Мережа компаній, пов'язаних із Віктором Януковичем та групуванням «Танталіт», контролювала у Києві кілька значних комерційних об'єктів. Крім житлової нерухомості у престижних районах, портфель включав два бізнес-центри, історичну будівлю початку XX століття та комплекс із вертолітним майданчиком та дата-центром.
На Волоській 11-а розташовувався один із найвідоміших офісів мережі. Охороною будівлі займався Ігор Шишка, директор фірми «Дом Лесника», яка володіла об'єктами на території Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу. З початку 2000-х років у будівлі розміщувались переважно компанії донецького бізнесмена Сергія Момота. Управління офісним центром здійснювала фірма «Азгард», яка належала дружині Момота Заліні. Саме «Азгард» отримував платежі від фонду «Дорога майбутнього», яким керувала цивільна дружина Януковича.
У 2010 році «Азгард» отримав у користування земельну ділянку під будівлею, однак уже наступного року суд скасував це рішення Київради. У жовтні 2013 року дозвіл на розробку проекту землеустрою отримала компанія «Офісний центр «Волоський». Директором та засновницею фірми була Наталія Трофимчук, яка працювала менеджером «Танталіта» та відповідала за закупівлю кави та канцтоварів. На момент дослідження працівників «Танталіта» та «Дороги майбутнього» в офісі вже не було, а їхні документи вивчала генеральна прокуратура.
У провулку Тараса Шевченка, 16 знаходилась п'ятиповерхова будівля з масивними гранітними сходами, яка помітно відрізнялась від сусідніх будинків у центрі міста, неподалік від Майдану Незалежності. Маєток спочатку належав «Промінвестбанку» та був відновлений його коштом. Історія його переходу в інші руки розпочалась влітку 2008 року, коли екс-глава правління банку Володимир Матвієнко вирішив придбати будинок за 13,8 мільйонів гривень. У жовтні того ж року Національний банк ввів у банк тимчасову адміністрацію через складну фінансову ситуацію. На початку листопада австрійська компанія Slav AG братів Андрія та Сергія Клюєвих стала новим інвестором «Промінвестбанку». Одночасно Матвієнко безоплатно передав будинок невизначеній у судовому рішенні особі.
Протягом наступних місяців нерухомість змінила кількох власників. Новий власник подарував будинок офшорній компанії «Абаніко Лімітед», а після двох подальших угод він опинився в руках панамської «Бенбері есетс С.А.». Коли «Абаніко» спробувало визнати наступні угоди недійсними, повернути будинок не вдалось. Навіть «Промінвестбанк», хоча суд визнав договір із Матвієнком недійсним, не зміг забрати нерухомість у нових власників.
Історія створення та справжні власники панамського офшору були відомі екс-директору «Танталіта» Павлу Литовченку. За касовим ордером від 24 жовтня 2011 року він отримав із каси тисячу євро, з яких 750 євро витратив на апостильовані витяг з реєстру та копію статуту офшору.
Хоча будинок був приватним, земля під ним перебувала в комунальній власності. У жовтні 2013 року підприємці з межигірськими зв'язками вирішили це змінити. Згідно з рішенням Київради, компанія «Лессор груп» отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки для подальшої оренди на 25 років. Окрім панамської «Бенбері есетс», другим засновником та колишнім директором «Лессор груп» був Юрій Педько, айтішник «Танталіта». Незважаючи на те, що «Танталіт» у 2011 році проводив ремонт будівлі, вона залишалась незаселеною, з ворітьми, обв'язаними ланцюгом.
На Парковій дорозі розташовувався комплекс, офіційним власником якого була компанія «Амадеус Ко», контрольована британською Fineroad Business LLP та киянином Олександром Хом'яком. Документи YanukovychLeaks виявили, що за спорудою стояв «Танталіт». «Амадеус Ко» був підконтрольним групуванню від моменту створення. Реєстрацією займались юристи з Межигір'я, а заступник директора «Танталіта» Дмитро Сідляренко отримав із каси триста тисяч гривень для передачі до уставного фонду компанії, згідно з касовим ордером, знайденим у Межигір'ї.
