← Назад

Як військова бюрократія перекладала вину на антимонопольників

2014-06-21 00:00 · Наші гроші
Бізнес та корпоративні схеми · Держзакупівлі та тендери · Енергетика · Земля та забудова · Кримінал · Медицина та фармацевтика · Місцева влада · Оборона та ВПК · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Центральна влада

Відкрити оригінал

7366900

Влітку 2014 року, коли на Донбасі гинули українські солдати без належного захисту, в.о. міністра оборони Михайло Коваль знайшов простий спосіб відволікти увагу від справжніх проблем. 20 червня він звинуватив Антимонопольний комітет у блокуванні закупівлі бронежилетів, заявивши з трибуни Верховної Ради, що Збройні сили замовили 28 тисяч одиниць, але закупівля зупинена через скаргу приватної фірми.

Однак офіційні документи, опубліковані у «Віснику державних закупівель», розповідають зовсім іншу історію. Міністерство оборони оголосило закупівлю 25 тисяч бронежилетів на суму 118 млн грн лише 12 травня. На той час військові бюрократи не скористалися спрощеними процедурами, які дозволила їм Верховна Рада, а замість цього обрали найдовшу схему – «відкриті торги», що затягнула б угоду до кінця червня.

Лише 19 травня хтось у Міноборони зрозумів помилку. Військові терміново оголосили «переговірну процедуру» з українським виробником ТОВ «Темп-3000». Контракт передбачав виготовлення 17 тисяч бронежилетів моделей «Корсар-3» та «Корсар-4» на суму 81 млн грн. Угоду акцептовано 20 травня, всі документи підписані 28–30 травня. За умовами контракту, до кінця червня мало надійти 9 тисяч одиниць, решта – у липні.

Поставки йшли за графіком. 13 червня полковник Олександр Інжиєвський, начальник фінансово-економічного управління Департаменту державних закупівель та постачань матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, повідомив, що з 17 тисяч замовлених бронежилетів отримано 3 тисячі, виробництво йде зі швидкістю 250 штук на добу. Таким чином, матеріали вже надходили на армійські склади задовго до заяви Коваля.

Паралельно розвивалась ситуація з «відкритими торгами». Після укладення контракту з «Темп-3000» кількість бронежилетів у тендері знизили з 25 тисяч до 11 тисяч. Саме на цю кількість 18 червня подала скаргу компанія «Аммо С», яка займається імпортом дорогих закордонних бронежилетів вартістю до 20 тисяч грн за штуку. Фірма обурилась нібито дискримінаційними умовами, які, як видно з тендеру, віддавали перевагу українським виробам, придбаним по 4–5 тисяч грн за штуку.

Скарга була оформлена законно, і АМКУ прийняв її до розгляду, що призвело до призупинення «відкритих торгів» на період розгляду. Однак 20 червня комітет відхилив скаргу, дозволивши Міноборони продовжувати торги.

На момент заяви Коваля ситуація виглядала так: під вікнами Міноборони шумів активісти, на Донбасі гинули солдати, а військові отримали лише близько 4–5 тисяч бронежилетів. Це був четвертий місяць війни, четвертий місяць після того, як уряд виділив військовим понад 4 млрд грн на озброєння.

Звинувачення Коваля викликало бурхливу реакцію. Голова Верховної Ради Олександр Турчинов вимагав від Генпрокурора Віталія Яреми карної справи проти антимонопольників. Прокуратура миттєво порушила кримінальне провадження, звинувачуючи АМКУ у створенні загрози національній безпеці та обороноздатності країни.

Однак справжня причина затримки полягала не в рішенні АМКУ. Солдати не мали захисту через неквапливість армійських бюрократів, які занадто довго вирішували, чи взагалі купувати бронежилети та в кого їх замовляти. Заява Коваля була дымовою завісою, спрямованою на відволікання від справжнього стану справ.

О. голова АМКУ Микола Бараш публічно відповів на всі закиди: скаргу прийнято законно, розгляд проведено оперативно, а 20 червня скаржнику відмовлено у задоволенні. Міноборони могла продовжувати торги, перемогу на яких все одно отримала б «Темп-3000», завантажена попереднім замовленням.

Примітно, що під загрозою арештів АМКУ розглянула справу за два дні – неймовірний рекорд для відомства. Зазвичай скарги розглядають близько місяця. Це контрастує з іншими тендерами Міноборони. У квітні військові оголосили «відкриті торги» на постачання обезболювальних, антисептиків та інших препаратів на суму близько 20 млн грн. 28 травня тендери оскаржила фірма «Нафтосперспектива». Лише 19 червня АМКУ відхилив ці скарги, однак Міноборони навіть не спробувала оголосити швидку «переговорну процедуру» для закупівлі ліків, які бійцям потрібні не менше від бронежилетів.

Мораль історії проста: солдати отримають бронежилети, коли їх виготовлять. Контракт існує, тендер був заблокований лише на кілька днів, а поставка по ньому все одно не могла відбутись раніше серпня. Винуватцями затримки є виключно армійські бюрократи, які занадто довго вирішували питання озброєння. Всі представники влади, які повелись на слова Коваля, або панікували, або намагалися перестрахуватися, замість того щоб шукати справжніх винуватців на вищих щаблях влади.

#бронежилети #Міноборони #тендер #АМКУ #військові #закупівлі #Донбас #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування