У квітні 2014 року, коли курс долара різко зростав, одна з найбільших паливних компаній, що постачала дизель українській залізниці, змогла через суд переглянути умови контракту і отримати додатково 550 мільйонів гривень. Історія цього судового спору показує, як державні документи можуть бути використані для обґрунтування цінових вимог, які суперечать ринковій реальності.
Початок контракту та перші коригування
У січні 2014 року, за місяць до втечі президента Януковича, державне підприємство «Укрзалізничпостач» уклало з ТОВ «Перша паливна компанія» угоду на поставку 100 тисяч тонн дизельного палива протягом 2014 року на суму 1,31 мільярда гривень. Тендерна ціна була встановлена на рівні 13 122 гривні за тонну. На той момент долар коштував 8,2 гривні, що викликало підозри щодо завищення ціни на 15 відсотків від ринкової вартості.
На початку квітня, коли американська валюта подорожчала до 11 гривень, компанія звернулась до залізничників з проханням переглянути ціни. Пропозиція була помірною: підняти вартість лише для 1,8 тисячі тонн палива до 14 400 гривень за тонну, залишивши стару ціну для решти замовлення. «Укрзалізничпостач» погодився, і 2 квітня була укладена додаткова угода.
Різкий поворот у квітні
Однак ситуація змінилась кардинально після 14 квітня, коли долар досяг історичної позначки у 13 гривень. Хоча через тиждень курс опустився до 11,3 гривні, компанія вирішила змінити стратегію.
22 квітня «Перша паливна компанія» отримала довідку від державного підприємства «Держзовнішінформ». У документі зазначалось, що дизельне паливо в Україні коштує 18 120–20 020 гривень за тонну. Довідка враховувала умови FCA, відтермінування платежу на 75 робочих днів та залежність від цін у Європі та Росії.
Редакція намагалась знайти у відкритих джерелах підтвердження таких цін на гуртовому ринку в квітні 2014 року. Максимальна ціна, яку вдалось виявити, становила 17 тисяч гривень за тонну. Таким чином, довідка від «Держзовнішінформу» суттєво перевищувала реальні ринкові котирування.
Судовий спір та рішення
24 квітня компанія звернулась до «Укрзалізничпостачу» з вимогою підняти ціну на решту 92 тисяч тонн палива до 19 120 гривень за тонну. Залізничники відмовили, посилаючись на умови тендеру, які не передбачали перегляду ціни через коливання курсу. Тендерне законодавство дозволяло збільшення ціни максимум на 10 відсотків у зв'язку з ринковими коливаннями, та й то за умови, що загальна вартість закупівлі не зростатиме.
«Перша паливна компанія» звернулась до суду. Госпсуд Києва 4 червня 2014 року задовольнив позов, дозволивши підняти ціну до 19 120 гривень за тонну. Це означало збільшення загальної вартості контракту на 550 мільйонів гривень — з 1,31 мільярда до 1,86 мільярда гривень, що становить 41 відсоток.
Реальні ціни на ринку
У червні 2014 року, коли рішення суду вже було прийнято, державне «Укргазвидобування» продавало дизель за 14 802 гривні за тонну. Середні гуртові ціни на ринку становили 15 740 гривень за тонну — на чверть нижче від суми, яку компанія відсудила через суд.
Повідомлення від держустанови
Після опублікування матеріалу до редакції надійшов лист від керівника відділу паливно-енергетичних ринків ДП «Держзовнішінформ» Олександра Мельника. У ньому пояснювалось, що відтермінування оплати на 75 робочих днів може давати розрахункову корекцію ціни на рівні від 13 до 25 відсотків і вище. Мельник посилався на нестабільність банківського ринку, очікувану інфляцію, облікову ставку НБУ та валютні ризики. За його словами, компанія могла навіть запропонувати підвищення ціни на 65–72 відсотки, виходячи з об'єктивної інформації про зміну ринкових факторів між січнем та серединою квітня.
Системна проблема
Нове керівництво «Укрзалізниці» визнало, що раніше компанія справді закуповувала дизель за завищеними цінами. Перший заступник голови «Укрзалізниці» Максим Бланк заявив, що борги за попередні періоди були продані одному з найбільших українських банків, тому виправити ситуацію неможливо. Однак нічого не змінилось і щодо діючих контрактів.
Тендер, який виграла «Перша паливна компанія» півроку раніше, мав лише одного конкурента — «Південну кабельну компанію» з Одеси. Одним з перших засновників цієї компанії був штатний співробітник «Лукойлу» Ільхам Мамедов. Саме «Лукойл» є стратегічним партнером «Першої паливної компанії». Тодішній директор «ППК» Павло Явтушенко уникав прямої відповіді на питання про те, чи працює Мамедов у його фірмі. Нинішній директор компанії Олександр Ягубов до 2011 року працював в «Лукойл-Україна».
Корпоративні зв'язки та бенефіціари
У період правління Януковича найбільшими постачальниками дизпалива «Укрзалізниці» були компанії з групи нардепа Ігоря Єрємєєва (ТОВ «Вог аеро джет», ТОВ «Укрпостач-Нафтотрейд», МПП «ВК імпекс») на суму 5,44 мільярда гривень та ТОВ «Перша паливна компанія» на суму 4,07 мільярда гривень.
«Перша паливна компанія» зареєстрована на донеччанина В'ячеслава Момота. На ринку циркулюють різні версії щодо справжніх бенефіціарів фірми. Не викликає сумніву, що значну частку має «Лукойл». З українського боку бенефіціарами називають Віктора Януковича, Ріната Ахметова та Бориса Колеснікова.
Третім за обсягом постачальником була ТОВ «Екоойл» нардепа від Партії регіонів Нуруліслама Аркаллаєва на суму 1,31 мільярда гривень.
Це створює замкнене коло: залізниця платить завищені ціни, потім повідомляє про неспроможність фінансувати пасажирські перевезення і підвищує тарифи для громадян.