Партія «Свобода» розгорнула рекламну кампанію, у якій хвалилася своїми зусиллями щодо люстрації державного апарату. Однак перевірка міністерств, очолюваних представниками цієї партії, показує суперечність між декларованими принципами та реальною практикою. У кількох ключових відомствах нові керівники продовжують працювати з людьми, які займали високі посади за часів президента Віктора Януковича.
Радикальний підхід до люстрації партійці запропонували ще весною 2014 року у власному законопроекті. Документ передбачав перевірку широкого кола посадовців: міністрів, їхніх заступників, керівників департаментів, фондів, служб, управлінь, центрів, комісій, комітетів, агентств, агенцій, інспекцій, спілок та бюро державних форм власності, а також їхніх заступників. Люстрація мала стосуватися осіб, які перебували на посадах заступників міністрів та керівників центральних органів виконавчої влади у період з 25 лютого 2010 року по 21 лютого 2014 року, включаючи посадовців зі спеціальним статусом.
Екологія та природні ресурси
Заступником міністра екології та природних ресурсів України з 27 березня 2014 року став Олександр Григорович Настасенко, якому доручили керувати апаратом міністерства. Його попередня посада — керівник апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (квітень 2013 — березень 2014). За даними біографії на сайті Мінекології, у 2007 році Настасенко був помічником голови Державної податкової адміністрації Анатолія Брезвіна, одного з найближчих соратників прем'єр-міністра Миколи Азарова. Крім того, у 2003–2005 роках він керував Львівським обласним управлінням земельних ресурсів.
На посаді керівника Нацкомісії фінансових послуг, де працював Настасенко, у період правління Януковича панували тісні корпоративні зв'язки. Комісію очолював Борис Візіров, донецький податківець, чий кум Віктор Берлін навчався в одному класі з Олександром Януковичем. Берлін працював у страховій компанії «Український страховий дім» та у банку «Донеччина» (нині «Укрбізнесбанк») разом із Сергієм Арбузовим. Саме Берлін пролобіював Візірова до керівництва комісії, яка контролює ринки з річним оборотом у десятки мільярдів гривень. Візіров, у свою чергу, призначив Настасенка керівником апарату — найближчу до керівника посаду у структурі. У ЗМІ про Настасенка говорили як про «касира» Візірова, якому вдалось домовитись із новою владою. Тепер він знову керує апаратом, але вже у міністерстві екології.
Недавно у цьому міністерстві виявилась корупція: посередника затримано на хабарі у 15 тисяч доларів США, які він мав передати керівнику одного з департаментів Мінекології за видачу ліцензії.
Лісне господарство
Заступником голови Держлісагентства України з липня 2013 року став Віталій Іванович Атаманчук. Колишній нардеп від «Свободи» Віталій Черняков, очоливши лісове господарство, не домігся звільнення цього посадовця, якого призначив особистим указом Янукович.
За офіційною біографією Атаманчука, з 2011 року він працював заступником начальника Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства. Саме це управління опікується Дніпровсько-Тетерівським лісництвом. У 2012 році товариство «Кедр» Януковича забрало 30 тисяч гектарів землі з цього лісництва для власного мисливського господарства «Сухолуччя». Атаманчук працював у відомстві під час цієї афери, а після неї отримав підвищення від самого Януковича. Його кар'єра продовжилась вже під дахом «Свободи».
Паралелі з іншими справами підкреслюють проблему. Голова Державного агентства водних ресурсів Василь Сташук був арештований за те, що виділяв гроші на укріплення берегів Київського водосховища у районі села Нові Петрівці біля резиденції «Межигір'я» Януковича, замість укріплення берегів у інших місцях Дніпра. Гроші не були вкрадені, але пішли на покращення побуту президента.
Агропромисловий комплекс
Директором Державної продовольчо-зернової корпорації України з березня 2014 року став Петро Володимирович Вовчук. На офіційному сайті ДПЗКУ його попередня діяльність описана лаконічно: у 2013–2014 роках він «працював у комерційних підприємствах».
З 2011 року Вовчук очолював ТОВ «ДПЗКУ земельний фонд», яку сам заснував. Згодом він передав мажоритарну частку статутного капіталу компанії «Хліб інвестбуду» Юрія Єнакіївського та банківським інвесторам з угрупування Володимира Путіна. Ця приватна компанія, що мала у назві абревіатуру державної корпорації, формально державою не контролювалась. Вона займалась збиранням українських земель, включаючи державні. Планували зібрати 1 мільйон гектарів. Однак загальна некомпетентність міністра Миколи Присяжнюка та його босса Юрія Іванющенка не дозволила завершити цю операцію, результатом якої могла стати передача земель «закордонним інвесторам».
Міністр АПК Ігор Швайка не може посилатися на незнання. Саме МінАПК призначило Вовчука керівником ДПЗКУ. За останній час у державній корпорації відбулись кілька сумнівних операцій. Проведено ротацію у страховому пулі, який монопольно контролює мільйони страхових внесків аграріїв: одних страховиків Януковича замінили на інших страховиків Януковича. Вирішено придбати частину або всю ТОВ «Українська національна стивідорна компанія» — фінансова допомога відомій в Одесі сім'ї Круків. Юрій Крук-старший був обраний нардепом від Партії регіонів, а його син В'ячеслав збирався балотуватись до нового парламенту. Однак до цих партнерів держкорпорації виникли питання у Генпрокуратури і СБУ: 29 вересня В'ячеслава було затримано, а в домі батька проведено обшук. Незважаючи на всі ці контексти, у Швайки так і не виникло питань до Вовчука.
Земельні ресурси
Від посади керівника Державного агентства земельних ресурсів України відсторонено Сергія Рудика. Це той самий діяч, який намагався поставити на Дніпропетровське облуправління земельних ресурсів людину, що довго працювала на одного із стовпів януковичевського уряду Олександра Вілкула. Першим заступником Рудика у Держземагенстві залишився Артем Маркович Кадомський, який отримав цю посаду у 2010 році. Протягом усього правління Януковича він працював у відомстві, яке контролювало роздачу земель і відповідні грошові потоки.
Законопроект «Свободи» передбачав звільнення осіб, які організовували та вчинили дії, що призвели до втрат державного бюджету у сумі понад 1 мільйон гривень, а місцевих бюджетів у сумі понад 50 тисяч гривень. Такі жорсткі й безкомпромісні слова контрастують із реальною практикою.
Реакція міністра АПК
Наступного дня після опублікування цього матеріалу міністр АПК Ігор Швайка повідомив, що «протягом тижня у Мінагрополітики визначать перелік осіб, що підпадають під люстрацію». Таке доручення він дав 1 жовтня під час наради з керівниками центральних органів виконавчої влади та структурних підрозділів Мінагрополітики. Швайка наголосив, що закон № 4359а «Про очищення влади», ухвалений парламентом, потребує підготовки до виконання, поки чекає на підпис Президента України. За його словами, після проведення люстрації у разі невідповідності вимогам законодавства чиновник буде звільнений, незважаючи на обійману посаду та досвід.