Договори з підрядниками, зокрема «Основа-Солсиф» та «Гекса Україна», узгоджували керівники «Танталіта». У документі директор девелоперської компанії «АВК» звітує керівникам «Танталіта» та «Амадеуса» про сплату 30 мільйонів гривень генпідряднику «Основа-Солсиф». Документ завізував Павло Литовченко, директор «Танталіта». Офіційний директор та співвласник «Амадеуса» Хом'як працював у структурах «Танталіта», а «АВК» часто відвідував офіс на Волоській 11-а. У межигірському архіві збереглись численні звіти Хом'яка про поїздки по Києву на Honda Civic та прохання повернути витрачені на бензин кошти.
Скляна модернова споруда на Парковій дорозі служила не лише гелікоптерним майданчиком. У приміщенні під ним знаходився найбільший в Україні дата-центр «Парковий», що належав компанії «Анте медіам». На момент заснування у 2011 році його власниками були «Амадеус Ко» та донеччанин Віталій Філатов. Згодом «Амадеус» замінив кіпрський офшор «Дібі Венче Інвестментс», а до засновників додався «Топ системс» айтішника Дениса Бурдука.
Незважаючи на те, що «Амадеус» у 2013 році офіційно вийшов зі складу засновників «Анте медіам», менеджери «Танталіта» вважали його своєю власністю. В акті на інвентаризацію «Танталіта» від 19 грудня 2013 року ці компанії записані одним блоком разом із ТОВ «Хмарні технології». Комерційний директор «Амадеуса» Антон Озадовський відмовився надати контакти Хом'яка та не відповів на запитання журналістів про інвесторів компанії.
Після втечі Януковича у Росію центр «Парковий» переписали на менеджерів групування. На той момент власниками «Анте Медіам» були директор Віталій Філатов (35%), кіпрська фірма DB Venture Investments LTD (35%) та ТОВ «Топ Системс» (30%), власником якої був заступник директора «Паркового» Денис Бурдук.
Офісний центр «Західний» у провулку Західному, 4-а розташовувався у непримітному провулку Солом'янського району. Двоповерхова будівля оточена парканом, охороняється відеокамерами та охоронцями. Раніше у цій будівлі знаходився «Український страховий дім», підконтрольний компанії Uvercon Investments Limited бізнесмена Едуарда Прутніка. У 2008 році до офісу Прутніка, якого називали близьким до Януковича, по старій дружбі переселилась «Девелоперська компанія «АВК». Цю фірму та «Архітектурно-будівельну компанію «Інтеб», яка згодом теж оселилась у «Західному», можна назвати будівельним підрозділом «Танталіту» – вони виступали генпідрядниками на об'єктах у Межигір'ї та Сухолуччі.
Директором «АВК» та власником «Інтеба» був донеччанин Микола Гончаров. Він був співзасновником фірм «Едельвейс», «Рятувальник» та «Дельфін-2001». Як і інші об'єкти мережи, офісний центр охоронявся фірмою «Делліт», про що свідчать платіжки «Танталіта» на закупівлю форми для охоронців.
У 2011 році для адміністрування бізнес-комплексу «Танталіт» створив окрему юридичну особу – «Офісний центр «Західний». Зараз він оформлений на екс-співробітників «АВК» Ірину Скрипник та Віталія Ярмоленка. Хоча «АВК» та «Інтеб» припинили діяльність, будівля залишилась у використанні. Зараз у ній зареєстрована компанія «Делікатес», яка будує елітний спа-центр Amber Magic на Петровській алеї, неподалік від гелікоптерного майданчика.
Директор «Делікатеса» Гліб Вакунов не лише працює в колишньому офісі «АВК», але й має давні стосунки з компанією. За договором від грудня 2010 року він отримав від «АВК» 2700 доларів за технічний нагляд за укладкою каміння. У 2011 році Вакунов обійняв посаду в.о. директора ДП «Інфраструктурні проекти», де завідував тендерами на будівництво лікарні «Охматдит». За словами охоронця, Вакунов буває в офісному центрі, але деякий час тому взяв відпустку. У телефонній розмові підприємець підтвердив, що виконував певні роботи для «АВК», однак відмовився розповісти, хто запропонував йому стати директором та співзасновником «Делікатеса», посилаючись на комерційну таємницю.