Виборча кампанія 2014 року принесла низку несподіваних протистоянь, коли конкуренти виявилися пов'язаними спільними інтересами або минулим. Журналісти «Наших Грошей» виявили кілька таких випадків, які ілюструють складність виборчого процесу в умовах політичних змін.
На округу №178 у Балаклії (Харківська область) брат екс-губернатора Дмитро Добкін зустрівся з Володимиром Гошовським, першим заступником голови Держслужби з контролю за наркотиками. Добкін нещодавно став героєм відеоролику, де зафіксовано його поведінку у залі Верховної Ради. Його конкурент обіймав посаду в державній структурі, відповідальній за боротьбу з наркотиками.
На округу №176 у Чугуєві розгорнулася конкуренція у сфері виробництва спиртних напоїв. Екс-нардеп від «Партії регіонів» Павло Климець, один з найбільших виробників горілки під торговою маркою «Олімп», йшов самовисуванцем. «Блок Петра Порошенка» висунув підприємця Леоніда Шмандія, якого представили як керівника заводу «Прайм». За даними репортажу журналістки Соні Кошкіної зі з'їзду БПП, один з лікеро-горілчаних заводів Климця також носить назву «Прайм». Таким чином, виборці мали спостерігати конкуренцію між магнатом з Партії регіонів та кандидатом від нової партії влади у одній галузі.
На округу №52 у Дзержинську (Донецька область) нардеп Ігор Шкіря, бізнесмен-бетонник з багаторічним мандатом від Партії регіонів, отримав конкурента у особі Олега Жебського, комерційного директора ПАТ «Центренерго». За даними журналістів, фірма Жебського «ТД Енерговугілля» у 2011–2012 роках продала державному «Донбасенерго» вугілля на суму 2,5 млрд грн. У той період Жебський працював комерційним директором саме «Донбасенерго». Крім того, він відомий як співвласник збагачувальної фабрики «Вуглегірська» разом з нинішнім міністром енергетики та вуглепрому Юрієм Проданом. Таке переплетення бізнес-зв'язків могло стати предметом гострої виборчої дискусії.
На окупованій терористами території округу №53 у Єнакіївні (Донецька область) вибори не відбулися, однак кілька кандидатів зареєструвалися. Серед них були директор з зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Карпатибудінвест» Олег Недава та заступник генерального директора ТОВ «Праймтранс компані» Ігор Кучеров. Обидві компанії належали угрупуванню народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка та його партнера Івана Аврамова.
На округу №107 у Лисичанську (Луганська область) виявилося 21 кандидат з Києва. Серед місцевих кандидатів були нардеп від Партії регіонів Сергій Дунаєв та екс-міністр вуглепрому Віктор Тополов, який обіймав цю посаду за часів президента Віктора Ющенка. На окупованих територіях Луганської області зареєструвалися люди з оточення екс-президента: медіа-піарниця Валентина Руденко подала заявку на округ №110 (Алчевськ), а прес-секретар Ірина Ванникова – на округ №111 (Свердловськ).
На округу №114 у станиці Луганській спостерігалася конкуренція між батьком та сином. Нардеп від Партії регіонів Валерій Мошенський та його син Валерій Мошенський, який працював інженером у створеній батьком фірмі «БМК Планета-Буд», балотувалися в одному окрузі. Журналісти припускали, що це могла бути як справжня конфліктна ситуація, так і виборча гра.
На округу №113 у Сватові (Луганська область) розташована Луганська облдержадміністрація. Тут балотувався один з найвідоміших прихильників сепаратизму Валерій Голенко, голова Луганської облради. Його опонентом був екс-нардеп від БЮТ Віталій Курило, ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Журналісти вважали, що результат голосування в цьому окрузі міг показати рівень підтримки сепаратистських ідей на вільній від терористів території.
На округу №68 у Ужгороді (Закарпатська область) нардеп від Партії регіонів Василь Ковач, власник місцевого обленерго, мав конкурентів з однаковим прізвищем – ще чотирьох Ковачів. На округу №119 у Бродах (Львівська область) відома «свободівка» Ірина Сех мала незвичайну конкуренцію: з дев'яти опонентів кожен третій був військовим, який воював або воює у зоні АТО. «Блок Петра Порошенка» по цьому округу не висував кандидатів.
На округу №141 у Татарбунарах (Одеська область) балотувалися нардеп від Партії регіонів Віталій Барвіненко та три його однофамільці. Також у цьому окрузі виставили кандидатури Сергій Дубовий, брат нардепа від «Батьківщини» Олександра Дубового, та трьох його однофамільців. «Інтернет-партія України» виставила понад півтора десятка кандидатів в округах Одеської області та Києва, офіційно змінивши їм імена та прізвища на Дарт Вейдер. Головний «Дарт Вейдер» цивільно балотувався під нормальним ПІБ Голубов Дмитро Іванович від «Блоку Петра Порошенка» по округу №136 у Суворовському районі Одеси. За даними журналістів, його називали «Крестным отцом украинской кибер-преступности» та арештовували за хакерство.
На округу №39 у смт Васильківка (Дніпропетровська область) кандидат Дмитро Ярош з «Правого сектору» мав конкурента у особі Володимира Ковтуна, колишнього начальника відділу «К» УСБУ в Дніпропетровській області. Борис Філатов, головний піарник «Привату» та сам кандидат в нардепи, захищав Яроша від звинувачень у зв'язках з ФСБ, називаючи такі розмови «чушею».
На округу №211 у Голосіївському районі Києва від Компартії України, яка до того часу не була заборонена, кандидатом був завідуючий ідеологічним відділом міськкому КПУ Аль-Анні Амар Хуссейнович. Під час війни з Росією він балотувався з гаслами про «тісну інтеграцію з Російською Федерацією» та «скасування Угоди про асоціацію з ЄС».