Приватизація комунальної нерухомості в Україні давно стала синонімом непрозорості. Роками киян залишають у темряві щодо того, хто насправді купує найцінніші будинки у центрі столиці, на чиї гроші це відбувається і які зв'язки стоять за цими угодами. Муніципальні газети публікують інформацію дрібним шрифтом, часто без вказання вартості, а рішення органів місцевої влади залишаються малодоступними для громадськості.
Департамент комунальної власності Київської мерії нарешті розкрив частину даних про приватизовані об'єкти у період 2011–2014 років, коли мером був Олександр Попов з Партії регіонів. Однак інформація про продажи за часів Леоніда Черновецького так і залишилася закритою. На основі доступних даних видно, що найдорожчі об'єкти нерухомості переходили до рук людей, пов'язаних з впливовими політиками та бізнесменами.
Монополісти на конфіскаті
Найдорожчою угодою став продаж нежилого будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, 12 літ. А площею 4024,1 кв. м. за 32,28 млн грн. Договір укладено 14 березня 2012 року. Покупцем виступило ТОВ «ТД Еліт Сервіс», яке придбало об'єкт за ціною близько 1000 доларів за кв. м. Для порівняння: станом на березень 2012 року середня вартість будинків у Шевченківському районі складала 2404 долари за кв. м.
Приміщення раніше орендувало Міністерство юстиції під керівництвом Олександра Лавриновича, де розташовувалася Державна виконавча служба. Сьогодні будинок закритий, вікна забиті, у під'їзді розкидане сміття.
У 2010 році «ТД Еліт Сервіс» отримала статус монополіста від Мін'юсту на реалізацію конфіскованого майна. Директором компанії у 2011–2012 роках був Антон Шубенков, який у 2012 році балотувався у нардепи за списком партії «Україна – Вперед!» Наталії Королевської (номер 123). Шубенков також відомий як виконавчий директор DECPM Group, що працює у сфері девелопменту. У 2010 році він разом з першим віце-президентом Союзу нафтопромисловців Росії Зією Ісаєвим пропонував уряду Криму інвестпроект заводу з переробки сміття на нафту.
Контракт між «ТД Еліт Сервісу» і Мінюстом розірвали за порушення умов лише після того, як Олександра Лавриновича замінила Олена Лукаш. У вересні 2012 року компанію переоформили на Рустама Джамбулатова, уродженця міста Грозний Чеченської Республіки. З липня 2013 року фірма перебуває у стані припинення. Доля будинку залишається невизначеною.
Торговий центр на Майдані
Другою за вартістю угодою став продаж нежилого приміщення № 48-а (групи приміщень № 1) на Інститутській, 2 літ. А площею 1000 кв. м. за 27,60 млн грн. (3450 доларів за кв. м.). Договір укладено 18 грудня 2013 року. Покупцем стало ТОВ «АДС-Нерухомість», засноване 19 листопада 2011 року Дмитром Олександровичем Співаком. Мова йде про одне з приміщень у наземному торговому центрі «Глобус» на Майдані Незалежності.
Будинок на бульварі Шевченка: зв'язки з політиками
Триповерховий нежилий будинок на бульварі Тараса Шевченка, 23 літ. А площею 1434,1 кв. м. придбано за 26,61 млн грн. (2319 доларів за кв. м.) за рішенням від 10 серпня 2012 року. Покупцем виступила громадська організація «Нецке».
Раніше в цьому приміщенні знаходився Педагогічний коледж при КНУ імені Тараса Шевченка, який у 2007 році приєднали до університету Грінченка. Коледж змусили звільнити приміщення. З 2009 року ГО «Нецке» отримала будинок в оренду, а в 2012 році викупила його.
Нецке – японська мініатюрна скульптура, яка використовувалася як ґудзик, брелок чи застібка. В Україні колекціонерами нецке є Олександр Фельдман (власник харківського ринку «Барабашово») і Борис Філатов, замгубернатора Дніпропетровської області та помічник екс-заступника директора «СхідГЗК» Ігоря Коломойського. Філатов очолював філію Міжнародного товариства колекціонерів нецке в країнах СНД і стверджував, що найдорожча статуетка в його колекції коштує 185 тисяч доларів.
