У 2013 році Міністерство охорони здоров'я витратило на закупівлі ліків та медичного устаткування близько 3,2 мільярда гривень. Цифра майже збігається з планами на наступний рік, коли передбачалося придбати препарати та обладнання на 2,2 мільярда гривень. Однак за даними «Вісника державних закупівель», у попередньому році значна частина коштів пішла на скандальну закупівлю автомобілів швидкої допомоги, якої не планувалося повторювати.
На засіданні уряду 23 квітня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк попросив голову Держлікслужби Олександра Соловйова написати заяву про звільнення за власним бажанням. Цей момент збігся з виступом представника асоціації «Фармукраїна» Дениса Шевченка, який розповів про масштаби збирання коштів з фармацевтичного бізнесу. За його словами, Державна служба з лікарських засобів офіційно отримує близько 100 мільйонів доларів, а неофіційно, у вигляді хабара, близько 2 мільярдів гривень щорічно.
Нова влада намагалася вмовити виробників та дистриб'юторів знизити ціни на препарати, однак без оголошення кримінальних справ. Водночас за даними Мінфіну, вартість деяких ліків при ввезенні в Україну завищується на 400 відсотків, що дозволяє виводити капітал за кордон. Таким чином, замість конкретних заходів щодо боротьби з корупцією у фармацевтичному секторі, спостерігалися лише переговори.
Практика державних закупівель у сфері охорони здоров'я демонструвала тісні зв'язки між чиновниками та бізнесменами. Під час попередньої влади, коли міністерство очолювали Раїса Богатирьова та інші посадовці, сформувалася стійка мережа постачальників, які отримували замовлення на регулярній основі.
ПрАТ «Науково-Виробниче Об'єднання «Практика» отримало найбільший обсяг замовлень на суму 770 мільйонів 909 тисяч гривень. Фірма Олега Висоцького спеціалізувалася на постачанні автомобілів швидкої допомоги. За допомогою державних органів французьких виробників змусили продати машини за заниженою ціною, однак вся економія пішла на розпил. Медичне устаткування для цих автомобілів завищувалось у сім разів, а вартість переобладнання була безпрецедентною для ринку.
ТОВ «Людмила Фарм» з суми 391 мільйон 144 тисячі гривень позиціонувалось як один з найбільших постачальників МОЗ останніми роками. Компанія, засновниками якої були Олена Миронова та Костянтин Грошев, здобула репутацію найбільш договороздатної на цьому ринку.
ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» отримав замовлень на 310 мільйонів 603 тисячи гривень. Завод, який МОЗ відсудило у віргінського офшору, пов'язаного з російськими авторитетами, став класичною прокладкою для закупівель. Будучи виробником інсуліну, «Індар» отримував державні замовлення на препарати проти СНІДу, туберкульозу, вакцини та тест-смужки – товари, до яких завод не мав жодного відношення. Препарати закуповувались за кордоном через офшорні посередники, де розчинялись прибутки. Керівниками заводу МОЗ за часів Раїси Богатирьової призначив Дмитра Політіко, однокурсника голови тендерного комітету МОЗ Романа Богачова, та Любов Вишневську, яка раніше представляла парламентський комітет з охорони здоров'я під керівництвом Тетяни Бахтєєвої. У Бахтєєвої цей зв'язок заперечували.
ТОВ «Вектор Фарма» з обсягом 184 мільйони 965 тисяч гривень мав засновником Віктора Кіптика, відомого як співзасновник кількох компаній разом з директором фармацевтичної компанії «Біолік» Іваном Луговим. Харківський завод «Біолік» раніше належав банкіру Сергію Максимову, проти якого порушена кримінальна справа за вивід коштів з «VAB банку». Згодом контроль над «Біоліком» отримала сім'я Раїси Богатирьової. Директором «Вектор-фарми» незмінно був Сергій Копилов, який раніше керував компанією «Фармація-2000» екс-нардепа Павла Жебрівського та його сестри Філі Жебрівської. На момент дослідження «Вектор-фарма» була зареєстрована на британську фірму «Керімар трейд ллпі» за адресою Лондон, Воберн Плейс, 30, офіс 95.
