріон Солар, Кларіон Солар, Капелла Солар та Болград Солар. Усі ці кошти мали піти на рахунки попереднього власника — австрійської Activ Solar GmbH.
Електростанція Приозерна оформлена на компанії Приозерне 1 та Приозерне 2, які належать голландській AbHolom B.V. зі статутним капіталом 18 тисяч євро та кіпрській Gunaldi Commercial Ltd. зі статутним капіталом 1000 євро. Власниками кіпрської компанії є два кіпріоти. Власник нідерландського «інвестора» невідомий, директором є Zuidema Hendrikus. Лише Вознесенська електростанція досі через Нептун Солар належить напряму Activ Solar GmbH, яка інвестувала 239,8 мільйонів гривень.
Таким чином, 28 українських компаній, які належать новоствореним офшорам зі статутним капіталом від 1 до 1000 євро з Кіпру, Нідерландів та Люксембургу, мають ліцензії на виробництво сонячної електроенергії в Україні. Ці компанії гарантовано до 2030 року продаватимуть сонячну електроенергію державі за найвищим зеленим тарифом в Європі. У 2013 році держава заплатила 1,6 мільярда гривень компаніям групи «Актив Солар» за вироблену сонячну електроенергію. У наступні роки ця сума збільшиться, оскільки частина електростанцій ще вводиться в експлуатацію, а нові ще будуються.
Цілий ряд фактів та доказів вказує, що фактичними бенефіціарними власниками цих 28 компаній в Україні та мережі офшорів є Андрій та Сергій Клюєви.
Зелений тариф в Україні — це спеціальний тариф, за яким закуповується електроенергія у виробників альтернативних джерел енергії. Сонячну електроенергію держава гарантовано купує за 505,09 копійки за кіловат-годину, тоді як атомна електроенергія коштує 21 копійку за кіловат-годину. Це найбільший зелений тариф в Європі. Він діятиме до 2030 року, при цьому альтернативна енергетика задовільнятиме не більше 5% потреб українського ринку.
У листопаді 2012 року до законодавчого регулювання про сонячну енергетику ввійшла норма про місцеву складову, яка обов'язковою умовою отримання зеленого тарифу визначає використання 30% складових об'єкта електроенергетики українського походження. Умова поширюється на об'єкти, будівництво яких розпочато з 1 січня 2012 року і які введені в експлуатацію до січня 2013 року. Для об'єктів, які вводяться в експлуатацію до 1 січня 2014 року, місцева складова становитиме 50%. Норма про місцеву складову була в законі з 2008 року, однак вона була відстроченою, оскільки до жовтня 2012 року не існувало затвердженого порядку розрахунку.
Експерти та інвестори ринку сонячної електроенергії критично прокоментували норму про «місцеву складову», оскільки в Україні обладнання, устаткування та матеріали для сонячної електроенергії фактично ніким не виробляються. Іноземні виробники не встигли підготуватися до такої дискримінаційної норми. Водночас один іноземний інвестор, починаючи з 2008 року, системно працював над налагодженням виробництва місцевих складових для сонячної електроенергії. Цим інвестором є Activ Solar GmbH, який з 2008 року володіє ПрАТ «Завод Напівпровідників».
Виробники сонячної електроенергії можуть задовільнити вимоги закону про місцеву складову, використовуючи полікристалічний кремній українського виробництва, як зазначено в статті 17–3 Закону України «Про Електроенергетику». Виробництво полікристалічного кремнію здійснює Activ Solar GmbH на потужностях ПрАТ «Завод Напівпровідників».
ПрАТ «Завод Напівпровідників» утворився у 2002 році після реорганізації ВАТ «Завод Напівпровідників», створеного за часів СРСР та включеного до Запорізького титаномагнієвого комбінату. До другого кварталу 2007 року завод був у державній власності. З третього кварталу 2007 року 75% власності перейшло до ТОВ «Сілікон», яке до четвертого кварталу 2007 передало свою частку ТОВ «СІ-ІНВЕСТ». Станом на перший квартал 2008 року ТОВ «СІ-ІНВЕСТ» мала 99% акцій заводу, викупивши державну частку. У четвертому кварталі 2008 року 75% частки заводу перейшло до «Activ Solar».
Приватизація заводу відбулася за часів, коли Віктор Янукович був Прем'єр-міністром України, а Андрій Клюєв — віце-прем'єр-міністром. Протягом 2009 — на початку 2010 років ПрАТ «Завод Напівпровідників», будучи збитковим підприємством, підписав кілька кредитних договорів з державним ПАТ «Укрексімбанк» на загальну суму близько 458 мільйонів євро. Призначення кредитів — фінансування інвестиційного проекту зі створення сучасного виробництва трихлорсилану, полікремнію та монокремнію. Заставою по кредитам стало майно та майнові права за зовнішньоекономічними контрактами поставки обладнання, а також продукція майбутніх періодів. Державний банк видав збитковому підприємству, що перебуває у власності австрійської компанії, величезний кредит під заставу неліквідного обладнання та неліквідного матеріалу, виробленого у майбутньому.
У жовтні 2010 року державна Комісія з координації здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, прийняла рішення надати державну допомогу ПрАТ «Завод Напівпровідників» у сумі близько 200 мільйонів гривень. Допомога надалася «для реалізації інноваційного проекту „Створення вертикально-інтегрованої компанії з виробництва фотогальванічної продукції