Російське вторгнення в Україну породило безліч версій щодо його справжніх причин. Від економічних розрахунків до особистих амбіцій — інтернет переповнений гіпотезами, які намагаються пояснити рішення президента Росії. Редакція зібрала найпоширеніші версії, ранжуючи їх за мірою загрози реальної війни на території України.
Офіційна версія та її критика
Постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін 4 березня представив світу копію заяви Віктора Януковича, в якій той нібито просив про військову операцію. Після цього Янукович не з'являвся у публічному просторі, крім як у контактах із самим Путіним.
Історичні паралелі та територіальні амбіції
Політологи та аналітики вказують на прагнення Путіна увійти в історію як збирач земель російських. Цей сценарій не новий для російського лідера: під час Олімпіади-2008 Росія де-факто приросла Абхазією та Південною Осетією, відвойованими у Грузії.
Економічні мотиви: інфраструктура та енергетика
Крим розглядається як база для масштабних будівельних проектів. Російський уряд оголосив про підготовку до будівництва мосту через Керченську протоку вартістю від 3 млрд доларів. Крім того, контроль над Кримом дозволяє Росії змінити маршрут газопроводу «Південний потік».
Проект газопроводу через дно Чорного моря обійшовся б у 16 млрд доларів і виявився нерентабельним для європейських споживачів газу. Прокладання труб по суші через Крим могла б знизити вартість приблизно на третину. Водночас це вирішило б проблему постачання газу в Крим, минаючи материкову Україну, та змінило б умови постачання газу до Туреччини. Раніше Україна блокувала прокладання газопроводу в своїй економічній зоні, тому Росія домовилася з Туреччиною про газову знижку. Отримавши Крим, Росія отримає економічну зону, де газопровід пройде цілком по російській території, що дозволить скасувати турецьку знижку.
Контроль над морськими шляхами та портами
Оволодіння Кримом дає Росії повний контроль над Керч-Єнікальським каналом, через який Україна щорічно заробляє до 100 млн доларів на проході суден між Чорним та Азовським морями. На берегах Азовського моря розташовані важливі для Рената Ахметова порти. Втративши контроль над проливом, Донбас втратить значну частину транспортних зв'язків із світом і буде змушений просити дозвіл на проходження суден Ахметова з рудою, вугіллям і металом, а також зернових вантажів від інших експортерів.
Фінансові розрахунки та бюджетні дефіцити
Російський бюджет на 2014 рік був складений з дефіцитом у 389 млрд рублів. Військова операція дозволила отримати додаткові доходи через девальвацію рубля. Уже в лютому курс рубля до долара перевищив запланований на 2 рублі. За розрахунками заступниці міністра фінансів Росії Тетяни Нестеренко, один рубль курсової різниці дає 180 млрд рублів додаткових доходів. Крім того, російський бюджет передбачав ціну нефті на рівні 101 долара за барель, а вона вже наближалася до 110 доларів. При збереженні річної ціни нефті на рівні 107 доларів держбюджет РФ отримав би 350–400 млрд рублів доходів лише за рахунок цінового фактора. Путін також отримує особисті доходи через нафтотрейдера «Gunvor».
Відволікання від внутрішніх проблем
Прес-секретар Путіна заявив, що на тлі подій в Україні рейтинг російського президента «зараз зашкалює». Російський депутат Леонід Слуцький впевнений, що «ситуація в Україні консолідує все російське громадянське суспільство… Це також великий фактор для ще більшого укріплення авторитету президента РФ». Військова операція відволікає увагу від зростання цін на комунальні послуги, конфіскації пенсій, кавказького тероризму, корупції та падіння економіки.
Проект із Юлією Тимошенко
Російський політолог Станіслав Белковський спочатку вважав, що Путін «втратив розум», але потім отримав «інформацію з досить відповідальних джерел у Києві» про те, що метою операції є приведення до влади Юлії Тимошенко. За цією версією, Тимошенко, вийшовши з в'язниці, виявила відсутність підтримки від Майдану. Для перемоги на виборах їй потрібна «маленька переможна війна» — точніше, видимість перемоги над Путіним у Криму, наприклад, особисто розв'язавши питання про невведення російських військ на материкову Україну. Перенесення кримського референдуму з 25 травня на 16 березня дає Тимошенко час на переговори з Путіним і розкрутку іміджу спасительниці до президентських виборів 25 травня. На користь цієї версії свідчить особистий досвід Путіна: він вперше став президентом, коли «переміг» Чечню у розв'язаній Росією війні на тлі вибухів житлових будинків у Москві. Крім того, Тимошенко виглядає єдиним українським політиком, якому Путін довіряв останніми роками. Саме з нею він отримав успішний досвід заробітків на газі, майже вдвічі підвищивши його ціну для України у 2009 році.
Психічний стан та геополітичні амбіції
Німецька канцлер Ангела Меркель, яка завжди піддавалася тиску російського газу, виявила, що Путін живе в «іншому світі» і втратив контакт із реальністю. Це спостереження вона зробила, коли частка «Газпрому» на європейському газовому ринку скоротилася з 39% до 25%. Мільярдер Ігор Коломойський називає Путіна шизофреніком. Російський опозиціонер Борис Немцов характеризує його як параноїка, який втратив розум. Однак ця версія не займає перше місце, оскільки у разі її підтвердження Путіна усунуло б його найближче оточення, якому не хочеться потрапити під міжнародні санкції через «божевільного пенсіонера» — Путіну 61 рік, що на один рік більше пенсійного віку для чоловіків у Росії.
Путін та Обама: змагання за величину
У 2009 році Обама, щойно ставши президентом, різко збільшив військовий контингент в Афганістані й одразу отримав Нобелівську премію миру. Путін також різко збільшив військовий контингент в Україні й був номінований на Нобелівську премію миру. Путін, названий найвпливовішою людиною 2013 року за версією «Форбс», впевнений, що його противники слабкі й не відповідять військовим ударом по Москві. Російська журналістка Юлія Латиніна зауважила, що «Захід безсилий протистояти терористам-ісламістам, але в цей час борється за права геїв, тому що за права геїв легше боротися».
Підготовка до санкцій та геостратегічні розрахунки
Путін заздалегідь готувався до міжнародних санкцій, заборонивши своїм чиновникам мати нерухомість і рахунки за кордоном. Навальний розкривав корупціонерів, які не замели сліди в реєстрах американської нерухомості, але це були поодинокі випадки з другорядними персонажами путінської вертикалі влади.
Крим не має для Росії цінності з точки зору корисних копалин чи діючих заводів. За цивільне населення Путін навряд чи буде занепокоєний — під час операції в «Норд-Ост» його спецслужби вбили 130 російських заручників, яких мали звільнити.
Геополітичний контекст та холодна війна
У 1980-х роках США перемогли в холодній війні з СРСР, домовившись із Саудівською Аравією про удешевлення нефті у світовому масштабі. Імперська Росія втратила економічну базу, заснову на експорті енергоносіїв, вивела війська з дорогого Афганістану, і незабаром радянська надбудова впала. Нині ситуація принципово аналогічна: є Росія, повністю залежна від цін на нефть і газ, є США, які розвивають видобуток сланцевого газу у світовому масштабі. Є Іран, який через ядерну програму перебуває під економічними санкціями США й не може вільно продавати нафту, здатну вплинути на світові котирування. Саме у голові Барака Обами має народитися відповідь на питання: яка мавпа з ядерною гранатою видається йому безпечнішою й договороспособнішою — іранська чи російська.