Олімпійські ігри 2014 року в Сочі обійшлися російській казні у суму, яка викликає серйозні питання щодо ефективності витрат. За дослідженням Фонду боротьби з корупцією Алексея Навального, загальна вартість олімпійського будівництва сягнула 1,5 трильйона рублів — приблизно 400 мільярдів гривень, що порівнянно з річним бюджетом України. Детальна інформація про витрати розміщена на спеціалізованому сайті http://sochi.fbk.info.
Президент Володимир Путін у квітні 2013 року на Прямій лінії назвав суму підготовки до Олімпіади — 214 мільярдів рублів. Однак мінімальна оцінка вартості лише спортивних об'єктів, медіадеревень, олімпійських деревень та гостиниці для членів Міжнародного олімпійського комітету становить 357 мільярдів рублів, що в 1,5 раза перевищує названу президентом цифру. Якщо врахувати 200 інфраструктурних проектів та кредити державних банків, сумарні видатки досягають 1,5 трильйона рублів — у п'ять разів більше, ніж коштувала ванкуверська олімпіада, та у десять разів більше туринської.
Глава Олімпійського комітету Росії Олександр Жуков у липні 2013 року на третьому міжнародному форумі ООН заявив, що приватні інвестиції становлять 60% від загального бюджету будівництва сочинських об'єктів. За даними Фонду боротьби з корупцією, насправді приватні інвестиції складають менше 4% від загальної вартості. Решта — державні кошти: 855 мільярдів рублів прямих видатків федерального та краснодарського бюджетів, 343 мільярди рублів витрат держкорпорацій (РЖД, «Газпром», «Роснефть», «Ростелеком» та інших), а також 249 мільярдів рублів кредитів від державного Внешекономбанку. Останній оцінив, що 79% виданих на Олімпіаду коштів не будуть повернені взагалі або повернуться з великими затримками.
Центральний стадіон «Фішт» на 40 тисяч глядачів спочатку оцінювався в 1,6 мільярда рублів, але до завершення будівництва подорожав у 14 разів. Вартість одного місця для глядача становила 435 тисяч рублів (близько 110 тисяч гривень), що у 2,5 раза дороже, ніж місце на київському стадіоні «Олімпійський», реконструйованому до Євро-2012.
Санно-бобслейна трасса «Санки» стала одним з небагатьох об'єктів, щодо завищення вартості якого було порушено кримінальну справу. Слідчі вважають кошторис раздутим на 2,5 мільярда рублів, однак понад півтора року не можуть передати справу до суду та назвати імена підозрюваних. Трасса виявилася дорожчою за світові аналоги в 1,6 раза. Компанія «Мостовик» омського бізнесмена Олега Шишова, яка будувала трасу, вважає, що зростання кошторису «абсолютно логічне».
Олімпійський університет складається з одного навчального корпусу та трьох розкішних готелів вартістю 13,8 мільярда рублів. Інвестор будівництва — приватна компанія «Інтеррос» Володимира Потаніна. 90% вартості об'єкта фінансував кредит державного Внешекономбанку. Банк сумнівається, що мільярдер зможе окупити видатки на будівництво, і вже визнав свій кредит потенційно невиповідним.
Заступник прем'єр-міністра Дмитро Козак, головний куратор олімпійської будівельної програми, у жовтні 2013 року на 10-й Всесвітній конференції МОК заявив, що екологія Сочі значно поліпшиться після Олімпіади, а компенсаційні заходи багаторазово перевищать завдану природі шкоду. Водночас самі влади говорять про системні проблеми утилізації сміття, будівельних відходів та відпрацьованого грунту. За даними краєвого Росприроднадзору, у Сочі близько 50 незаконних звалищ, включаючи долину річки Мзимта, де розташовані міські водозабори. За інформацією екологів, олімпійська будівельна програма призвела до знищення сотень гектарів заповідних лісів та зникнення рідкісних видів тварин з околиць Сочі. Компенсаційні заходи виявилися марними: мільйони мальків форелі, випущені в Мзимту, загинули, а саджанці рідкісних дерев не прижилися.
Аркадій Ротенберг, близький до Путіна бізнесмен, отримав контракти на суму близько 227 мільярдів рублів. П'ять його компаній брали участь у будівництві 20 об'єктів у Сочі: доріг, розв'язок, готелів, медіацентру та трасси «Формули-1». Один з найбільших олімпійських підрядів Ротенберга — дорога-дублер Курортного проспекту в Сочі. Будівництво затягнулося на рік, а вартість завищена в 1,3 раза порівняно з аналогами. У лютому 2013 року Ротенберг позбувся частки в компанії «Інжтрансстрой», яка освоїла 70,4 мільярда рублів на будівництві 11 олімпійських об'єктів. Через півроку на компанію подали в суд. Замовник вимагав понад мільярд рублів за невиконання строків та неякісне виконання робіт на олімпійських об'єктах.
