Зміна влади в Україні традиційно означає не скасування корупційних механізмів, а лише переміщення бенефіціарів. Цей принцип, здавалося б, мав змінитися після Майдану, однак система попередників продовжує функціонувати з новими учасниками.
Стан справ навколо Януковича демонструє цей парадокс найяскравіше. Україна оголосила у розшук як батька, так і старшого сина колишнього президента, порушила кримінальні справи та звернулася до західних партнерів щодо арешту його рахунків. Водночас його бізнес-інтереси в Україні залишаються незахищеними ні від легальних, ні від специфічно-бюджетних загроз. Причини цього явища залишаються невизначеними — можливо, це результат непрофесіоналізму правоохоронців, а можливо, свідчить про збереження старих зв'язків у владних структурах.
Желізниця як джерело прибутків
Нове керівництво «Укрзалізниці» нібито звернуло увагу на схему страхування пасажирів, яка функціонує десятиліттями. Пасажири сплачують 1,5% від вартості міжміського квитка та 3% у приміському поїзді, однак виплати застрахованим становлять лише 4% від зібраних коштів. За даними 2013 року, три компанії — «Домінанта», «Злагода» та «Український страховий дім» — розділили близько 205 млн гривень між собою та залізницею. Остання утримує 30% комісійних від усього потоку грошей плюс 50% різниці між зібраними та виплаченими сумами.
«Злагода» контролюється трьома донеччанами, однак у медіа її називають підконтрольною колишньому міністру інфраструктури Борису Колеснікову, який активно заробляв на залізниці. Саме за його часів на залізниці з'явилися дорогі та ненадійні автомобілі «Хюндай» та комплекти «прокладок».
Найпрямішій зв'язок із Януковичем йде через «Український страховий дім». Раніше ця компанія була акціонером «Укрбізнесбанку». До складу наглядової ради УСД входить Михайло Берлін, батько Віктора Берліна, однокласника Олександра Януковича. Борис Візиров, кум Берліна за часів Януковича, очолював Нацкомісію по регулюванню ринків фінансових послуг.
Від УСД простежується зв'язок до «Домінанти». Основний пакет акцій цієї страхової компанії належить ТОВ «Актуарний Інформаційно-Дослідницький Центр», власники якого приховані через ланцюжок офшорних структур. Директором центру є Андрій Тарасов, колишній голова запорізької філії УСД. Примітно, що «Домінанта» збереглась не лише на залізниці — Нацбанк застрахував у неї свій автопарк, відхиливши на тендері десять дешевших пропозицій.
Банківська система без змін
«МАКО-трейдінг» Олександра Януковича успішно вибиває в судах мільйони у фірм Сергія Тарути, Ріната Ахметова та Лакшмі Міттала. Нещодавно компанія подала позов проти податківців, які нарахували їй 22 млн гривень податкового боргу.
«Укрбізнесбанк» продовжує працювати. За даними журналістів, він може входити до переліку 14 банків, підозрюваних Генпрокуратурою у відмиванні 141 млрд гривень за часів Януковича. «Всеукраїнський банк розвитку» також функціонує, причому Нацбанк навіть надає йому рефінансування, щоб зменшити його проблеми.
Вугільна маржа залишається недоторканною
Немає жодних даних про усунення вугільних фірм Януковича від схем перепродажу державного вугілля. Раніше «МАКО» виступала посередником між державними шахтарями, які продавали вугілля по 600 гривень за тонну, та державними енергетиками, які купували його по 1000 гривень за тонну.
Новий міністр енергетики та вуглепрому Юрій Продан наказував розробити заходи щодо виключення посередників зі схем реалізації державного вугілля. Однак невідомо, чи це було реалізовано, оскільки Міненерго так і не почало повідомляти, кому державні шахтарні продають вугілля. Більше того, нове міністерство припинило публікувати на своєму сайті відпускну ціну на вугілля, хоча попередня влада робила це принаймні формально.
Міністерство повідомило лише, що за попередньої влади все коксівне вугілля продавалося металургійним комбінатам через посередників за цінами, занижених на 100–150 гривень, що призводило до втрат у сумі 30–40 млн гривень щомісяця. Нове керівництво обіцяє збільшити прибутки від державного вугілля на 28,5%, що має дозволити державі отримати додатково 525 млн гривень до кінця року.
Однак арифметика викликає питання. З 2011 року «Центренерго» закуповує вугілля по 900–1200 гривень за тонну, тоді як державне шахтоуправління «Донбасс» відправляло його з початковою ціною 600 гривень за тонну. По дорозі вугілля двічі змінювало власників, останнім посередником була «МАКО-трейдінг» Олександра Януковича, яка отримувала додаткову маржу від 25–30% за консервативною оцінкою та близько половини від кінцевої вартості за реалістичною.
Лише у 2013 році «Центренерго» законтрактувало вугілля на 10 млрд гривень. «Януковичівська» маржа становила 2,5–3 млрд гривень — саме ті кошти, які у 2014 році мали б вивільнитися. Однак Міненерго прогнозує зростання прибутків лише на 0,5 млрд гривень. Невідомо, куди спрямовуються решта коштів, оскільки у «Віснику держзакупівель» не з'явилось жодного повідомлення про нові вугільні контракти «Центренерго» та ДП «Вугілля України».
Сонячна енергія: селективна справедливість
Одна зі схем, яка дарувала братам Клюєвим до 3 млрд гривень на рік, має всі шанси збережтися. Андрій Клюєв пролобіював «зелений тариф» для сонячної електроенергії, один з найвищих у Європі. Його компанія «Актив солар» збудувала найбільші сонячні електростанції України та продавала енергію державі у десятки разів дорожче від електрики атомних та теплових станцій. За даними журналістів, держава навіть нині приймає на баланс клюєвську енергію, хоча гроші нібито не перераховує.
Нова влада розробила законопроект, спрямований на позбавлення Клюєва надприбутків. Планується відсікти «Актив Солар» від «зеленого тарифу», залишивши високий тариф лише для сонячних електростанцій потужністю до 10 МВт. Це означає, що привілей збережеться для всіх інших, окрім Клюєва, чиї станції мають вищу потужність.
Однак справедливість виглядає селективною. Чому мають залишатись високі тарифи для інших бізнесменів? Серед них одна з найбільших — «Укренерго-сервіс», яка заробляє близько 80 млн гривень на рік. Компанія належить Андрію Іванчуку, одному з найближчих соратників прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, у кооперації з екс-нардепом від Партії регіонів та одним з високопоставлених чиновників «Енергоринку». Це викликає серйозні питання щодо справжніх намірів нової влади.
Презентований матеріал охоплює лише частину корупційних схем, які продовжують функціонувати під новим керівництвом. Журналісти обіцяють розповісти про нові відкриття у найближчі дні.