У 2005 році ГО «Нецке» справді проводила спеціалізовані виставки у Києві на Круглоуніверситетській, 4. Потім галерею закрили. Однак після оренди будинку на бульварі Шевченка галерея так і не відновила роботу. Єдина згадка у відкритих джерелах – дозвіл на відгородження тротуару під час ремонтних робіт.
При викупі будинку у 2012 році ГО «Нецке» представляв Віталій Піжук, який згодом став її керівником. У 2011–2012 роках Піжук працював директором ТОВ «Сенд ІТ», засновником якого був Олександр Пилипишин, син Віктора Пилипишина, екс-керівника Шевченківської РДА (2006–2010 роки). Саме на території Шевченківського району розташована будівля.
Піжук також був директором ТОВ «Українсько-Європейська консалтингова група» («УЄКГ»), зареєстрованого на бульварі Тараса Шевченка, 23-А. Засновником підприємства була віргінська компанія «Ксандер Продакшнз ЛТД» (сьогодні переоформлено на «Галоріста Венчурс ЛТД»). Цей же віргінський офшор виступив співзасновником житомирського ТОВ «Агровест Груп».
Директор «Агровесту» Олександр Ющенко був засновником Благодійного фонду Володимира Литвина «Майбутнє Полісся». Ющенко також має спільну фірму ПП «Галекс-Агро» з Олександрою Литвин, донькою екс-голови Державної прикордонної служби.
На початку 2010 року між Пилипишиним і Литвином виник конфлікт. Голова Шевченківської РДА покинув ряди Народної партії спікера Верховної Ради Володимира Литвина. Причиною розриву стало те, що частина партії підтримувала політику тодішнього мера Черновецького, тоді як Пилипишин мітив у це крісло сам. Чи пов'язані з розлученням тандему наступні події – невідомо. Однак у 2011 році фірма «УЄКГ» змінила офшорного власника. Після Піжука компанію у 2011 році очолювала Інна Фурман, яка також значиться засновницею житомирського БФ «Крок назустріч людям», зареєстрованого за однією адресою з фондом Литвина.
Садиба князя Іпсіланті та менеджер Коломойського
Нежилий будинок на вулиці Івана Мазепи, 6-А площею 2123,2 кв. м. продано за 24,24 млн грн. (1427 доларів за кв. м.) за договором від 10 липня 2014 року. Покупцем стало ТОВ «Торговий дім «Еко-Сервіс».
Будинок відомий як садиба Іпсіланті, збудована у 1798 році в стилі класицизму. Тут мешкав Костянтин Іпсіланті після втрати престолу князівства Валахії, коли Османська імперія звинуватила його у зраді. Об'єкт був пам'яткою архітектури, однак у 2012 році, коли Київрада приймала рішення про продаж, депутатам повідомили, що він уже не має такого статусу.
ТД «Еко-Сервіс» відомий як постійний постачальник ДП «СхідГЗК» (щонайменше 400 млн грн. за останні шість років). Компанія тісно пов'язана з екс-заступником директора «СхідГЗК» Русланом Журилом. Нещодавно Журило очолив держпідприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», за яким закріплено майнові права на Іршанський гірничо-збагачувальний і Вільногірський гірничо-металургійний комбінати, відібрані державою у групи Дмитра Фірташа.
Раніше Журило був директором ТОВ «Приладний завод «Електрон», коли засновником фірми була Ольга Гугніна, яка представляла інтереси компанії «Приват-Сток-Сервіс». Очоливши нове держпідприємство, він фактично підтвердив свій зв'язок із Ігорем Коломойським. Відібрати комбінати у Фірташа державі вдалось завдяки енергії дніпропетровського губернатора.
