Розслідування Національного антикорупційного бюро щодо земельно-хабарницьких схем у Київраді виявило низку закономірностей, які викликають запитання про рівномірність застосування правоохоронної діяльності.
Прикордонна загадка
Основний підозрюваний у справі Денис Комарницький залишив Україну, попри тотальне закриття кордону для чоловіків призовного віку. Це дозволяє припустити, що прикордонники не змогли розпізнати його в якомусь транспортному засобі — ситуація, яка вже траплялась із іншими високопоставленими чи заможними втікачами. Вертикаль силовиків на чолі з Олегом Татаровим та прикордонників Сергія Дейнеки залишається договороздатною, коли це необхідно.
Утеча від показань
Комарницький міг би стати важливим свідком проти київської влади, але тепер цього не станеться. Його вплив на міські справи розпочався не у 2023 році, коли НАБУ відкрило справу, а ще у 2019–2020 роках. Саме тоді його зростання пов'язували з посиленням позицій Андрія Єрмака в команді президента Володимира Зеленського. Єрмак замінив Богдана, який розпочав конфлікт із мером Віталієм Кличком, і сокири були прикопані. На посаду заступника Кличка прийшов Олексій Кулеба, близький товариш Єрмака.
Мікола Тищенко, кум Єрмака, з'явився у схемах розпилу на будівництві моста між Троєщиною і Подолом. Все це відбувалось на очах у Комарницького. Однак СБУ знищила матеріали справи про корупцію того періоду. За даними видання «Дзеркало тижня», там містилась інформація й про брата Єрмака Дениса. Тепер на допитах у НАБУ Комарницький не дасть показань.
Аналогічна ситуація з депутатом Київради від партії «Слуга народу» Владиславом Трубіциним. Його звинувачували в отриманні хабаря розміром 1,26 млн грн за сприяння організації роздрібної торгівлі у столиці. У матеріалах справи була прослушка, на якій помічник Трубіцина говорив про те, що депутат щотижня звітував замголови Офісу президента Олегу Татарову, який курує правоохоронців. Під час вторгнення Трубіцин виїхав закордон за дозволом голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки на підставі листа від очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова. Таким чином, викривальні показання щодо Єрмака і Татарова нікому не загрожують.
Конфлікт інтересів у НАБУ
Розгром однієї земельно-будівельної групи відкриває простір іншій. Це породжує запитання щодо можливого конфлікту інтересів керівника НАБУ Семена Кривоноса. Бенефіціаром розгрому Комарницького і дискредитації Кличка стає вертикаль Зеленського, яку в Київській військовій держадміністрації очолює Тимур Ткаченко — старий товариш і бізнес-партнер Олексія Кулеби. Дружина Кривоноса працювала під керівництвом Кулеби та обмінювалась квартирою й автомобілем із дружиною Ткаченка.
Коли Кличко став мером у 2014 році, Кулеба працював помічником одного з депутатів Київради. У 2016 році він став радником керівника комунального підприємства «Плесо» Тимура Ткаченка, який відповідав за інвестиції в прибережну інфраструктуру Києва. Кулеба й Ткаченко заснували спільний бізнес — ТОВ «Аспер Естейт», третім партнером якого був Богдан Плюшко, який у 2020 році балотувався до Київради від ОПЗЖ.
На той час Кривонос проходив школу життя в одеській команді Михайла Саакашвілі, займаючись контролем митної вартості ввезених товарів. У 2016 році він виграв конкурс на посаду директора Одеського управління НАБУ, але його не призначили через скандал 2014 року. Тоді Кривонос очолював відділ реєстрації майнових прав у Обухові на Київщині, де було кримінальне провадження та купа землі, нажитої на мізерні державні зарплати, за даними розслідування «Слідство.інфо». Це не закінчилось кримінальним звинуваченням, але медійний скандал перешкодив його призначенню в НАБУ. Він пішов працювати юридичним радником в Міжнародну організацію з розвитку права IDLO.
У 2018 році Ткаченко задекларував, що живе в київській квартирі Галини Польшинської, дружини Кривоноса. Кривонос задекларував, що з 1 січня 2018 року в його користуванні перебуває Audi Q5 2012 року випуску, власницею якого є дружина Ткаченка Ганна (Ганна Олександрівна Ткаченко раніше мала прізвище Польшинська, як і дружина Кривоноса Галина Олександрівна Польшинська).