Володимир Костильов та Євген Сур, колишні будівельники на БАМі та друзі Путіна, отримали контракти на суму близько 180 мільярдів рублів. Обидва входять до 200 найбагатших громадян Росії з капіталом по 600 мільйонів доларів за оцінкою Forbes. У 2008 році вони придбали 67,4% акцій «Міленіум Банку», пов'язаного з главою РЖД Володимиром Якуніним. Після цієї угоди їхня компанія СК «Мост» почала отримувати великі підряди: міст на острів Русський за 32 мільярди рублів, реконструкція Роцького тунелю за 18 мільярдів рублів та, нарешті, комбінована трасса «Червона поляна» — найдорожчий об'єкт Олімпіади вартістю 264,2 мільярда рублів, що порівнянно з видатками на всю ванкуверську олімпіаду. Точна сума контракту СК «Мост» не розкривається, однак відомо, що компанія будувала дорогу з 14-го по 46-й кілометр, що дає приблизну оцінку підряду Костильова та Сура в 180 мільярдів рублів. У 2012 році до бізнесу СК «Мост» приєднався мільярдер Геннадій Тимченко, близький друг Путіна.
Олег Шишов, омський бізнесмен, отримав контракти на суму близько 70 мільярдів рублів. Його компанія «Мостовик» — один з головних забудовників Омська, мер якого — колишній головний інженер організації. Шишов прославився мостом на острів Русський, будівництво якого обійшлося бюджету в 30 мільярдів рублів. Для Олімпіади він будує 30 об'єктів, включаючи інфраструктурні. Головний з них — ледовий палац «Великий» — обійшовся в 2,4 раза дорожче за аналоги в розрахунку на місце для глядача. Вартість трасси «Санки» завищена в 1,7 раза порівняно з ванкуверською трасою. Управління капітального будівництва Сочі намагається стягнути з «Мостовика» 805,5 мільйонів рублів за невиконання строків при підготовці інфраструктурних об'єктів.
Володимир Потанін, власник та президент компанії «Інтеррос», отримав кредити на суму 84 мільярди рублів. Мільярдер будує гірськолижний курорт «Роза Хутор» та олімпійський університет з готелем. 82,6% від сумарного бюджету в 101,7 мільярда рублів надав державний Внешекономбанк. Комерційні банки зазвичай не фінансують більше 66% проекту, щоб контролювати розмір потенційних втрат. Об'єкт виявився дорогим, і після Олімпіади він не цікавить ні Потаніна, ні державу. Восени 2013 року мільярдер у інтерв'ю діловій газеті «Відомості» заявив, що «Роза Хутор» — неокупний проект, оскільки його масштаби перевищують ємність ринку Сочі. «У такому стані, у якому воно зараз, воно несе тільки збитки», — визнав Потанін.
Ахмед Білалов, колишній віце-президент Олімпійського комітету Росії, отримав кредити на суму 80 мільярдів рублів. З Біловим пов'язаний, мабуть, найгучніший скандал олімпійської будівельної програми. Його брат Магомед будував курорт «Червона поляна». Всю суму на будівництво надали державні Внешекономбанк (70%) та «Ощадбанк» (30%). 6 лютого 2013 року будівництво відвідав Путін, який раскритикував його якість. Наступного дня Ахмеда Білалова звільнили з усіх посад. Незабаром проти братів порушили кримінальні справи за «перевищення повноважень». За даними слідства, замість того щоб спрямувати на будівництво кошти, отримані від «Ощадбанку», «Червона поляна» розмістила їх під відсотки в НББ, власному банку Магомеда Білалова. На різниці відсотків вони заробили 45,5 мільйонів рублів. Наразі обидва брати перебувають за кордоном.
Олег Дерипаський отримав кредити на суму 33,4 мільярда рублів. Його компанія «Базовий елемент» будує Олімпійське селище та комплекс для розміщення олімпійської сім'ї, сочинський аеропорт та вантажний порт. 84% від сумарної вартості об'єктів (39,2 мільярда) — позичені кошти. Усі об'єкти, крім аеропорту, важко назвати вдалою інвестицією. Наприклад, морський порт прийняв з 2010 року лише три мільйони тонн вантажу замість запланованих 16. «Базовий елемент» намагався стягнути з «Олімпстрою» 3,2 мільярда рублів упущеної вигоди, посилаючись на помилки в прогнозах та розрахунках, але суд відмовив у позові. Наразі компанія Дерипаського намагається домовитися з Внешекономбанком про новий кредит, щоб переобладнати порт у стоянку для яхт.