Розважальний клуб нардепів
Нежилі приміщення на проспекті Перемоги, 112 площею 3616,8 кв. м. придбано за 18,23 млн грн. (630 доларів за кв. м.) за договором від 1 серпня 2011 року. Покупцем стало ПрАТ «Бінго-Інтертеймент».
Клуб має концертний зал на 1500 глядачів, пропонує послуги бару-ресторану, більярд та інші розваги. Власницею 22% акцій є Вікторія Миримська, дружина нардепа 7 скликання Льва Миримського, який раніше був у Криму авторитетним бізнесменом на ринку азартних ігор.
Ще 59% акцій належить Олексію Гончарову, відомому як бізнес-партнер нардепа 7 скликання Олександра Єдіна. Гончаров є міноритарним співвласником і директором ТОВ «Інтер-Контакт», яку Єдін контролює через компанію «Гонконг Істерн Девелопмент Лімітед».
Інші об'єкти приватизації
Нежилий будинок на вулиці Богдана Хмельницького, 9 літ. А площею 1028,9 кв. м. продано за 16,92 млн грн. (2055 доларів за кв. м.) за договором від 2 лютого 2012 року. Покупцем стало ПрАТ «Інститут краси», 84% акцій якого належать Інні Волощенко, головному лікарю закладу.
Нежилі приміщення на вулиці Ентузіастів, 1/2 літ. А площею 1256,3 кв. м. придбано за 13,80 млн грн. (1000 доларів за кв. м.) за договором від 4 травня 2011 року. Покупцем виступило ТОВ «Йотум Україна», зареєстроване на кіпрську компанію «Пеллакс Лімітед». Це частина готелю «Славутич», загальна площа якого складає 3772,60 кв. м. Решта приміщень належала ВАТ «Готель «Славутич», що банкрутує з 2012 року.
Контрактовий ярмарок на вулиці Спаській, 39-а продано за 13,78 млн грн. Придбано частку 26/29 від 51% ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» за договором від 19 грудня 2011 року. Пакет 51% раніше належав КМДА. Покупцем став Володимир Іванов, основний власник і гендиректор компанії.
Офіс на Ярославівому Валу
Нежилий будинок на Ярославівому Валу, 3 літ. Б площею 501,2 кв. м. придбано за 12,02 млн грн. (3000 доларів за кв. м.) за договором від 31 січня 2013 року. Покупцем виступила кіпрська компанія «Воломано Холдінгс Лімітед», зареєстрована на віргінський офшор «Енард Інвестментс Лімітед». Цей же офшор виступив засновником кіпрської компанії «Dargamo Holdings Ltd» разом із Сергієм Тарутою.
За даними ЗМІ, на вулиці Ярославів Вал, 3 знаходиться штаб-квартира «Індустріального союзу Донбасу». У 2011 році під будинком виникла перестрілка охорони з особами, які намагались захопити офіс в інтересах британської фірми Inmedco Limited, заснованої офшорами з Белізу. Фірма стверджувала, що їй перешкоджають використовувати приміщення, на яке вона має договір суборенди.
Торговий комплекс на Полярній
Нежилий будинок КПП разом з комунікаціями площею 2074,6 кв. м. на вулиці Полярній, 20 літ. Р продано за 10,95 млн грн. (660 доларів за кв. м.) за договором від 13 грудня 2012 року. Покупцем стало ПП «Досвід», реорганізоване у ТОВ «Досвід 2002».
Раніше засновником ПП «Досвід» одноосібно був Іван Заєць, тепер йому належить лише 10%, а основним власником є «Вівас Лімітед» (Сполучене Королівство). За даними Держархбудінспеції, компанія проводить реконструкцію приміщення під торговий комплекс будівельних та господарських матеріалів.
Поряд на вулиці Полярній, 20-Д будується один із гіпермаркетів мережі «Епіцентр» народного депутата екс-«регіонала» Олександра Гереги та його дружини Галини, яка була секретарем Київради і виконувала обов'язки мера столиці з 12 липня 2012 по 5 червня 2014 року.