Державна компанія «Укрзалізниця» організувала закупівлю дизельного палива на суму 1,5 мільярда гривень, запросивши журналістів на розкриття тендерних пропозицій. Цей крок став предметом активного висвітлення в медіа, однак за гарним піаром приховуються питання щодо справжньої конкурентності торгів.
За документами тендеру, на два лоти подали пропозиції три компанії. Перший лот розподілили між собою фірма Єрємєєва та фірма Єрємєєва, другий — фірма Єрємєєва та компанія «Елемент оіл». Другий учасник, «Вог аеро джет», також пов'язаний з Єрємєєвим.
Очікувана вартість палива, встановлена «Укрзалізницею», становила 18 990 гривень за тонну. Учасники ж запропонували ціни 21 300 гривень за тонну («Елемент оіл») та 28 200 гривень за тонну («Вог аеро джет»). Обидві пропозиції перевищили очікувану вартість.
Проблема цінової прозорості
У судовому реєстрі задокументовано десятки справ, коли переможці тендерів на паливо пізніше через суд підвищували договірні ціни, посилаючись на зміну ринкових умов. Одна з таких справ стосувалася компанії «Вог аеро джет» та «Укрзалізничопостачу». У весняному судовому рішенні зазначено, що «умовами укладеного між сторонами договору було погоджено, що ціна товару, зазначена у специфікаціях, не є твердою та буде змінена відповідно до кон'юнктури ринку на відповідні товари, що підтверджено висновком ДП «Держзовнішінформ»». Це рішення легалізувало підняття договірної ціни у зв'язку зі зміною обставин.
Такі договірні умови означають, що теоретично паливо може бути продано за цінами, які суттєво відрізняються від тих, що були запропоновані на тендері. Залишається невідомим, чи знизять учасники ціну, якщо ринкові умови погіршаться, чи просто проігнорують цю можливість. Комерційні договори залишаються недоступними для громадського контролю.
Питання щодо умов оплати
У тендерній документації учасникам самим пропонувалось визначити бажаний термін відстрочки платежу після поставки. Це означає, що різні переможці можуть отримати різні умови фінансування. Залишається без відповіді питання, як саме «Укрзалізниця» розподілятиме умови оплати між учасниками.
За словами авторів матеріалу Юрія Ніколова та Олексія Шалайського з проекту «Наші Гроші», справді прозорий тендер повинен передбачати кілька ключових кроків: публічне оголошення про некорупційний характер торгів, обдзвонювання потенційних учасників, надання консультаційної допомоги щодо документації та допуск до торгів усіх реальних конкурентів. Крім того, мають бути чітко оголошені умови оплати та дотримані вони мають бути без винятків.
Автори також зауважують, що пілотні проекти щодо некорупційних тендерів варто проводити на простих товарах — цеглі, шпалах, цукрі — перш ніж переходити до складніших закупівель. Запрошення журналістів на розкриття пропозицій, на їхню думку, не є необхідним, оскільки медіа мають право приходити без запрошення, а самі учасники можуть контролювати процес через протокол розкриття, який публікується у «Віснику держзакупівель».
Практика «Укрзалізниці» показує, що на тендер прийшли лише «правильні» учасники, які знають очікувані відповіді. Це викликає питання щодо справжньої конкурентності торгів і того, чи дійсно держава отримала найкращу ціну за якісний товар.