Громадські організації та експерти звертають увагу на небезпеку, яку несе новий законопроект у сфері державних закупівель. За інформацією «Центру протидії корупції», парламент готується розглянути законопроект №4789, авторство якого пов'язують із нардепом Олександром Кузьмуком. Документ передбачає суттєві зміни в процедурах закупівель під час надзвичайних ситуацій та особливих періодів.
Історія питання розпочалася раніше. 6 травня Верховна Рада вже намагалась спростити закупівлі для військових. Нардеп Андрій Іванчук, близький до тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка, подав законопроект, який дозволяв проводити закупівлі по неконкурентній та скороченій процедурі «в одного учасника» під приводом особливого періоду. Однак первісна редакція документа дозволяла такі закупівлі будь-якому замовнику без обмежень, що створювало прямий шлях до корупції.
Тоді врятував ситуацію громадський резонанс. Розгляд законопроекту відбувався на закритому засіданні Верховної Ради, але після публікації інформації в медіа нардепи переглянули свою позицію. Прямо під час розгляду було внесено суттєву поправку – неконкурентні та скорочені процедури торгів дозволили, але лише для органів, що мають безпосереднє відношення до оборони та безпеки: Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Національної гвардії, прикордонної служби, зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та Державної служби надзвичайних ситуацій.
Нова загроза з законопроекту Кузьмука
Законопроект №4789 містить три основні положення. Перші два видаються обґрунтованими: розширення застосування переговорних процедур не лише на період особливого стану, а й на час надзвичайного стану, а також дозвіл на скорочення процедури до одного дня. Однак третій елемент викликає серйозні занепокоєння.
Пропозиція передбачає повне видалення з закону про державні закупівлі переліку замовників, яким дозволено проводити скорочені до одного дня неконкурентні закупівлі. Це означає, що право на такі закупівлі отримають абсолютно всі замовники без будь-яких обмежень. За висновком Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, у проекті акта виявлено корупціогенні фактори, і документ не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Проблема військової бюрократії
Прихильники законопроекту аргументують необхідність спрощення закупівель потребами армії під час війни на Донбасі. Однак експерти вказують на те, що умови для військових закупівель уже спрощені. Проблема полягає не в процедурах, а в неефективності самої військової бюрократії.
Прикладом служить скандал із закупівлею бронежилетів. Армійські чиновники занадто довго затримували оголошення тендеру, а обраний постачальник виявився неспроможним виконати замовлення в необхідні терміни. Міністр оборони Коваль спробував перекласти відповідальність на Антимонопольний комітет, замість того щоб розібратися з проблемами у власному відомстві. Крім того, за даними експертів, військові не змогли освоїти виділені їм 4 млрд грн, що свідчить про проблеми з управлінням ресурсами, а не з недостатністю спрощених процедур.
Захист від корупції
Якщо законодавці справді прагнуть спростити закупівлі для армії, це можна зробити без загального послаблення антикорупційних механізмів. Достатньо залишити в законі перелік органів, яким дозволяються скорочені неконкурентні закупівлі: Міноборони, МВС, СБУ, Нацгвардії, прикордонникам, зовнішній розвідці, Держслужбі спецзв'язку та Держслужбі надзвичайних ситуацій.
Без таких обмежень закупівлі стануть доступні для всіх державних установ, комунальних підприємств та інших замовників, що створить умови для масової корупції. Як справедливо зазначають експерти, якщо на війні можна буде легально заробляти, вона ніколи не закінчиться.