ТОВ «Фармадіс» отримав замовлень на 140 мільйонів 816 тисяч гривень. Компанія мала спільний телефон з ПрАТ «Ганза» Петра Багрія. Засновником «Фармадісу» був Сергій Сіора, який раніше брав участь у ТОВ «Сумська аптечна компанія», засновником якої до 2006 року було «Ганза». У 2013 році з 14 лотів на закупівлю протитуберкульозних препаратів чотири виграв «Фармадіс» виключно у конкуренції з іншою компанією групи – «Укроптпостачем».
ТОВ «Фра-М» з суми 131 мільйон 467 тисяч гривень була донецькою фірмою, зареєстрованою на Сергія Ходоса, Павла Свистуна та кіпрський офшор «Фасіліум холдінгз лімітед».
ТОВ «Фармекс груп» отримав замовлень на 123 мільйони 354 тисячи гривень. Засновниками були офшори «Андовер ентерпрайзес лімітед» з Сейшельських островів та «Рамін кемікалс лімітед» з Віргінських островів. Компанія розігрувала тендери з харківським ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». За даними журналістського розслідування, обидві компанії входили до групи, яку контролювали бізнесмен Борис Литовський та авторитетний росіянин Ігор Сало. У жовтні 2013 року президент Віктор Янукович відвідав виробництво «Фармекс груп» у Борисполі. Керівник компанії Геннадій Хорунжий повідомив, що дякуючи домовленостям Януковича з Раулем Кастро, компанія налагодила співробітництво з кубинськими фармацевтами і планувала розпочати виробництво імунобіологічних препаратів за кубинськими технологіями.
ТОВ «Компанія «Укроптпостач» отримав замовлень на 107 мільйонів 151 тисячу гривень. Компанія була зареєстрована за адресою вул. Кіровоградська, 100-б у Києві, де у різні часи були прописані й інші компанії групи Петра Багрія, зокрема ТОВ «Люм'єр-Фарма» та ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів».
ПрАТ «Альба Україна» з обсягом 102 мільйони 617 тисяч гривень мала комерційним директором Володимира Дудку, який у 2012 році став народним депутатом від Партії регіонів. На ринку державних замовлень компанія стала великим гравцем у 2010 році після вступу Дудки до партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка, який тоді отримав посаду віце-прем'єра в уряді Миколи Азарова.
ТОВ «Ілатанмед» отримав замовлень на 97 мільйонів 350 тисяч гривень. Фірма була зареєстрована на Ольгу Писану, бухгалтерку компанії «Крас» Федора Саворовського. Компанія «Крас» розпочала процедуру ліквідації, щоби не повертати кошти МОЗу за зірваний контракт на постачання автомобілів швидкої у 2012 році. Незважаючи на доведений у суді факт, що «Крас» поставляв машини недоукомплектованими, «Ілатанмед» продовжив вигравати державні тендери. Саворовський також був співзасновником ТОВ «Автоспецпром» з Володимиром Фісталем, сином донецького лікаря Еміля Фісталя, відомого дружбою з Тетяною Бахтєєвою. Фісталі контролювали фірму «Горал», яка разом з «Красом» у 2012 році отримала замовлення МОЗ на постачання швидких на 200 мільйонів гривень. На момент дослідження «Горал» ліквідувалась, однак «Автоспецпром» продовжував вигравати державні тендери.
ТОВ «Скай фарм» з суми 92 мільйони 16 тисяч гривень була заснована росіянином Львом Кузьміним. Компанія виграла тендери на протитуберкульозні препарати виключно у конкуренції з «Фармадісом» з групи Петра Багрія.
ТОВ «Біомедінвест» отримав замовлень на 81 мільйон 831 тисячу гривень. Засновниками були Юлія Михайленко, а також Володимир Мельник та Валерія Сичова, прописані за однією адресою. У 2013 році компанію перереєстрували на кіпрський офшор «Мавеліна інвестментс лтд».
