Придбання автомобілів швидкої допомоги обійшлося державному бюджету у 913,42 млн гривень. За розрахунками журналістів, базова вартість автомобіля становила лише 190 тисяч гривень, тоді як Міністерство охорони здоров'я платило по 650 тисяч за звичайну «швидку» типу В та по 844 тисячі за реанімобіль типу С.
Документи, які отримала редакція, свідчать про угоду між ТОВ «Пежо Сітроен Україна» та фірмою «ВіДі Авеню» щодо поставки мікроавтобусів Peugeot Boxer. Ці автомобілі потім переобладнувала компанія ПрАТ НВО «Практика», яка мала поставити МОЗу 913 машин типу В та 143 реанімобіля типу С.
Розбір кошторису показує суттєві розбіжності. Вартість базового автомобіля складала 190 тисяч гривень. Медичне обладнання коштувало від 110 до 380 тисяч гривень залежно від типу машини. Однак найбільш дивною статтею видатків виявилась переобладнання — фіксована сума 290 тисяч гривень незалежно від типу «швидкої».
Це викликає запитання, оскільки встановлення обладнання у звичайну «швидку» з 20 одиницями медичного устаткування принципово відрізняється від комплектування реанімобіля дорогим обладнанням вартістю 380 тисяч гривень. Опитані журналістами керівники сервісних станцій вважають, що сума за переобладнання завищена у кілька разів. За такі гроші рік тому можна було придбати новий автомобіль середнього класу.
На прикладі «швидких» типу В розрахунок виглядає так: 190 тисяч за автомобіль, 110 тисяч за медичне обладнання та 290 тисяч за встановлення дорівнює 590 тисяч гривень. Офіційна маржа компанії «Практика» становила близько 50 тисяч гривень на одній машині. При 913 автомобілях цього типу прибуток міг скласти близько 46 млн гривень без урахування доходу від дорожчих реанімобілів.
Тендер проводився у 2013 році урядом Миколи Азарова. Власника фірми «Практика» Олега Висоцького традиційно пов'язують з впливовими політичними колами. За інформацією, яку отримала редакція, компанія отримала замовлення від благодійного фонду Олександра Януковича та виконувала роботи для «межигірського» гаража.
Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції», оцінює можливу економію державного бюджету у 300 млн гривень, якби закупівля проводилась за ринковими цінами. За його розрахунками, справедлива вартість однієї «швидки» не повинна перевищувати 350 тисяч гривень — 190 тисяч за автомобіль, 60–70 тисяч за обладнання та 90 тисяч за його встановлення.
Шабунін припускає, що рішення про ціну було прийнято на рівні Кабінету Міністрів задовго до самого тендеру. Остаточна вартість закупівлі майже до відсотка співпала з виділеною сумою, що свідчить про попередньо визначену ціну. Роль тодішнього міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової та голови тендерного комітету МОЗ Романа Богачова, на його думку, була переважно виконавчою.
За даними редакції, до оборудки могли бути причетні Володимир Куликов, якого вважають представником благодійного фонду Олександра Януковича, та тодішній заступник міністра доходів Андрій Ігнатов. Учасники тендеру скаржились на тиск з боку голови СБУ Олександра Якименка та голови МВС Віталія Захарченка.
Редакція звертається до УБЕП, УБОЗ та управління «К» СБУ з проханням провести ретельне розслідування цього тендеру. На момент публікації значна кількість автомобілів Peugeot ще не була розмитнена, що означає, що МОЗ не мав права платити за них. Редакція планує звертатись до контрольних та правоохоронних органів з вимогою перевірити використання державних коштів.