Переплетення інтересів у 2019 році
Коли Зеленський став президентом у 2019 році, мережа зв'язків розширилась. Єрмак припинив очолювати «Асоціацію підприємців міста Києва», яка займалась питанням торгівлі у вуличних кіосках, і став помічником президента. Кулеба очолив Департамент міського благоустрою, який видавав дозволи на вуличні кіоски, та підтягнув до себе замом Ткаченка. Дружина Кривоноса також працювала в цьому департаменті. Як повідомив Кличко, Кулебу йому рекомендував особисто Єрмак. Підприємці боялись, що таким чином Єрмак монополізує сферу дозволів на торгівлю в кіосках, через які проходить велетенська кількість готівки за цигарки без акцизів.
Детективи НАБУ, яких тоді ще не очолював Кривонос, викрили депутата Київради Владислава Трубіцина на одержанні хабаря. У суді прокурор цитував матеріали національної системи реєстрації досудових розслідувань, зокрема розмову одного з помічників Трубіцина, в якій той говорив, що депутат щотижня звітував Татарову, який курує всі питання, а Татаров уже звітує Єрмаку.
Реформи та вибіркова справедливість
У 2020 році Кривонос став головою «Офісу простих рішень та результатів» Саакашвілі, брав участь у розробці концепцій низки реформ. За результатом однієї з них замість старої Державної архітектурно-будівельної інспекції було створено нову Державну інспекцію архітектури і містобудування, яку очолив Кривонос. Він користувався великою підтримкою голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк та голови «Укравтодору» й міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Вони лобіювали законопроект 5655, одним з наслідків якого мала стати приватна монополія кураторів ринку будівельної експертизи, сформована нардепом від ОПЗЖ Дмитром Ісаєнком.
У лютому 2022 року Кривонос заявив у НАБУ на посередника, який пропонував голові ДІАМ хабаря за дозвіл на забудову ділянки Верховної Ради. Бенефіціаром оборудки був названий Ісаєнко. Після цього Кривонос виграв вибори голови НАБУ. На початку 2023 року він особисто знявся у відео, де розповів про оборудку Ісаєнка, й нардеп отримав підозру.
Вибіркові розслідування
Втаємничені в кулуарні інтриги політики й бізнесмени почали шукати потаємні сенси в цій історії. Пішли чутки про вибіркову справедливість. Скепсис мав просте обґрунтування: чому НАБУ бачить будівельних корупціонерів в одному випадку, а в іншому — ні?
Наприклад, під час вторгнення Єрмак перевів Кулебу на керівництво Київською обласною адміністрацією. Після звільнення Київщини від російських військ вона роздала купу підрядів на відбудову. Частину з них отримало ТОВ «БК «Відбудова». Директор цієї фірми Борис Лісовський раніше працював у київському КП «Київблагоустрій» разом із Тімуром Ткаченком.
Також нічого не чутно про проблеми з детективами ще одного стовпа ОПЗЖ — Вадима Столара. Його вплив на ринок нерухомості багато хто вважає не менш значним, ніж у Ісаєнка. З 2019 року в столарівські фірми почав заходити кінопродюсер Артем Колюбаєв, який є бізнес-партнером і особистим товаришем Андрія Єрмака, за даними видання «Бігус.інфо».
Колюбаєв відомий завдяки намірам зняти серіал про ухилянтів, але у вузьких колах він відомий іншими історіями. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яку очолює Руслан Магомедов (позаштатний радник Єрмака), дала компанії «Ессетс файненшл груп» Колюбаєва дозвіл на вивід валюти з України. Інша компанія Колюбаєва «Елар ессет менеджмент» оплатила новорічну поїздку до Фінляндії керівника офісу НКЦПФР Михайла Янчука.
Під час вторгнення Колюбаєв став співвласником фірми Culver, одного з великих постачальників дронів для Збройних сил України. На тлі певної цікавості НАБУ до одних виробників дронів щодо колюбаєвських теж не видно великої жаги розібратись.
Висновок
Виглядає так, що НАБУ з тих чи інших причин не може накрити всю корупцію в країні. Це відкриває можливості для тих груп, які з різних причин знаходяться у «сліпій зоні» правоохоронної діяльності. Матеріал підготовлений на основі розслідування видання «Наші гроші».