ТОВ «Лінк-Медитал» з обсягом 80 мільйонів 932 тисяч гривень належав Миколі та Олексію Баришевським, колишнім власникам ЗАТ «Бакмед».
ПрАТ «Медфарком-Центр» отримав замовлень на 61 мільйон 264 тисячи гривень. Власниками були одесити Михайло Даварашвілі, Борис Колісниченко, Павло Порван та швейцарська фірма «Палма груп с.а.».
ПрАТ «Біофарма» з суми 56 мільйонів 626 тисяч гривень належала кіпрському офшору «Ніобера інвестментс лімітед», пов'язаному з нардепом від Партії регіонів Василем Хмельницьким та екс-заступником міністра інфраструктури Костянтином Єфименком. У 2012 році 40 відсотків кіпрської фірми придбали інвестиційна компанія «Horizon Capital» та голландський «Банк розвитку підприємництва».
ТОВ «Київське регіональне фармпідприємство» отримав замовлень на 52 мільйони 185 тисяч гривень. Засновником був німець Ігор Чернявський. Компанія розігрувала підряди з ТОВ «Лінк-медитал».
Іноземне підприємство «АІС-Столиця» з обсягом 48 мільйонів 925 тисяч гривень належало нардепу від Партії регіонів Дмитру Святашу. Фірма отримала частину замовлення МОЗ на постачання автомобілів швидкої допомоги.
ПрАТ «Ганза» отримав замовлень на 46 мільйонів 785 тисяч гривень. До кінця 2013 року акціонерами були Петро Багрій та Михайло Кучірка. На момент дослідження власником «Ганзи» була британська фірма «Бартоломе де ла касас лп».
ТОВ «Амаркорд» з суми 38 мільйонів 593 тисяч гривень було засновано Олександром та Майею Морозами.
ТОВ «Бакмед» отримав замовлень на 35 мільйонів 828 тисяч гривень. Компанія була зареєстрована на угорську фірму «Іммедекс Європа». Директором був Дмитро Ледін, син колишнього замдиректора ДП «Укрмедпостач» Сергія Ледіна, який раніше входив до складу засновників «Бакмед». Його партнерами були Леонід Каліннік та Микола Петренко, які у різні часи керували «Укрмедпостачем».
Решта 20 компаній отримали замовлення на суми від 25 мільйонів до 1 мільйона 185 тисяч гривень. Серед них були ТОВ «Медична торгівельна компанія», ТОВ «Ювіс», ТОВ «Діалог Діагностікс», ТОВ «Флауер», ПрАТ «Науково-виробнича компанія «Діапроф-мед», ТОВ «Мед Ек Сервіс», мале підприємство «Апофарм», ТОВ «Оселя-ЮТ», ТОВ «Медбіоальянс», ТОВ «Ренарт», ТОВ «Медвельт», ТОВ «Біонікс Лаб», ТОВ «Ортомедікал», ТОВ «Фарма Лайф», ТОВ «Сіті транспорт груп», ТОВ «ІмБіоІмпекс», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», ТОВ «Аван-медика», ТОВ «Юрія-Фарм», ТОВ «Ледум», ТОВ «АЛТ Україна Лтд», ТОВ «Платос-Фарма», ТОВ «Кандія», ТОВ «ТД «Конвалія-М», ТОВ «НВП «ХіМеК», ТОВ «Екомедтест», ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод», ТОВ «Тріамедіка», ТОВ «Медичний Центр «М.Т.К.», ТОВ «Модусмедіка», ТОВ «Український медичний дім», ТОВ «Румед» та спільне українсько-естонське підприємство «Оптіма-Фарм, ЛТД».
Система державних закупівель у сфері охорони здоров'я демонструвала стійкість корупційних схем. Навіть зміна влади не призвела до суттєвих змін у виборі постачальників. Компанії, пов'язані з впливовими чиновниками та бізнесменами, продовжували отримувати замовлення незалежно від якості послуг або наявності судових справ проти них. Офшорна реєстрація, спільні адреси та переплетення власності ускладнювали прозорість та контроль над витратами державного бюджету.