У грудні міністр Олександр Клименко підписав наказ Міністерства доходів та зборів №780, який містив десятки переліків компаній, що викликають податкові підозри. Журналістка «Слідство.інфо» Ганна Бабінець оприлюднила цей документ, який став предметом аналізу редакції «Наші Гроші».
Документ розкривав масштабну операцію з пошуку коштів для державного бюджету. Однак при детальному вивченні додатків до наказу виявилася цікава закономірність: у переліках ризикових платників практично не з'явилися компанії, пов'язані з найближчим оточенням президента Віктора Януковича.
Сонячна енергетика та завищені ціни
У списках податківців фігурувала ТОВ «Восход Солар» з групи «Актив Солар» братів Клюєвих. Однак податківці не надали жодних деталей про бізнесову активність цієї фірми. За даними журналістів, через кіпрську компанію «AST Activ Solar Trading LTD», до якої причетний Каве Ертефай (зять Сергія Клюєва), «активні соларівці» ввозили в Україну обладнання для сонячних електростанцій, звільнене від мит та податків.
Джерело у митниці надало редакції приклади коштовного імпорту у 2013 році. На адресу одеського ТОВ «Болград Солар» було ввезено мережеві аналізатори якості потужності UMG 605 за близько 20 тисяч гривень. Водночас у Росії такі прилади продавалися за 52 500 рублів, що складало близько 13 тисяч гривень. ТОВ «Грінтек енержи» завезло гайки М10 з нержавійки по 85 копійок за штуку, хоча в Україні вони коштували 0,46 гривні.
Ці приклади не доводять, що компанії свідомо завищували ціни в інвойсах, однак вони демонструють, як великі гравці користуються механізмом завищення митної вартості. Податківці ж у своїх звітах сфокусувалися на заниженні митної вартості, яким займаються звичайні торговці.
Ахметов у центрі уваги
Найчастіше у податкових переліках фігурували компанії Ріната Ахметова та «Укрнафта» Ігоря Коломойського. Щодо «Укрнафти» ситуація була зрозуміла: після інавгурації Януковича розпочалися розмови про повернення компанії під повний контроль держави, що завершилось призначенням донецького фінансового директора Артема Щербаня.
Однак постійне миготіння фірм Ахметова на лідерських позиціях у рейтингах податківців викликало запитання. У першому переліку платників з невідпрацьованими залишками втрат бюджету через експорт за цінами нижче світових та ринкових (січень 2012 року – червень 2013 року) налічувалось майже 120 компаній. Топ-20 очолювали три компанії з групи Ахметова:
ПАТ «ММК ім. Ілліча» з залишком 355 млн 459 тисяч гривень, ПАТ «МК «Азовсталь» з 235 млн 902 тисячами гривень та ПАТ «Єнакієвський металургійний завод». Разом вони становили 692 млн гривень.
У другому переліку експортерів, які здійснили операції з товарами, не властивими основному виду діяльності протягом 2013 року, представництво Ахметова було ще більш масивним. Шість компаній його групи – «Краснодонвугілля», «Комсомольське рудоуправління», «Авдіївський коксохімічний завод», «ДТЕК Павлоградвугілля», «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» та «Єнакієвський коксохімпром» – експортували «неосновну» продукцію на загальну суму 1,93 млрд гривень. Це складало третину з усіх 6,20 млрд гривень, що припали на операції майже 260 фірм з переліку.
Двійні стандарти податківців
Прискіпливість податківців до Ахметова контрастувала з їхнім ставленням до інших великих гравців. Наприклад, «Укрнафті» закинули експорт соняшникової олії на 1,04 млрд гривень, оскільки основним видом діяльності компанії є добування сирої нафти. Однак поза увагою податківців залишилось те, що «Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами» також є видом діяльності «Укрнафти», хоча і не основним.
Аналогічно податківці не звернули увагу на «Азовсталь» Ахметова, яка експортувала понад 3 тисячі тонн косового дрібняку (вид вугілля), при тому що основним видом діяльності підприємства є виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Отримувачем вантажу була швейцарська фірма «MAKO Trading S.A.», пов'язана з Олександром Януковичем.
У третьому переліку, присвяченому обсягам експорту товарів, не властивих основному виду діяльності за жовтень 2013 року, з'явилися нові імена. Окрім звичної «Укрнафти», у списку опинилися «ОККО-Бізнес» Віталія Антонова, «Концерн АВЕК» нардепа від ПР Олександра Фельдмана, «Кримський титан» Дмитра Фірташа, а також компанії, пов'язані з братом міністра освіти Михайла Табачника.
Закономірність, яка насторожує
Після аналізу всіх додатків до наказу Міндоходів напрошується висновок: весь згаданий податківцями бізнес відноситься до старого призиву олігархів. Редакція «Наші Гроші» не змогла знайти у цих переліках жодної компанії, пов'язаної з Януковичем, його першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим, самим Клименком, генеральним прокурором Віктором Пшонкою, главою СБУ Валентином Захарченком чи бізнесменом Сергієм Курченком.
Такий вибір об'єктів податкового контролю викликає питання про те, чи йдеться про справедливе розслідування чи про політичне використання податкових органів для тиску на окремих олігархів. Редакція запросила читачів поділитися своїми версіями та надіслати додаткову інформацію для подальшого аналізу.