Влітку 2014 року з «Приватбанку» було виведено щонайменше 1,8 мільярда доларів. У той же період валютні резерви Національного банку України скоротилися на 2 мільярди доларів, тоді як офіційний курс гривні штучно утримувався на рівні 11,5 за долар. Після завершення цих операцій гривня почала стрімко падати без видимих перспектив на стабілізацію.
Цю послідовність подій виявили журналісти, проаналізувавши судові рішення та дані реєстрів. Дослідження показало, що операції з виведення коштів тривали з травня по серпень, завершившись 21 серпня. Наступного дня голова Національного банку України Валерія Гонтарєва видала розпорядження банкам про недопустимість операцій через фіктивні експортно-імпортні контракти, «сміттєві» цінні папери та інші схеми приховування реального змісту трансакцій, з попередженням про штрафи у розмірі суми угоди.
Однак у листопаді того ж року, коли видання «ЛІГАБізнесІнформ» запитало Гонтарєву про публікацію журналіста Федора Оріщука про вивід сотень мільйонів доларів «Приватбанком» за сумнівними контрактами, вона заявила: «Я не видела у Приватбанка операции по выводу 11 млрд грн. Пока я видела у него, как и у остальных банков, лишь отток депозитов. И не видела я, чтобы Приват задержал хотя бы одну платежку. На сегодняшний день у меня претензий к Привату нет».
Механіка схеми виглядала стандартно. Фірма, пов'язана з групою «Приват», отримувала у «Приватбанку» кредит, який залишався на рахунку в цьому ж банку. Потім укладалася угода з британською компанією на закупівлю товару на десятки мільйонів доларів. Через кілька днів фірма перераховувала 100-відсоткову попередню оплату британцям на рахунок у «PrivatBank Cyprus branch». Після цього українська фірма укладала з «Приватбанком» договір застави, де заставою служили майнові права на ще непоставлений товар. Завершувалося все тим, що британська фірма повідомляла про неможливість виконати поставку, розривала угоду і не повертала отримані гроші.
Так у травні-серпні з «Приватбанку» у кіпрську філіал було перекачано 1,8 мільярда доларів через низку фірм-«прокладок».
ТОВ «Карінда» вивело 18 мільйонів доларів. На момент утворення у 2005 році фірма називалась ТОВ «Дніпропетровська фінансово-промислова група «Приват» і належала офшору «Компанія «ФПГ Приват лтд» (Тортола). Директором кілька років була Юлія Лихачова, член ревізійної комісії ПАТ «Дніпроазот», що належить «Привату». Нині компанія зареєстрована на офшор «Равенскрофт холдінгз лімітед» (Тортола) з директором Максимом Счастливцем.
ТОВ «Інком 2001» вивело 47 мільйонів доларів. Одним з перших співзасновників був Євген Володимир Ігнатьєв, який у 2005 році підписав листа до голови Фонду держмайна Валентини Семенюк щодо «неефективності» управління Нікопольським феросплавним заводом групою Віктора Пінчука, коли за цей завод боровся Ігор Коломойський. Кілька років фірму очолював Дмитро Каплі, представник кандидата в президенти України Сергія Тігіпко у 2010 році. Тігіпко починав свою кар'єру у «Приватбанку». До листопада 2012 року співзасновником був віргінський офшор «Шевконн Холдінгз Лтд», який разом з офшорами групи «Приват» є співзасновником низки компаній, включаючи ТОВ «Техсервісмонтаж» та ТОВ «Рапіт».
Українські закупівельні фірми мають численні докази афіліації з угрупуванням Коломойського. 325 мільйонів доларів було спрямовано на поставку екскаваторів та автокранів у країну, де промислове виробництво того літа занепадало. 366 мільйонів доларів пішло на придбання поліетилентерефталату для виробництва фото-, кіно- та рентгенплівки, хоча єдиний завод з виробництва кіноплівки в Україні — шосткінська «Свема» — був розпиляний на брухт у середині 2000-х років.
Британські компанії, через які проходили операції, мають прямі зв'язки з «Приватом». «Rossyn investing corp.» (61 мільйон доларів) — давній постачальник «Укрнафти», через яку йшли оборудки з продажу бензину «Укртатнафти» з подальшим продажем назад в Україну через «Лівелу». «Teamtrend Limited» (494 мільйони доларів) десять років тому світилась у ЗМІ як компанія, що належить Ігорю Коломойському та Сергію Шекланову, за рішенням британського суду. «Trade Point Agro Limited» (501 мільйон доларів) — давній постачальник «Запорізького масложиркомбінату» (ТМ «Щедро»), що належить «Привату». «Collyer Limited» (721 мільйон доларів) відоме як акціонер ПАТ «Ботієвське хлібоприймальне підприємство» у Дніпропетровській області, реєстратором прав власності якого є «Приватбанк». «Milbert ventures inc.» (33 мільйони доларів) — давній партнер «Укрнафти» та «Укртатнафти» по постачанню нафти. «Zao ukrtransitservice ltd» (6 мільйонів доларів) — акціонер дніпропетровського ПАТ «Літ», яке раніше через ланцюжок належало «Приватбанку».
Українські суди розглядали позови фірм проти британських компаній. У всіх випадках Господарський суд Дніпропетровської області вирішував однаково: гроші мають бути повернені, договори застави не розривати. Однак фактично «Приватбанку» за договорами застави залишилися товари, які так і не були поставлені в Україну, а шанси стягнути авансові платежі з британських фірм видаються примарними.
Для написання свого дослідження журналісти витратили одну добу на пошук у відкритих реєстрах, аналіз судових рішень та співставлення виводу коштів з втратами валютних резервів. Гонтарєва, володіючи незрівнянно потужнішими ресурсами та аналітичним апаратом, заявила, що не бачила операцій з виведення коштів.