Міністерство охорони здоров'я у 2014 році провело через тендери 2,5 млрд грн., що на 700 млн грн. менше від 2013 року, коли було витрачено 3,2 млрд грн. На перший погляд різниця виглядає суттєвою, однак вона пояснюється простою математикою. План на 2014 рік передбачав видатки у розмірі 2,2 млрд грн., але через зростання курсу долара видатки збільшилися на 0,3 млрд грн. Справжня причина скорочення порівняно з 2013 роком полягає у тому, що у попередньому році було проведено масштабну закупівлю автомобілів швидкої допомоги майже на 1 млрд грн.
Цей тендер став символом того, як система залишилася незмінною навіть після політичних змін. Генпідрядником проекту була фірма «Практика» Олега Висоцького, яка отримала рекомендації від Олександра Януковича. Генеральна прокуратура під керівництвом Віктора Пшонки не розпочинала розслідування, оскільки навар у тендер була закладена рішенням уряду Миколи Азарова. Коли до влади прийшла нова генпрокуратура під керівництвом Юрія Яреми, вона похоронила виявлені факти про завищення цін.
За інформацією джерел з медично-тендерних кіл, заступники міністрів доходів і охорони здоров'я Ігнатов і Богачов примусили французьких виробників мікроавтобусів «Peugeot» знизити ціну. Однак митники з'ясували, що медичне устаткування, яким комплектувалися машини швидкої допомоги, ввозилось в Україну за цінами у сім разів вищих від ринкових. Роботи по встановленню обладнання також коштували неймовірних грошей. Джерело повідомило редакції: «Після призначення Яреми нам сказали, щоб ніхто не хвилювався – «Практика» уже все «порєшала».
Державний завод по виробництву інсуліну «Індар» став одним з найбільших бенефіціарів системи державних закупівель. Керівниця заводу Любов Вишневська витратила 180 тисяч гривень на святкування підведення підсумків роботи підприємства за вісім місяців 19 вересня. Така дата мала особливе значення: саме у цей день 2011 року Господарський суд Києва визнав за державою власність на контрольний пакет акцій «Індару», який раніше належав віргінському офшору «Stork Holdings Limited». Після цього рішення Вишневська була призначена керівницею заводу, а «Індар» став тендерним улюбленцем МОЗу.
У 2013 році інсуліновий завод продав міністерству ліків для хворих на СНІД, дитячих вакцин та інших медикаментів на 310 млн грн. Схема була простою: на «Індар» заводили тендерні потоки, які миттєво йшли у офшори, а влада отримувала піар про зниження цін на 5%. Справді, товари від «Індару» були дешевшими на кілька відсотків від попередніх років, однак ціни на ліки в Україні загалом завищені у порівнянні з іншими країнами не на 5%, а подекуди у рази.
У медичній галузі цей процес відбувався під наглядом представників Олександра Януковича. У МОЗі таким був замміністра Роман Богачов, який очолював тендерний комітет міністерства. У «Індарі» голова наглядової ради держпідприємства Дмитро Політіко був однокурсником Богачова. Коли Майдан змінив владу, новий міністр Олег Мусій повністю відключив «Індар» від міністерських тендерів, річний здобуток склав нуль гривень, і спробував змінити керівництво. Однак у парламенті зліпили комісію щодо «рейдерського захоплення» заводу, і міністр пішов у відставку. Політіко і Вишневська залишились на місцях. Наслідком стало повідомлення про те, що «Індар» купив холодильник вдвадорога у сина бізнес-партнера керівника, а також святкування річниці входження Вишневської на завод, яка співпала з відставкою Мусія.
Компанія «Альба Україна» почала торгувати ліками ще у 1990-х роках. У 2000-х вона отримала новий поштовх у розвитку завдяки кредитам від Європейського банку реконструкції та розвитку і стала одним з лідерів серед фармдистрибуторів України. Один із засновників фірми Володимир Дудка вирішив піти у політику і став нардепом від Партії регіонів. «Альба» прийняла правила тендерної гри МОЗу і отримала значні по міркам держзакупівель суми — 102 млн грн. у 2013 році, але абсолютно мізерні щодо її власних мільярдних оборотів.
У 2014 році це закінчилось крахом фірми. За однією з версій, західні партнери «Альби», які жахаються розмірів української корупції, краєм вуха почули про тендерні ігри компанії Дудки і згорнули співпрацю з нею. На фоні падіння «Альби» символічно виглядає найбільший фармдистрибутор України — дніпропетровська фірма «БаДМ». У 2014 році вона отримала підряд МОЗу на 199 тисяч гривень, у 2013-му — жодного. При цьому деякий час під час правління Януковича ця компанія взагалі стояла на продаж, однак дочекалась змін влади і продовжила роботу. Подібно поводить себе крупний фармтрейдер «Оптіма-Фарм» — півмільйона у 2014-му, менше 3 мільйонів у 2013-му.
