Один з найбільших банків України опинився в центрі скандалу, пов'язаного з непрозорою структурою власності та сумнівними схемами контролю. «Брокбізнесбанк» отримав від Національного банку позику в розмірі 2 мільярдів гривень під 6,5% річних, однак питання про те, хто насправді стоїть за цією фінансовою установою, залишається без відповіді.
Проблема з ідентифікацією власників
За офіційною версією, яку озвучив заступник голови наглядової ради групи компаній СЄПЕК Борис Тімонькін, структури, пов'язані з Сергієм Курченком, контролюють близько 40% акцій банку. Братам Сергію та Олександру Бурякам, які раніше були основними власниками, залишилось на двох 19% акцій. Решта 41% належить так званим «незалежним фінансовим інвесторам», не пов'язаним з групою Курченка. Однак їхні імена, посади та будь-які інші дані досі не з'явилися в жодних офіційних джерелах, доступних громадськості.
Розбіжності в офіційних даних
Бази даних Національного банку та SMIDA не відображають змін у складі акціонерів. У них вказано, що Буряки досі мають по 50% банку кожен. На сайті самого «Брокбізнесбанку» інформація суперечлива. У розділі «Структура власності банку» зазначено, що кожному з Буряків належить по 18,79% акцій. Водночас у повідомленні про зміну складу посадових осіб банку вказано, що Олександру Буряку належить лише 9,4% акцій. Борис Тімонькін у листопаді повідомив іншу версію: братам залишилось 20% на двох, СЄПЕК — 40%, а чотирьом іншим акціонерам — по 10% кожному.
Мережа фіктивних структур
Контроль над банком здійснюється через чотири компанії, які входять до органів управління установи. Заступником голови наглядової ради став ТОВ «Айнам», а до ревізійної комісії ввійшли ТОВ «Хіган», ТОВ «Алконост» та ТОВ «Амадіна». Кожна з цих компаній має статутний капітал 1,71 мільярда гривень і володіє по 9,98% акцій банку.
Ці чотири структури, на думку редакції, уособлюють групу СЄПЕК, яка як юридична особа взагалі не існує. Це просто публічна самоназва «кооперативу» з невідомими власниками. Кінцевими власниками кожної з чотирьох компаній є люди, так чи інакше пов'язані з Харківською областю, звідки приїхав до Києва Сергій Курченко.
Ознаки фіктивного контролю
Номінальні акціонери мають усі ознаки так званих «прокладок» — фіктивних власників. Більшість фізичних осіб, чиї паспортні дані внесено в статутні документи, абсолютно невідомі. Однак деякі прізвища вдалось ідентифікувати. Серед них — вихователька одного з харківських дитсадків, директор харківської пекарні ПП «Чумацький Шлях» та інші особи без очевидного зв'язку з банківською діяльністю.
Чотири компанії, які є кінцевими власниками цих фіктивних акціонерів — «Вікторі трейд», «Мірта Стейт», «Гуд продакт трейд» та «Промлайн союз» — мають статутний капітал лише по 1 тисячі гривень, хоча їхні засновники внесли до статутних документів акціонерів по 1,71 мільярда гривень кожен.
Контактні номери, залишені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також викликають запитання. Номінальні акціонери не гребували залишати номери кав'ярні та торгівця вікнами. Власники кінцевих структур взагалі залишали мобільні телефони. Найпопулярнішими місцями прописок виявились багатоквартирні будинки по вулиці Ірпінська, 64 та Донецька, 7.
Фінансові маневри та питання до регулятора
У грудні минулого року власники банку влили в його статутний фонд 11,5 мільярда гривень. Однак у той самий період кредити «Брокбізнесу» виросли на 12,4 мільярда гривень. Гроші акціонерів пройшли через фінансову установу транзитом. Банк витратив ці кошти на придбання цінних паперів, які потім передав під забезпечення кредиту від Національного банку.
За три останні квартали депозитний портфель банку зменшився на 2,3 мільярда гривень. Деякі аналітики припускають, що позики від Національного банку може виявитися недостатньо для стабілізації установи.
Питання про те, як Національний банк перевіряв якість цінних паперів, передданих під забезпечення, та чи знав регулятор про справжніх бенефіціарів банку, залишаються без відповіді. Єдиним місцем, де можна дізнатися про справжніх власників, можуть бути західні банки, які мають кореспондентські рахунки з «Брокбізнесбанком». Європейські закони змушують їх знати всіх кінцевих бенефіціарів структур, які користуються їхніми послугами. Кореспондентські рахунки банку відкриті та працюють, отже німецькі партнери мусять мати цю інформацію.