Розслідування виявило складну мережу осіб, пов'язаних із земельними ділянками у Бучанському «Межигір'ї» та різноманітними бізнес-проектами. Список включає як безпосередніх помічників нардепа, так і осіб з власними комерційними інтересами.

Земельні ділянки у Бучі
У 2008–2009 роках земельні ділянки у соснових борах під Києвом отримали Олег Ляшко (член Радикальної партії Олега Ляшка), його мати Любов Ляшко, сусіди його матері з села Варви Чернігівської області, а також його помічники Олексій Ленський, Юрій Сухін та Олексій Кириченко. Крім того, власником ділянки став Сергій Коваленко, керівник Головного управління Держкомзему у Чернігівській області.
Олексій Ленський працював помічником нардепа Ляшка. Юрій Сухін також обіймав посаду помічника нардепа Ляшка до 14 жовтня, коли його реєстрацію скасовано. Олексій Кириченко займав посаду начальника відділу продажу ТОВ «ЛСК-буд».
Місцева влада розпорядилася великими площами земель у цій зоні. Минулого року стало відомо про активну забудову елітними маєтками. Спочатку ЗМІ називали забудовником Віктора Януковича-молодшого, однак це виявилося необґрунтованим припущенням. Згодом з'явилися імена колишнього голови митниці Ігоря Калєтника, керівника апарату Верховної Ради Валентина Зайчука та співака Святослава Вакарчука, однак вони не були першими власниками ділянок.
Проект BionicHill та лобіювання
Віктор Галасюк очолював ТОВ «Біонік Хілл» — керуючу компанію іноваційного парку BionicHill. Проект передбачав забудову 147 гектарів у зеленій зоні під Києвом. За задумом, це мав бути комплекс вартістю $1 млрд для створення робочих місць та навчання фахівців у сфері інформаційних технологій з житловим забудуванням.
Держава у особі Нацагентства під керівництвом Владислава Каськіва надала Хмельницькому пільговий кредит у розмірі 50 млн грн. Частину коштів спрямовано на розробку проектної документації, решта залишалася на дохідному депозиті. Водночас приватні будівельники не розпочинали роботи, оскільки очікували виділення з бюджету Києва 337 млн грн. на будівництво дороги до парку.
Галасюк виконував роль лобіста-виконавця, оскільки не лише очолював керуючу фірму проекту, але й обіймав посаду радника міністра освіти (відповідальний за інноваційну складову) та голови Держагентства з інвестицій та управління нацпроектів (державне фінансування).
Корчинський та його дружина
Дмитра Корчинського та ідеолога «руської весни» Олександра Дугіна згадують у контексті політичних подій у Києві. Оксана Корчинська, дружина Дмитра Корчинського, також потрапила до списку. За матеріалами розслідування, Корчинський причетний до низки конфліктних ситуацій у столиці.
Юрій Чижмарь та карпатські землі

Юрій Чижмарь пов'язаний із земельними ділянками у Карпатах, на яких Владислав Каськів планував проводити зимову Олімпіаду-2022.
Андрій Артеменко та справи Омельченка
Андрій Артеменко, колишній депутат Київради, потрапив до списку Ляшка. Розслідування виявило його причетність до справи радника мера Києва Олександра Омельченка. Омельченка затримано за «зловживання» при розрахунках «Нафтогазу» з «Газпромом» за паливо у 2001 році та крадіжку $4 млн при розрахунках між Міноборони та футбольним клубом ЦСКА-Київ.
Олександр Юраков: політична міграція та бізнес
Олександр Юраков, за даними ЦВК, тимчасово не працює. На його особистому сайті зазначено, що він є директором ТОВ «Універсальна транспортно-машинобудівна група», яке «на даний момент не веде господарської діяльності». Однак бізнеси, пов'язані з його прізвищем, постійно фігурують у журналістських матеріалах.
Юраков мав контракт на обслуговування VIP-пасажирів у «Борисполі» вартістю 5 млн грн. Фонд соцстраху виділив йому 6 млн грн. на рекламу. Крім того, структури, пов'язані з Юраковим, заробили 110 млн грн. на лізингу «Львівської залізниці».
Колись Юраков був близький до міністра транспорту Григорія Кирпи. Він особисто був директором клініки «Медіна», заснованої донькою Кирпи Інною. Юраков очолював лізингову фірму «Укртранслізинг», через яку у 2004 році десять тисяч державних вагонів перейшли у власність угрупування Януковича-Ахметова-Пригодського.
Пізніше Юраков очолив фірму «Л.І.Т. груп», яка займалася залізничними перевезеннями, та «Універсальну транспортно-машинобудівну групу». Остання компанія отримала тендери в «Укрзалізниці» на суму щонайменше 2,05 млрд грн.
У 2011 році на тендері Нацкомтелерадіо розпилювалися частоти для цифрового телебачення. Низка частот відійшла телеканалу UBR, який на момент роздачі належав Юракову та його партнеру Юрію Каплуненку. Дружина Каплуненка Оксана Головатенко обіймала посаду заступника Нацкомтелерадіо, яке роздавало частоти. Нині UBR належить «Мультимедиа инвест групп», яку вважають кооперативом Курченка, Льовочкіна та однієї з впливових осіб у Кремлі (можливо Ігоря Сєчіна).
Компанії та структури, пов'язані з юраково-каплуненківським «ESgroup», постійно вигравають тендери на десятки мільйонів гривень на рекламу державних структур як за попередніх, так і за нинішніх влади.
Політична траєкторія Юракова охоплює різні періоди. За часів Кучми він був близький до Кирпи — одного зі стовпів режиму. За президентства Ющенка та Тимошенко його бізнеси отримували державні контракти на мільярди гривень, як і за часів Януковича. У 2012 році Юраков невдало пробував себе мажоритарником партії «УДАР» Віталія Кличка в одному з округів Київської області. Нині він знайшов місце у списку Ляшка.