Три угрупування не зазнали жодних збитків від зміни влади. Фірма «Фармекс» групи Бориса Литовського отримала 120 мільйонів, що на три мільйони менше від результату 2013 року. У цю групу інвестором став депутат російської Держдуми Олександр Шишкін. До гри повернулась фірма «Нортон-Україна» з 5 мільйонами.
«Людмила-Фарм» Олени Миронової та Костянтина Грошева як була найбільшим постачальником ліків для міністерства, так і залишилась, збільшивши свій доробок з 391 до 585 млн грн. Група Петра Багрія у складі фірм «Укроптпостач», «Фармадіс» та «Ганза» торік отримала від МОЗу 295 млн грн., а компанія «Скай фарм», що розігрувала тендери виключно з «Фармадісом», отримала ще 92 мільйони. У 2014 році «Скай фарм» повністю зник, однак після дворічної паузи на тендери повернулась «Люм'єр фарма» з того ж угрупування. Загальний здобуток «багріївських» фірм у 2014 році склав 693 млн грн., удвічі більше від попереднього року.
Багріївці демонстрували своє ставлення до урядових заяв про боротьбу з корупцією у тендерах МОЗу через цінову політику. За даними Мусія, у попередні роки середній розмір відкатів становив 40%. Однак держава у 2014 році ввела 7% ПДВ на ліки, а долар спочатку зріс у півтора рази, а під зиму — взагалі вдвічі. Якби літньо-осінні тендери МОЗу проходили без корупції, гривневі ціни мали б залишитись приблизно на рівні попереднього року, а на зимових тендерах піднятись ще на третину, максимум у півтора рази. Такі випадки справді були, міністерству вдавалось купувати окремі препарати навіть дешевше від 2013 року.
Однак паралельно з'являлись повідомлення про те, що Багрій підняв ціни на деякі онкопрепарати у 2,5 рази, утричі підняв ціну на фактор крові. Справедливості ради, «багріївці» знижували ціни на деякі препарати. На початку листопада МОЗ купив у них здешевлених препаратів на 14 млн, а 30 млн заплатив за таблетки, ціни на які були підняті у 2,5 рази. На тендері по препаратам для хворих на гепатит дві фірми пропонували ліки українського виробництва на 30% дешевше, ніж таблетки від «Люм'єру». Однак буквально за три дні до розкриття пропозицій МОЗ вчитався у інструкцію по застосуванню українського Альфапегу і виявив якісь проблеми з цим документом. Результатом стало тимчасове припинення реєстраційного посвідчення на препарат, і як наслідок «чиста» тендерна перемога «Люм'єру» з ліками, дорожчими від українських на 30%.
Одним з найбільших здивувань стало збереження лідерських позицій на тендерах МОЗ фірми «Вектор фарма». Ця компанія почала тендерити у 2012 році після того, як реальна влада у міністерстві перейшла до донецьких. Під реальною владою мається на увазі призначення головою тендерного комітету МОЗ Романа Богачова, до команди якого входив радник міністра Дмитро Підтуркін. Колишній голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський прив'язував «Вектор фарму» саме до цих двох прізвищ. Цю версію підтримує рівень тендерних здобутків фірми — 185 млн грн. у 2013 році.
Майданівському очільнику МОЗ Олегу Мусію уряд відразу впхав першого заступника Руслана Салютіна, ставленика одного з яценюківських стовпів Миколи Мартиненка. Той відразу впав у якусь адміністративну кому — то лікарняний, то відпустка. У результаті міністерство півроку не могло провести жодного тендеру. Через це у лікарнях почався брак ліків. Міністерство, яке весь час заявляло про намір збити тендерні ціни, стало перед дилемою: або гаяти час у тривалих перемовинах із західними компаніями про прямі поставки за нижчою ціною, або купувати у прикормлених компаній за їхніми цінами.
У ті часи редакція почула кілька історій про таке явище. До офісів фармдистрибуторів почали заходити люди, що називали себе представниками Богачова-Підтуркінка. Вони обіцяли перемогу на тендері і миттєву проплату з боку міністерства за умови 10-15% відкату. Це було навіть менше, ніж за часів Януковича, однак погоджувались не всі. Тим не менш летальний шантаж — для деяких категорій хворих відсутність таблеток означає фізичну смерть — вдався. МОЗ на початку осені нарешті почав проводити тендери за тими цінами, які вдавалось отримати. Для «Вектор фарми» це виявилось дуже вдалим, вона отримала підряди на 226 млн грн., що на чверть більше від попереднього результату.
З огляду на таку кількість фактів, які йдуть у розріз з очікуваннями від оновлення влади, легко впасти у відчай. Однак є промінчик у темному царстві. Вперше постачальниками МОЗу стали українські представництва міжнародної корпорації «ГлаксоСмітКляйн» (132 млн грн.) і ізраїльської компанії «Тева» (37 млн грн.). Якщо новому міністру Сандро Квіташвілі стачить сил продавити реформу, і міністерські закупівлі справді перейдуть на аутсорсінг міжнародній структурі на кшталт ЮНІСЕФ, українці отримають набагато більше справжніх ліків від виробників, а не крейдованих виробів з Індії та Китаю в українській фасовці по завищеним цінам.