Аналіз виборчої стратегії «Блоку Петра Порошенка» (БПП) перед парламентськими виборами 2014 року показує складну картину розподілу мажоритарних округів, де партія часто відмовлялася від конкуренції з впливовими кандидатами або виставляла слабких суперників.
Харківські округи: стратегія невтручання
У Харківській області БПП демонстрував селективний підхід до боротьби. У округу №171 партія взагалі не висунула кандидата проти нардепа Віталія Хомутинніка, колишнього члена Партії регіонів, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. За інформацією журналістів, Хомутинніка називають товаришем заступника голови Адміністрації президента Юрія Косюка. Хомутиннік став лідером угрупування позафракційних кандидатів, голос якого враховувався при призначеннях у Податковій службі та конструюванні схем у інших фінансових відомствах.
У округу №172 БПП висунув бізнесмена Олега Гєрасимова, який займається будівництвом автозаправок, проти нардепа Володимира Мисика. Мисик раніше голосував за закони 16 січня при Януковичі-Азарові і отримував преференції по торгівлі хлібом у Києві від компанії «Кулиничі». Згодом він приєднався до угрупування Хомутинніка і домовлявся про розвиток своєї мережі у Києві під керівництвом Віталія Кличка, співучасника БПП. Мисик разом з Азаровим відкривав завод.
Нардеп Анатолій Денисенко у округу №173 не зустрів опору від БПП, хоча тісно співпрацював з місцевою вертикаллю Добкіна-Кернеса по розпилу дорожних тендерів. Олександр Фельдман у округу №174 також залишився без конкурента від партії, незважаючи на те, що його основним інтересом був базар «Барабашово», а партійність мандату змінювалася залежно від обставин — від БЮТ до Партії регіонів.
У Дергачах (округ №174) БПП виставив пенсіонера проти Володимира Кацуби, колишнього голови Дергачівської райдержадміністрації. Його син Сергій Кацуба, реалізатор схеми «вишок Бойко», мав усі шанси знову об'єднатися з батьком у новому парламенті.
Остапчук, Герега, Жуковська, Зубик: мільйонери без конкуренції
У Куп'янську (округ №177) БПП висунув Олега Лущика, сина депутата місцевої міськради від Партії регіонів Дмитра Лущика, який займав посаду замначальника Куп'янського відділення ДАІ. Його суперником став нардеп Віктор Остапчук, багато років голова Південної залізниці з офісом у Харкові, який тендерив сотнями мільйонів на користь свого оточення.
Олександр Герега у округу №192 (Хмельницька область, Дунаївці) залишився без конкурента від БПП. Герега, власник мережі «Епіцентр» і чоловік екс-секретаря Київради часів Януковича, голосував за пакет диктаторських законів 16 січня.
Валентина Жуковська у округу №194 (Черкаська область, Черкаси) керувала «Азотом» Дмитра Фірташа. БПП виставив проти неї рядового бійця «Азову», а «Народний Фронт» — безробітного з Києва.
Володимир Зубик у округу №195 (Черкаська область, Черкаси) взагалі не мав конкурента від БПП. За інформацією журналістів, він пов'язаний з мільярдами компанії «Лівели».
Хмельницька область: будівельники у владі
У Хмельницькому (округ №188) БПП надав «ярлик» місцевому будівельнику Віктору Коліщаку з компанії «Будтранс – Альянс», який за часів Януковича очолював Хмельницьку райдержадміністрацію. Його суперником був нардеп Сергій Лабазюк, який у 2012 році виграв мажоритарку під стягом Партії регіонів. Кандидат від «Народного Фронту» Дмитро Беспалов, замначальник Служби автодоріг у Хмельницькій області, навряд чи міг скласти достойну конкуренцію, оскільки його служба віддала фірмі Лабазюка підряди на ремонт доріг на суму понад чверть мільярда гривень.
Черкаська область: магнати та енергетики
У Корсунь-Шевченківському (округ №196) від «Народного Фронту» йшов рядовий боєць «Азову», від БПП — колишній голова «Черкасиобленерго», якого у 2011 році перевели до Києва до НКРЕ. Його суперником був цукровий магнат Геннадій Бобов, нардеп, який раніше входив до Партії регіонів і голосував за закони 16 січня. Також у цьому окрузі балотувався голова ДП «Укрзалізничпостач» Олександр Лозінський, який проводив цікаві для контролюючих органів тендери.
У Смілі (округ №198) БПП прислав головлікара одного з пологових будинків Києва. Сергій Рудик, який не отримав офіційного «ярлика» від «Свободи» після скандалу з його відправкою у зону АТО «приватівцями» за спробу віддати землі Дніпропетровщини у розпорядження «вілкулівцю», захищав свої власні інтереси.
Чернігівська область: від диктаторських законів до тендерів
Владислав Атрошенко у Чернігові (округ №206) балотувався безпосередньо від БПП. Як нардеп від Партії регіонів він голосував за диктаторські закони 16 січня, а згодом отримував багатомільйонні підряди на ремонт чернігівських вулиць.
У Бахмачі (округ №208), рідному окрузі Олега Ляшка, який цього разу йшов по списку «Радикальної партії», БПП навіть не висунув кандидата.
У Прилуках (округ №210) БПП виставило місцевого аграрія Олега Дмитренка проти нардепа Миколи Рудьковського, якого журналісти характеризують як любителя розкішного життя і подорожей до Парижу у супроводі «міски» державним коштом.
Система «ярликів» як інструмент влади
За оцінкою журналістів, у той період лише БПП мав рейтинг, здатний допомогти мажоритарному кандидату. Отримання «ярлика» від пропрезидентської партії могло зробити переможцем більш-менш розкрученого кандидата. Факт відсутності у окремих округах кандидатів від БПП, висунення занадто слабких персонажів або потенційних клієнтів люстраційного органу журналісти розглядають як зраду виборців, які на Майдані змусили Януковича втікти.
Журналісти навмисно не розглядали питання про те, які «ковальчукі-кононенки» за які суми аргументів зливали округи, оскільки не володіли документами. Також вони опускали округи, де були сильні кандидати від колег по антиянуковичевській опозиції зі «Свободи», «Народного Фронту» чи «Батьківщини».