Журналісти видання «Наші гроші» простежили мережу бізнес-зв'язків, яка розпочинається з торгової марки «Трибушани», зареєстрованої на главу Міністерства внутрішніх справ Віталія Захарченка, і розгалужується до двох банків, телеканалу «112» та управління аеропортами Одеси і Сімферополя.
Торгова марка як сигнал власності
Реєстрація торгової марки на власне ім'я — незвичайний крок для українського чиновника. Зазвичай державні діячі приховують активи через офшорні структури або підставних осіб. Захарченко ж, за даними журналістів, діяв відкрито. Такий крок у корпоративному праві означає, що незалежно від змін номінальних власників підприємства, справжній господар залишається одним.
Мова йде про ПрАТ «Мармуровий кар'єр «Трибушани». Першим офіційним власником через ЗАТ «Гірничо-рудні технології» була дружина міністра Людмила Захарченко. Згодом власниками по черзі стали ПАТ «Страхова компанія «Стар-поліс» та нідерландська компанія Stichting administratiekantoor LVV, яка залишається власником дотепер. Водночас Захарченко весь цей час володіє торговою маркою, що, за версією журналістів, свідчить про його контроль над структурою.
Страховик зі скандальною історією
«Стар-поліс» привернула увагу медіа минулого року через конфлікт із Державною міграційною службою. Виявилось, що працівники відділів внутрішніх справ змушували громадян при отриманні закордонних паспортів оплачувати незаконні страховки у цій компанії та «ВУСО».
Однак більш значущими для розслідування виявились корпоративні зв'язки страховика. У 2010 році, після виборів, які виграла Партія регіонів, «Стар-поліс» заснувала ПАТ «Банк ринкові технології». У 2012 році частка страховика в банку скоротилась зі 100% до 40%, однак у його органах управління залишилось багато менеджерів від «Стар-полісу».
Банк, який виріс надзвичайно швидко
ПАТ «Банк ринкові технології» показав результати, які здивували аналітиків. Незважаючи на те, що його засновником була невелика страхова компанія, а бізнес-модель була специфічною, банк демонстрував вражаючий ріст активів.
У 2013 році Асоціація українських банків назвала установи, які найбільше нарощували активи. За даними звіту засідання, головними претендентами були «Всеукраїнський банк розвитку» та «Банк ринкові технології». Лідером виявився ВБР, пов'язаний із сином президента, а «Ринкові технології» посіли друге місце. Це означало, що реальні власники банку вкачали в установу стільки коштів, що програли лише у цьому показнику сину президента.
Телеканал із таємничим фінансуванням
У банку «Ринкові технології» працював радник голови правління Андрій Подщипков, більш відомий як власник телеканалу «112». Останні місяці канал вражав медіа-спільноту масштабом капіталовкладень у обладнання.
Джерелом його багатства залишається невясним. Власний бізнес Подщипкова не був значним — кілька точок продажу мобільних телефонів у Полтаві десятирічної давності та робота в аналітичному центрі. На його сайті основні посади — радник голови правління «Банку ринкові технології» та радник президента Київського річкового порту. Він також очолює Українську асоціацію бойових мистецтв «Орієнтал» у Полтавській області.
Однак у статут ТОВ «Партнер ТВ», яке володіє каналом, Подщипков вніс мільйон доларів — понад вісім мільйонів гривень, не враховуючи поточних видатків.
Ліцензійна схема, яка шокувала
Телеканал провернув унікальну для України операцію з отримання цифрових ліцензій. П'ять переможців конкурсу передали свої регіональні ліцензії новоутвореному каналу, і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення це дозволила. Фактично регіональні ліцензії злилися в одну національну, тоді як інші канали не могли отримати дозвіл на існування в ефірі після 1 січня 2015 року.
У листопаді 2014 року справжнім бенефіціаром каналу почали називати Віталія Захарченка. Під час Майдану журналісти телеканалу потрапили в низку скандальних історій.
Другий банк у мережі
У лабіринті бізнес-зв'язків виявився ще один банк — «Інвестиційно-трастовий». Його слід простежити через теперішнього власника «Гірничо-рудних технологій» — нідерландської фірми Stichting administratiekantoor LVV, якою володіє нідерландський траст Molade Trust Management.
Фірма Stichting administratiekantoor була заснована у 2011 році луганчанкою Валентиною Фоменко. У 2012 році вона була причетна до спроби монополізувати ринок оцінки — багатомільйонні потоки мали бути спрямовані на 12 фірм, пов'язаних із Фоменко та керівником юридичного департаменту ГО «Асоціація сприяння правовій діяльності» Ігором Кушнарьовим.
Недавно Валентина Фоменко разом із 10 партнерами заснувала ТОВ «Біруанг». У серпні 2013 року «Біруанг» створив «Інвестиційно-трастовий банк», спрямувавши в його статутний капітал 129 мільйонів гривень. Правління очолив Олександр Подолян, який раніше був радником голови правління «Банку ринкові технології». Одним із співвласників став Олексій Кармазін — член ревізійної комісії банку «Ринкові технології» від акціонера «Стар-поліс».
Таким чином, два банки виявились тісно пов'язаними. Інші журналісти також помітили цей зв'язок, занісши «Інвестиційно-трастовий банк» у категорію «кишенькових».
Податковий консалтинг у часи Захарченка
Від засновників «Біруанга» бізнес-зв'язки розходяться широко. ПАТ «Податковий аудит України» та ПАТ «Аудит податків та зборів України» спеціалізуються на податковому консалтингу. Обидві були створені у вересні 2011 року — у період, коли Віталій Захарченко очолював Державну податкову адміністрацію.
Аеропорти під контролем нідерландської структури
Розслідування завершується аналізом управління державними аеропортами. Минулого року сімферопольський аеропорт потрапив під управління нідерландській фірмі Van den Akker Holding. Конкурс був проведений настільки непрозоро, що шокував багатьох спостерігачів.
Компанія-переможець була зареєстрована на голландця, мала штат з однієї людини та дешевий сайт. Однак виявилось, що голландський телефон Van den Akker Holding насправді належить іншій структурі — Molade Trust Management. Це та сама організація, на яку нині заведені «Трибушани».
Згідно з розслідуванням «Дзеркала тижня», одним із представників проекту Van den Akker Holding був Олексій Кочанов — директор ТОВ «Одеса аеропорт девелопмент», структури, якій з не меншим скандалом віддали одеський аеропорт. Номінально компанія британська з кіпрським засновником, однак реальні бенефіціари залишаються невідомими.
Хоча деякі джерела називають серед бенефіціарів одеської схеми місцевих бізнесменів Грановського і Кауфмана, журналісти видання висловлюють сумніви щодо цієї версії. За їхньою оцінкою, для входження в описану мережу потрібно бути в «VIP-клубі» з дуже обмеженою кількістю місць.
Корпоративна завіса
Журналісти наголошують, що вони не стверджують, ніби та чи інша структура на сто відсотків належить конкретній людині. Під час роботи над матеріалом вони переконались, що багато структур, які впливають на економіку України, мають корпоративне управління — подібно до кооперативів. Однак у члени цих кооперативів приймають дуже небагатьох — близько 5-6 осіб. Журналісти не називають їхні прізвища, вважаючи це банальністю.